Передплата 2024 «Добре здоров’я»

А мораторій на зростання цін на квартири буде?

Власники валютних кредитів отримали прекрасний подарунок під ялинку. Верховна Рада заборонила банкам забирати квартири, які були у заставі під валютні кредити.

У НБУ пішли ще далі. Вони погодили меморандум, за яким валютним позичальникам, по-перше, списують усі штрафи за прострочку кредитів, по-друге, реструктуризують іпотечні кредити в гривню за курсом 7,99 гривні за долар. По-третє, ще три роки вони платитимуть ті ж відсотки, що були за кредитом у валюті. Фактично, валютним позичальникам спишуть кілька мільярдів доларів боргів. Як завжди, за все заплатять платники податків...

Чисто по-людськи мені шкода тих, хто має валютний кредит. Але ж чому за них мають платити ті, кому вистачило клепки не брати кредитів у валюті? Частина позичальників, які мітингували перед НБУ, кричали, що брати валютні кредити їх змушували банки. Неправда. Брали у валюті, бо проценти за такими кредитами були більш як у два рази нижчими, ніж у гривні. Тож якщо вже переводити валютні кредити у гривню, тоді й відсоткові ставки зрівняти з гривневими. Інакше це несправедливо до тих позичальників, які мають кредити в гривні.

Чи не найскандальніший пункт меморандуму — переводити у гривню за курсом 7,99 іпотечні кредити, залишок за якими не перевищує 2,5 мільйона гривень. За офіційним курсом станом на 31 грудня, це 158,8 тисячі доларів. Якщо врахувати, що валютні кредити в Україні заборонено видавати з жовтня 2008 року, то ці, хто мають на руках валютні кредити, сплачують їх щонайменше п’ять років. У 2008-му середня вартість двокімнатної квартири була приблизно 60-80 тисяч доларів (залежно від міста). Причому однією з основних умов видачі кредиту на придбання нерухомості була сплата позичальником 25-30% вартості самостійно. Тобто 20-30 тисяч доларів вони сплатили відразу.

Ще частину з кредиту вони б мали сплатити за ці п’ять років. Тому якщо якась молода сім’я і зважилась взяти в кредит одно- чи двокімнатну квартиру, то до сьогодні їй залишилось ну нехай тисяч 20-30 доларів. Їм і справді банк міг би піти назустріч і переглянути умови позики. Але ж 158 тисяч... Уявляєте, яка мала бути сума кредиту, якщо після п’яти років виплат лишилось ще більше 100 тисяч доларів? Чомусь маю підозру, що меморандум проштовхнули саме ті багатії, які брали мільйонні позики, а не ті, хто купував житло економ-класу.

Перед тим, як розкидатись грошима і “рятувати” валютних позичальників, варто перевірити, чи живуть вони у цих квартирах. Адже чимало позичальників до 2008 року скуповували квартири, в тому числі й беручи під це кредит (тоді якраз був бум на ринку нерухомості), аби здавати їх в оренду. А вартість оренди навіть зачуханої хрущовки у нас прив’язують до курсу долара. Навряд чи позичальник зафіксує своїм жильцям оренду в гривні після того, як отримає поблажку від Нацбанку. Та й якщо захоче ту квартиру продати, то продаватиме в доларах, а не в гривнях. Чи, може, НБУ меморандумом ще й ціни на квартири, які були придбані в кредит, зафіксує в гривнях за курсом 7,99?

Зрештою, через обвал гривні потерпіли усі. Маю знайомих, які взяли кредит у гривні на онкохвору маму. На щастя, жінці стало ліпше, але імпортні ліки, які мусить вживати постійно, подорожчали більш як вдвічі. А кредит вони ще повністю не погасили. Може, краще б зафіксували ціни на ліки для важко хворих пацієнтів, насамперед дітей?

Схожі новини