Чи доживе до капітуляції путін?

Україна загоїть свої рани, відновить усе, що знищила російська агресія та постане могутньою, красивою і щасливою країною, якою будуть пишатися українці, але при цьому пам’ятатимуть якою величезною ціною нам дістанеться ця Перемога — ця Незалежна Держава. Навіки у пам’яті народу залишаться не тільки тисячі хоробрих українців, які поклали своє життя заради майбутнього України у цій війні, а й мільйони українців, які протягом багатьох сторіч боролися за щасливе майбутнє нашої країни. Згадаймо ще раз, як протягом декількох днів після 24 лютого 2022 року вирішувалась майбутня доля України, яка могла бути знищена російською ордою. І не тільки Україна, як держава, а й український народ, як тисячолітній етнос, міг бути знищений російськими варварами. Тепер вже знаємо, що є усі ознаки геноциду українського народу. Трагедія нашої країни полягала ще й у тому, що коли такими варварськими засобами у 21 столітті, у центрі Європи, знищується багатомільйонний український народ і лише частина світу стала на наш захист, а інші продовжують або зберігати нейтралітет, або удають, що це не їх війна і вони до цього не мають стосунку, а деякі відверто сподівались, що Україна впаде, і можна буде відхватити собі якусь частину її території.

Так думали перед Другою світовою війною і багато інших країн, які ще не стали жертвами нападу фюрера і сподівались, що їх ця участь мине. Але коли вони усвідомили яку величезну помилку допустили і зазнали агресії гітлера — то було вже пізно — почалася світова війна.

На жаль, ми є не тільки свідками цієї нової світової трагедії, але й безпосередніми її учасниками, а багато українців і її жертвами. Друга світова війна почалася з вторгнення гітлера в Польщу з заходу, та сталіна — зі сходу. Багатомільйонну країну гітлер і сталін розірвали на дві частини, а польський народ чекала трагічна доля, але поляки першими в Європі дали достойну відсіч гітлеру. Хоч і не змогли протистояти агресору, але зберегли національну гордість. Україна тепер теж є першою на шляху новітнього фюрера — владіміра путіна до європейської, а може і світової гегемонії. Попри підступну несподіваність вторгнення російських загарбників мужні і хоробрі українці не тільки зупинили повномасштабне вторгнення другої армії світу, але й перемогли на першому етапі цієї війни, чим заслужили захоплення і повагу у всьому світі.

Починаючи з Мюнхенської безпекової конференції у 2007 році, путін відкрито заявляв, що існуючий міжнародний світовий порядок його не влаштовує, і він збирається цей порядок змінити будь-якими засобами.

Саме так починав свою політичну кар'єру і гітлер — його теж не влаштовували результати першої світової війни і Версальський договір. гітлер за декілька років максимально мілітаризував свою країну і довів психологічний стан народу, який забезпечив йому повне панування. путіну знадобилось значно більше часу, щоб фактично створити нову боєздатну армію і психологічно підкорити собі все російське населення.

Ми пам’ятаємо, що першою спробою путіна була Грузія у 2008 році, потім Україна (Крим і Донбас) в 2014 році, а вже у 2022 році - повномасштабна війна проти України. При цьому путін добре знав, що єдина країна, яка може перешкодити йому захопити Україну, а потім і Європу, є США. Правда, була ще одна важлива обставина, яка могла б гарантувала Україні безпеку — третій ядерний потенціал. Україна мала такий ядерний потенціал, який гарантовано міг знищити будь-якого агресора. Саме тому найбільші ядерні країни, скориставшись відсутністю належного державного досвіду у тодішнього керівництва України, проміняли цю гарантію нашої безпеки на Будапештський папірець. Ця недалекоглядність українських керманичів призвела до того, що путін начхав на Будапештський меморандум, підло обдуривши український народ, який сподівався, що цей меморандум може гарантувати Україні безпеку, розпочав повномасштабну війну. Вона — це не конфлікт між сусідами, це війна не за території.

