«Ми ще не придумали, як точно прогнозувати землетруси»
Такі потужні, як днями у Туреччині, найчастіше трапляються під водою. Але цей землетрус стався під суходолом — саме тому так багато руйнувань
Жертвами катастрофічного землетрусу в Туреччині й Сирії стали вже 17 тисяч осіб. Прогнози невтішні, експерти кажуть, загиблих може бути кількадесят тисяч… Як і після кожної такої біди, у світі активізувалися розмови щодо прогнозування землетрусів. Зокрема, говорять про вченого з Нідерландів, який начебто передбачив турецький землетрус за кільканадцять годин до перших підземних поштовхів… Але серйозні фахівці поки що скептичні: як стверджують сейсмологи й геологи, прогнозувати землетруси сучасна наука ще не вміє.
«Будь-який метод прогнозування землетрусів, а їх нині є кілька, залишається ненадійним, — каже геолог із Інституту наук про Землю польського Університету Шльонська (Силезії), професор Єжи Жаба. — Наука наразі не може з високою точністю розпізнати, коли й де станеться землетрус. Нагадую, в історії були випадки, коли на геологів навіть подавали до суду за те, що ті били тривогу, вимагаючи евакуації населення… Ми ще не придумали, як добре прогнозувати землетруси. Просто не знаємо, що ще маємо досліджувати… Утім, точно відомо, що люди, які проживають у районах розломів тектонічних плит, наражаються на найбільшу небезпеку».
Одним із популярних нині наукових методів прогнозування землетрусів є буріння отворів у гірських породах і вимірювання їх напруги. Якщо вона дуже висока, небезпека сейсмічної катастрофи зростає. Інший метод прогнозування потужних землетрусів полягає у вивченні розподілу епіцентрів слабких підземних поштовхів у певному регіоні. (У сейсмічно небезпечних районах планети щодня трапляються сотні й навіть тисячі підземних поштовхів, які люди не відчувають. Але чутливі прилади ті мініземлетруси фіксують). Серед методів прогнозування поштовхів також спостереження за станом підземних вод.
Увагу сейсмологів привертає також поведінка тварин, які перед землетрусами змінюється. Велика рогата худоба й коні намагаються втекти на відкриті місця, наприклад, у поле, а у лабораторних мишей спостерігають симптоми панічних нападів… «Більш надійні у цьому сенсі ящірки й змії, — каже професор Жаба. — Ці тварини реагують на електромагнітні хвилі й здатні на значній відстані відчувати, коли щось змінюється. У таких випадках вилазять з-під землі. Помічали навіть, що взимку вилазили на сніг, хоча могли замерзнути».
«До 2030 року в Стамбулі буде сильний землетрус»
За даними геологів, нещодавній землетрус (епіцентр поблизу турецького міста Ґазіантеп, магнітуда — 7,8 бала за шкалою Ріхтера), внаслідок якого загинули щонайменше 17 тисяч осіб, був спричинений зміщенням двох сусідніх тектонічних плит. Одна плита рухалася на захід, інша — на схід… Як пояснила британська сейсмологиня Марґарет Сеґу, такі потужні землетруси найчастіше трапляються під водою. «Але цього разу стався під суходолом, тому так багато руйнувань».
Територія, де 6 лютого трапилася сейсмічна катастрофа, відома як Східно-Анатолійський розлом. Останній катаклізм став одним із найсильніших землетрусів у цій частині світу щонайменше за сто років. Попередній потужний землетрус, магнітудою 7,4 бала, трапився у Туреччині 1999 року. Тоді загинули понад 17 тисяч осіб, у тому числі близько тисячі - у Стамбулі.
І найбільший турецький мегаполіс знову під загрозою. Про це британському виданню The Guardian розповів турецький сейсмолог, професор Окан Туйсуз.
«Ми знаємо місце, тільки не знаємо, коли, — розповів учений. — Існує 65-відсоткова ймовірність, що до 2030 року Стамбул постраждає від землетрусу магнітудою 7,6 бала».
Значна частина території Туреччини розташована на Анатолійській тектонічній плиті, між двома розломами — Північно-Анатолійським і Східно-Анатолійським.
Від Північно-Анатолійського розлому, що проходить під Мармуровим морем, до багатомільйонного Стамбула лише кількадесят кілометрів…
