Форумна гарячка

Люблю ці вересневі дні, коли від ранку до вечора щоразу проживаєш маленьке неповторне життя. Побачити й почуте усе, що бажаєш на Львівському Форумі видавців — просто неможливо. Доводиться вибирати, обмежуючи себе, або покладатись на випадок.


Хоча варто спланувати свої пересування з олівцем у руках, тримаючи перед собою програму. У повному обсязі вона є на сайті Форуму видавців. «Високий Замок» дав дещо скорочений варіант у номері за вівторок, 10 вересня.

Але навіть якщо ви складете список подій, на які хочете потрапити у першу чергу, все одно готуйтеся до накладок. Занадто велика концентрація пропозицій, почуваєшся наче голодний перед довжелезним столом з різноманітними смаколиками. Скажімо, збираєтесь на презентацію книжки Тараса Прохаська «Одної і тої самої» (у театрі «Воскресіння» о 18-й у четвер), і раптом з’ясовується, що тієї ж години у «Ноєвому ковчезі» на Ставропігійській відбуватиметься розмова про нову збірку жіночої новели "З непокритою головою" і можна буде почути Ніну Бічую, Марію Матіос, Галину Пагутяк та Віру Агеєву… Водночас у музеї «Тюрма на Лонцького» видавництво «Український пріоритет» знайомитиме зі своїми новинками, серед яких Анатолій Дімаров "Душа жіноча", Олесь Ульяненко "Пророк", Володимир Шовкошитний "Білий кречет", Надія Степула "Сьомий аркан", Павло Вольвач "Хрещатик плаза"… І майже усі книжки є довгоочікуваними. І куди піти? Що вибрати? І це вагання, пов'язані лише з однією годиною з сотні форумних годин.

Мені цікаво заглядати у руки та у торби книгоманів, коли вони йдуть від яток геть. Що купили? Чому саме це? Чи є у нас спільні покупки? Вже склала список, що придбати. Він з кожним днем усе довший. По-перше, нові книжки найближчих друзів, далі — Вірджинія Вулф «Хвилі», Том Еґелан «Брехня батьків», «Шедеври світової літератури. Хрестоматія доктора Падлючча», Мар’яна та Тарас Прохаськи «Хто зробить сніг», Володимир Лис «Соло для Соломії», Євгенія Кононенко «Ностальгія», і це лише початок списку…

Проходячи у ці дні центром Львова, будьте уважні: місто що далі то більше перетворюється на один великий книжковий майданчик для презентацій, читань, круглих столів та автограф-сесій. Ви можете зупинитись на площі і стати глядачем літературно-музичного перформенсу, або побачити за склом обличчя улюбленого письменника — і зайти у середину кав’ярні, почути поетичні рядки у внутрішньому дворику або у проїзді — і забути, куди йшли. Серед локацій — нові адреси. У цьому особливість Львова. Він справді стає містом літератури.

Ми не маємо одного великого приміщення у центрі, яке б уміщало усіх, але у даному випадку це може й на краще, тому що книжка захоплює усе більший простір — у ці дні вона пануватиме у музеях, ресторанах, театрах, університетських аудиторіях, кав’ярнях, відкритих майданчиках, піцеріях, книгарнях, мистецьких галереях, просто неба, усюди. Львів вже лихоманить у форумній гарячці, але він від того лише стає здоровішим.