Бойківський лейбик — у Реєстрі елементів нематеріальної спадщини Стрийського району

Таке рішення одноголосно ухвалене на черговому засіданні експертної комісії з питань нематеріальної культурної спадщини Стрийського району, яке відбулося в Етно-комплексі «У Дворі» у селі Підгородцях. Тепер, після фахового обговорення, триває робота над наступним етапом — внесенням цієї народної традиції до Національного реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини.

Відродженням традиції та ініціаторкою подання цього культурного скарбу до Реєстру є енергійна, талановита, творча, залюблена у край своїх предків бойківчанка Любов Кузик — засновниця і керівниця ГО «Етно-музей культури і побуту у майстер-класах», засновниця етнокмплексу «У Дворі» . Лейбик — це традиційний верхній безрукавний жіночий одяг. Він поширений у передгірських районах Карпат. Виготовлявся з оксамиту (так званого «панбархату») або шерстяної тканини. Виріб оздоблювався вишивкою гладдю з переважно рослинними та квітковими орнаментами, а також бісером, стеклярусом або паєтками. Лейбик використовувався переважно як святковий одяг і є важливим складником традиційного строю. Лейбик (також відомий як брушляк, катанка чи горсет у різних регіонах) був невід'ємною частиною як жіночого, так і чоловічого строю у багатьох етнографічних регіонах України, зокрема, на Опіллі, Бойківщині та Поділлі. Носіями цього елемента одягу є мешканці села Підгородці. Також він побутував у сусідніх селах: Ямельниця, Сопіт, Урич, Довге, Крушельниця, Корчин, а також на ширшій території історико-етнографічного регіону Бойківщини (це Стрийщина, Самбірщина, частково Закарпаття).

Майстрині традиційного одягу, представники старшого покоління зберігають знання про техніки виготовлення. А також учасники громадської організації «Етномузей культури і побуту в майстер-класах» займаються дослідженням, відтворенням і популяризацією лейбика.

юбов Кузик разом із майстринями розробили деталі його виготовлення, збирають набір ниток та усього необхідного для вишиття і відправляють поштою усім охочим виготовити лейбик власноруч. Так, бойківський лейбик навчалися вишивати не лише у Підгородцях, а й у багатьох містах України, а також і за кордоном. Внесення традиції виготовлення лейбика до Рестру — це високе визнання!

Та Любов Кузик не зупиняється на досягнутому, а спонукає рухатися вперед ще з більшими силами, енергією. Адже це свідчення того, що її робота — потрібна. Після засідання члени комісії ознайомилися з експозиціями етнокомплексу «У Дворі». Засновниця комплексу Любов Кузик провела змістовну екскурсію, розповівши про історію місцевості, пов’язану з видатним галицьким природознавцем Станіславом Петруським, який власним коштом заснував у рідному селі приватний зоологічний дослідницький центр, перший звіринець і природоохоронний парк в Австро-Угорській імперії, а, можливо, й у Європі. На згадку про цю історичну постать в етнокомплексі відтворено інтер'єр кімнати ХІХ століття. Гості відвідали винний погріб, що міститься у підвалах приміщення, що збереглися ще від тих часів. Також учасники відвідали Музей культури і побуту, у якому невтомна Люба Кузик зібрала понад чотири тисячі автентичних експонатів, що знайомлять із традиціями Бойківщини. А ще бойківчанка у своєму етнокомплексі робить майстер-класи, що допомагають зберігати й популяризувати українські народні традиції. Бойківчанка, зокрема, навчає гостей, і не лише з України, випікати хліб у традиційній печі на дровах за автентичними рецептами. Нещодавно навіть бойківські парфуми презентувала.

Окрім лейбика, на засіданні комісії ще два елементи було рекомендовано внести до Реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини Стрийського району. Це традиція вибійки тканин і традиція виготовлення та використання народної ляльки-напханки у Стрийському районі. Відтепер Реєстр елементів нематеріальної культурної спадщини Стрийського району налічує вже 14 елементів. Це не просто перелік традицій. Це 14 живих свідчень нашої історії, культури, пам’яті та незламності українського народу.

На запитання: «Чому фіксація нашої нематеріальної культурної спадщини настільки важлива саме зараз, під час війни?» завідувачка сектору культурної спадщини Стрийської районної державної адміністрації Ольга Боднар відповіла: «Сьогодні культура — це наш внутрішній щит, те, що тримає наше коріння та формує національну ідентичність про нематеріальну спадщину. Ворог воює не лише за території, він намагається знищити нашу історію та стерти нас як націю. Це жива пам’ять, яка доводить: наше коріння глибоке, а ідентичність — незламна. Наша спадщина — це наша зброя! Спадщина живе, поки про неї пам’ятають, її досліджують і нею пишаються».