Війна, розв’язана путіним, не має раціональних і досягнутих цілей. Вона іде не за те, щоб Україна не вступила в НАТО — це не вирішується війною. Не за те, щоб на Донбасі можно было розмовляти по-російськи — і так можна було. Не за знищення умовних біолабораторій, що виробляють віруси, які роблять російських жінок безплідними — таких лабораторій у природі не існувало. Війна іде за знищення України — як держави, як культури, як нації. путін не любить Україну — так сталося, і своїх цілей і не змінив — він же багаторазово заявляв, що росіяни и українці — один народ, і одна мова, а саму Україну придумав Ленін. Це означає, що в правильному, на його думку, організованому світі жодної України бути не повинно. Ось за це і війна. путін вирішив, що Україні не повинно бути місця на планеті.

З часів Другої світової війни основна парадигма полягала в тому, що у держави є кордони, які війна не може змінити. Коли росія напала на Україну, вона атакувала цей принцип. російські управителі сподівалися, що почнеться нова епоха хаосу, в якій тільки брехня і сила будуть мати значення. Консенсус у Вашингтоні, як ми повинні пам’ятати, був таким же. Спочатку американське керівництво очікувало, що український президент втече, а країна впаде за три дні. Кожен день, починаючи з четвертого дня цієї війни, українська кров купує для нас (американців) майбутнє, про яке ми самі не думали. Через два роки занадто багато хто з нас сприймає це як належне. Але якщо ми не допоможемо українцям, настане хаос, а процвітання закінчиться, так вважає відомий американський історик Тімоті Снайдер.

путін знає, що його єдиний шлях до Києва лежить через Вашингтон. Головний страх нашого часу — ядерна війна, і росія використовує ядерний шантаж проти України. росіяни хочуть, щоб Україна (як і всі інші) здалася, бо росія має ядерну зброю. російська пропаганда вселяє, що ядерна держава не може програти війну. Це, звісно, ​​неправда. США програли у В'єтнамі, СРСР програв у Афганістані. Ядерна зброя не втримала Британську та Французьку імперії, не принесла Ізраїлю перемогу у Лівані. Якби Україна підкорилася ядерному шантажу путіна, це спонукало б усі країни створити ядерну зброю: одні для того, щоб залякувати, інші — для того, щоб не допустити залякування. Український опір врятував нас від цього сценарію — поки що. Якщо Америка відмовиться від України, ми можемо очікувати на поширення ядерної зброї та ядерної загрози.
Протягом останніх двох десятиліть головною турботою Вашингтона була війна з Китаєм у Тихому океані за Тайвань. Ніколи цей неспокій не був таким актуальним, як у лютому 2022 року, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. путін щойно отримав благословення Китаю на свою авантюру. Якби Україна впала, як багато хто очікував, це стало б сигналом до того, що можливі й інші подібні авантюри. Стійкість України ясно показала, що наступальні операції непередбачувані та дорогі. Українці домоглися того, чого американці не змогли досягти самі: надіслали Китаю застереження про необхідність бути обережними, жодною мірою не ворогуючи з китайцями. Звичайно, якщо Україна буде покинута своїми союзниками, а росія переможе, наші колишні побоювання повернуться і цілком обґрунтовано. росія випробовує на міцність міжнародний порядок, продовжує американський історик.

Після того, як американський Конгрес фактично в угоду путіну вже шостий місяць блокує надання Україні допомоги, ситуація на фронтах почала погіршуватись. Нам не вистачає боєприпасів і сучасної зброї, щоб перейти до рішучих контрнаступальних дій. З цієї причини вже навіть змінився спікер палати, оскільки Трамп відчув, що він може провести через Конгрес допомогу Україні, а істотно змінить хід війни. Саме тому спікером за узгодженням з Трампом став Джонсон.

За чотири місяці на посаді спікера Палати представників Майк Джонсон дав росії шанс виграти війну в Україні і цим повернути світ у бік тиранії. Повноваження Джонсона на посаді спікера полягають у хитрощах, спрямованих на те, щоб не фінансувати Україну. Він та меншість республіканців-трампістів залишили українців без засобів до самозахисту та дозволили російським агресорам відвоювати частину української території. В результаті щодня гинуть і стають каліками солдати.

