Путін тягне світ у безодню минулого

На тлі непристойно помпезного святкування Дня Перемоги, яка дісталася Радянському Союзу ціною неймовірних людських втрат, цинічною насмішкою над цими жертвами прозвучала заява президента Росії Володимира Путіна про “сенс”, який він побачив у пакті Молотова-Ріббентропа.


Мовляв, в такий спосіб Радянський Союз гарантував собі безпеку. Такою “залізною” логікою можна виправдати будь-яку підлість і будь-який злочин. Наприклад, можна превентивно захопити усі сусідні території, бо де гарантія, що колись країнам-сусідам не закортить напасти на вашу землю...

 Нагадаю, саме таємний зговір  двох диктаторів, відомий як пакт Молотова-Ріббентропа (тобто міністрів закордонних справ гітлерівської Німеччини і сталінського Радянського Сою­зу) став спусковим гачком для розв’язання Другої світової війни. Цей ганебний договір тисячі разів був засуджений як злочинний, у тому числі і в Росії. Навіть “ранній” Путін з трудом, через явне “не хочу”, в 2005 році на саміті “Росія – Європейський Союз” охарактеризував цей пакт як «юридично неспроможний». «Візьміть, будь ласка, постанову З’їзду народних депутатів 1989 року, де чорним по білому написано: “З’їзд народних депутатів засуджує пакт Молотова-Ріббентропа і вважає його юридично неспроможним. Він не відображав думки радянського народу, а був особистою справою Сталіна і Гітлера. Що ще можна сказати точніше і зрозуміліше з цього питання? Чи ви хочете, щоб ми робили це щороку? Це питання закрите. Повертатися до цього більше не будемо: сказали один раз – досить», -  у дещо нервовій формі Володимир Путін відповів тоді на запитання естонського журналіста.

Минуло десять років президентства Путіна, і питання стало “відкритим”. “Особиста справа Сталіна” стала справою інтере­сів Радянського Союзу. Так і до інтересів сучасної Росії, як спадкоємиці СРСР, недалеко...