У Союзі ГКЧП програв. У путінській Росії – переміг

Чергова річниця ГКЧП (російська абревіатура — Государственный комитет по чрезвычайному положению) минула у Росії непомітно.

Про ті буремні серпневі дні 1991 року (тоді провалився путч, керівники якого хотіли скинути президента СРСР Михайла Горбачова) у путінській Росії зайвий раз не згадують. Для усього цивілізованого світу Горбачов — батько Перебудови, людина, яка демократизацією і гласністю вивела радянську імперію зла на шлях до свободи. (На старості літ Горбачов скурвився, підтримав анексію Криму, — та тодішні заслуги не заперечити). Але для переважної більшості росіян Михайло Сергійович — головний націонал-зрадник. “Розвалив Союз”. Мабуть, гірший від Горбачова для росіян тільки Борис Єльцин, який тоді, у серпні 1991-го, очолив сили, що протистояли путчистам... Розпад СРСР Володимир Путін назвав “головною геополітичною катастрофою ХХ століття”. Росіяни з “верховним правителем” згідні. Тож поразка ГКЧП для них — кошмарний сон, який краще назавжди забути.

Дивлячись на теперішню Росію, важко уявити, що на початку 90-х років мітинги демократів збирали у Москві по кількасот тисяч людей! І що саме демократична Москва зламала хребет антигорбачовському путчу. (До прикладу, Україна, де правив відвертий ворог Перебудови Щербицький, тоді ще не прокинулася: 20 серпня 1991 року на мітинг проти ГКЧП на львівську “клумбу” вийшли... кількадесят осіб ). Саме на російському ТБ працювали тоді талановиті журналісти, що завзято обстоювали ліберальні, демократичні, європейські, західні цінності...

Було — але загуло. У серпні 1991 року ГКЧП у Росії програв. Але вже у грудні 1999-го, коли хворий Єльцин благословив у свої наступники Путіна, взяв переконливий реванш. Цікавий факт: кадровий співробітник КДБ СРСР підполковник Путін вийшов у запас саме 19 серпня 1991 року.

Думаєте, на знак протесту проти антигорбачовського путчу? Зовсім ні. Путін, згадують біографи президента Росії, у такий спосіб висловив свій протест проти нерішучих дій тодішнього голови КДБ Володимира Крючкова. Той пообіцяв товаришам-путчистам заарештувати ненависного їм Єльцина — і злякався, не зробив цього.

Однією з цілей ГКЧП було не допустити дезінтеграції тодішнього Радянського Союзу. Зазнавши поразки, недолугі путчисти цей процес лише прискорили... Виправляти їхню помилку взявся Путін. Поступово з новітнім “собирателем земель русских” погодилися навіть колись такі демократичні Москва й Петербург. Сьогодні агресора Путіна не підтримують лише 13% росіян... Російська ж глибинка, за великим рахунком, ані до Перебудови Горбачова, ні до реформ Єльцина жодних симпатій ніколи не мала. Путін зробив саме те, чого й прагнула після поразки ГКЧП переважна більшість росіян: відновив державу, яка лякає своєю ядерною зброєю і непередбачуваністю увесь світ. Агресія Путіна проти незалежної України у такій системі цінностей логічна: він просто ліквідує наслідки вищезгаданої “геополітичної катастрофи”...