Майк Джонсон входить у ланцюжок підпорядкування, який через Дональда Трампа тягнеться до кремля. Трамп виставляє себе шанувальником путіна і у тій чи іншій формі був його клієнтом упродовж десяти років. Він успішно видресирував ЗМІ, навчивши своїх послідовників кричати: «російська містифікація» щоразу, коли йдеться про це: але, хай там як, росія підтримувала його в кожній кампанії та підтримує у цій. Кампанія Джонсона в Конгресі у 2018 році, якщо вже на те пішло, проходила на відмиті кошти російського олігарха, а Джонсон був одним із конгресменів, найбільш глибоко замішаних у спробі перевороту, здійсненого Трампом у 2021 році, так вважає Тімоті Снайдер.

Чого нам чекати в такій ситуації? Сподіватись на те, що в росії путін втратить владу через державний заколот. Це повністю не можна виключати, але українцям необхідно більше покладатись на себе. Разом з тим, допомога США може бути визначальною у цій війні. Будемо сподіватись, що на цей раз спікер Джонсон нарешті винесе питання допомоги і можна не сумніватись, що Конгрес її підтримає. Після того можна припустити, що внутрішньополітична ситуація в росїі нас буде мало цікавити. Україна може бути готовою до вирішальних подій у цій війні. Багато хто у світі усвідомлює, що війна в Україні носить геополітичний характер і здатна кардинально змінити світ. А щоб ці зміни носили позитивний характер, те горе і нещастя, яке спричинив путін українському народу — повинно бути покарано.

Виникає питання, як? Зараз багато є різних пропозицій і намірів. Але ці усі юридичні дії можуть бути вчинені вже після нашої Перемоги. путін і його злочинний режим обов’язково має бути підданий Міжнародному суду. Але наша Перемога повинна бути спочатку освячена капітуляцією путіна і росії.

Чи доживе путін до капітуляції і чому лише капітуляція путіна і росії є єдино правильним закінченням цієї війни.

Зараз вже усім є абсолютно очевидним, що ця війна не може закінчитись, як більшість воєн в історії - шляхом досягненням домовленостей, компромісу між воюючими сторонами. Україна не може погодитись з вимогою власного зникнення або втратою своїх територій. Країни колишнього СРСР та його сателітів — з поверненням до колоніального статусу чи васальної залежності від росії та путіна. Західна Європа та США ніколи не визнають права росії розпоряджатися планетою.

За цією війною може настати мир тільки, якщо вона закінчиться повною військовою та політичною поразкою путінської росії та демонтажем існуючого режиму, припиненням існування путінської держави (саме нинішньої держави, ворожої і всього світу і самій росії). Будь-який інший результат, хоч би як він оформлявся, буде лише тимчасовим перемир’ям, після якого режим путіна, зібравшись із силами, піде в нову атаку. Навіть коли Україна звільнить усі свої землі — а рано чи пізно це станеться, бо весь перебіг війни свідчить про те, що на полі бою путінська росія перемогти не може — жодні договори та зобов’язання, якщо вони підписуватимуться з путіним, як із легітимним керівником країни, тобто якщо вони визнаватимуть право його держави на існування, не утримають росію від нової агресії. Тобто, як і наприкінці Другої світової, переговори можливі та необхідні, але про капітуляцію. І, як і тоді, підписати її не зможе, навіть якщо захоче, персоніфікатор режиму — надто багато на ньому крові, надто довга за ним історія брехні, так вважає відомий російський опозиціонер Леонід Гозман.

гітлер не дожив до капітуляції, закінчивши своє життя у брудній канаві біля рейхсканцелярії колись могутнього третього рейху. Немає сумніву, що і путін не доживе до капітуляції росії, але, очевидно, процеси, які з великою швидкістю починають розгортатися в росії, тільки пришвидшать цю капітуляцію, а хто підпише цей Акт капітуляції, агресор має визначити сам, — нас українців і світ це не буде цікавити.

Нас буде цікавити лише наша спільна Перемога з країнами антипутінської коаліції і повна капітуляція путіна.