Газові проблеми можуть стати дитячими іграми на фоні нафтових.

Керівництво Антимонопольного комітету України на брифінгу справедливо зауважило, що ціни на нафтопродукти в Україні не знижуються відповідно до того, як зменшується ціна на нафту. За його словами, сьогодні ціни за нафтопродукти на АЗС завищені щонайменше на 2 гривні. Це легко перевірити навіть по інтернету, з"ясовуючи яким є здешевлення бензину чи дізеля на АЗС в Європі на фоні падіння цін на сиру нафту.

Звичайно, така ситуація викликає невдоволення у громадян, які користуються послугами АЗС і нафтобаз. Ці люди залежать від імпортерів нафтопродуктів. А ті, у свою чергу, залежні, як правило, від… Російської Феферації. Від ціни заправника залежать майже 20 млн. населення. А якщо порахувати транспортні видатки для доставки продукції — майже всі українці! Чи не мрія будь-якої імперії, що спить та бачить як підпорядкувати собі сусіда, — впливати на населення іншої країни поза волею його влади?!

Без перебільшення можна, сказати, що потенційна проблема нафтопродуктів є не менш, а навіть більш загрозливою для нашої держави і влади, ніж нинішні газові проблеми.

Ми не раз звертали увагу на «нафтопродуктові» проблеми, однак, прес-конференція Антимонопольного комітету дала підстави ще раз нагадати про загрозу, яка може спіткати нашу державу, якщо й далі нічого не робити.

Чи може наша держава вплинути на ринок нафтопродуктів, щоби спонукати імпортерів знижувати ціни на нафтопродукти в залежності від ціни нафти? НЕ МОЖЕ! Не має механізмів. Зокрема, ринкових. Так, у нас є шість технічно застарілих, приватизованих великих НПЗ ще радянських розробок. Але, наприклад, у минулому році, ми імпортували майже 7 млн.тонн якісних нафтопродуктів з 9-ти млн.тонн спожитих. Всі наші НПЗ не були модернізовані за всі 23 роки, оскільки їх власники не мали відповідної мотивації. Тепер вже пізно навіть думати про модернізацію. Варто подумати над будівництвом нового НПЗ — для потреб незалежно України, а не неіснуючої держави чи теперішніх олігархів.

Вплив можливий лише за однієї умови — коли держава Україна, будучи найсерйознішим гравцем, вийде на ринок нафтопродуктів із своєю, вигідною по ціні, високоякісною пропозицією. Тоді всі імпортери підлаштуються. А якщо ні, то зникнуть з ринку.

Напрошується однозначний висновок, що в Україні треба терміново розпочати будівництво оптимального нафтохімічного комплексу, непідконтрольного Кремлю. Колись таке питання пророблялося. Станом на 2008-й рік був готовий проект тристороннього Комплексу: України з її ринком нафтопродуктів і сировини для хімічної промисловості; країни, що володіє нафтою; і країни — члена ЄС. Пророблено було і питання фінасування (неросійського) в рамках вигідного кредитування. Може доцільно оновити цей проект? І реалізувати його. І упередити багато потенційних проблем, які, серед іншого, є реальними складовими національної безпеки. Робити цн треба негайно. Через 1.5 — 2 роки вже буде пізно. Ні світ, ні навіть Європа чекати не будуть.