Світовий тренд під назвою Maidan
Україна не просто дивує, вона вражає світ. Не лише тим, як ганебно поводиться влада зі своїм народом, а й — у першу чергу – безпрецедентним мирним спротивом мітингувальників, що не має аналогів у сучасному світі.
Самоорганізацією, незламним духом та потужною підтримкою людей, яких вивело на вулиці бажання жити у демократичній, правовій державі. Жагою почуватися вільними громадянами цивілізованої країни.
Євромайдан у Києві є найбільшою проєвропейською демонстрацією в історії Європейського Союзу, — це сказав член Європарламенту, колишній прем’єр-міністр Бельгії Гі Верховстат у вівторок у Страсбурзі.
У середу провідні телеканали світу — CNN, BBC та Euronews — у прямому ефірі показували, як силовики наступають на мирних демонстрантів у Києві і як у відповідь на це організовуються люди. Як з кожною хвилиною їх стає усе більше, незважаючи на перекриті вулиці та «заміновані» станції метро. Світ не спускав очей зі столиці України.
«А ви думали, що Україна — так просто? Україна — це супер! Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовано всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни!!!» — ці слова Ліни Костенко набувають усе глибшого змісту. Небачений «ексклюзив» захоплює думки та вселяє сподівання у серця сотень тисяч людей за кордонами України, бо вони бачать, спостерігають за тим, як можна обстоювати свої переконання перед обличчям жорстокої аморальної влади.
Кожен крок цієї влади викликає або обурення та огиду, або знущальний сміх. Після того, як за наказом згори силовики звільняють місце на Майдані начебто для новорічної ялинки — люди повертаються туди, де стояли, і перетворюють металевий каркас на новорічне деревце революційного листопада-грудня-2013. Такої «ялинки» світ ще не бачив — усі «гілки» прикрашені і серйозними лозунгами, і сатиричними закликами та малюнками, замість маківки — прапори. Далі міська влада приймає рішення про встановлення ковзанки, саме там, де намети — відтак «ковзанку» на Хрещатику таки заливають, але з вікон міської адміністрації, не даючи силовикам взяти будівлю штурмом.
Те, як кликали у ніч на середу усіх на Майдан, теж увійде в історію як наше спонтанне ноу-хау. Коли внутрішні війська та «Беркут» трощили кордони з барикад, місто прокинулось від дзвонів на Михайлівському соборі, а Львів та інші міста — від гудіння автомобілів на нічних вулицях. Так люди сповіщали про небезпеку, наче про пожежу у давні часи, і кидалися — до телевізорів та Інтернету, рушали на Хрещатик, долаючи хто кілька, хто сотні кілометрів…
Ми створили новий «тренд» — вдягатися у державний прапор. Загорнутися у синьо-жовте полотнище, на якому фломастером написано назву міста чи села, — таким є актуальний «дрес-код» останніх трьох тижнів. Не випадково, коли європейський парламент одностайно підтримав українських людей на Майдані, депутат ЄП Ребекка Хармс мала на плечах синьо-жовту тканину.
В Україні відбувається безпрецедентний здвиг: народ намагається цивілізованим шляхом провести капітальний ремонт у своєму великому домі. Знову і знову відкидає аргументи сили, що їх нав’язує влада. Спростовує затерту істину про те, що народ достойний своїх правителів. Українці руйнують стереотипи: такий народ вищий за свою владу, він заслуговує інших керівників держави. Незворотні зміни у нас вже сталися, за ними неминуче послідує перезавантаження влади та усієї системи нашого внутрішнього суспільного життя. Люди, які були на майданах країни наприкінці 2013 року, вже ніколи не терпітимуть безконтрольної, безвідповідальної влади. У ці дні Майдан наче проходить прискорені вищі курси управління територією у центрі столиці. Саме слово Maidan вже не потребує перекладу іншими мовами світу. Це не «так званий Євромайдан», як його називає влада. Це сконцентрований вияв волі народу, його колосальна позитивна енергетика. Вже ніхто не може робити вигляду, що на нього можна не зважати.
