Хто ще не вірить у Третю світову?

Ці вибухи пролунали в багатьох містах і селах України, а також і в столиці - Києві. З’явились масштабні руйнування і перші жертви цих вибухів.

Поки ми приходили до тями, з’ясовуючи, що це за вибухи, майже по усьому периметру - від крайнього заходу до крайнього півдня - ворожі війська масовано перейшли українські кордони.

Прикордонники мужньо зустріли ворога і героїчно стали на захист Вітчизни. З’явились перші загиблі герої.

Так почалася широкомасштабна війна.

Путін зважився на відверто божевільний крок.

Як, потім з’ясувалось, це не просто війна за територію, а на знищення України. І не тільки української державності, але й українського народу і української культури. Це - геноцид української нації.

Ще задовго до цього трагічного дня автор цих рядків неодноразово аргументовано доводив, що Україна в небезпеці, агресія путіна - неминуча.

Не хотіли вірити. Говорили, що я зайвий раз лякаю людей, і що путін ніколи не зважиться на війну.

Усі його погрози, приготування, ударні військові контингенти на українських кордонах, - не сприймали серйозно. Начебто це блеф, тобто брехня. А це головний зміст державної політики сучасної росії.

Але, на превеликий жаль, сталося те, що сталося. Тепер ми на порозі ще більшої біди - глобальної катастрофи Третьої світової війни.

Знову не вірять.

Але загроза реальна, тому вимушений ще раз привернути увагу до можливого світового катаклізму. Багато хто продовжує скептично ставитися до Третьої світової війни.

Переважна більшість знайомих і друзів, з якими останніми днями спілкувався, навіть не те, що не хочуть вірити в можливість світової війни, а навіть не хочуть це обговорювати, вважаючи, що це мої фантазії, які пов’язані з війною в Україні. Вони продовжують вважати, що ця війна, яка вже четвертий місяць відбувається на величезній території в центрі Європи, має локальний характер і не може стати причиною світової пожежі. Мої аргументи не переконують їх. Навіть посилання на те, що лінія фронту вже простяглася більше, ніж на 1200 кілометрів від півночі до півдня України і що в цій війні вже залучений з обох сторін майже мільйон військових формувань, десятки тисяч одиниць військової техніки, близько однієї тисячі авіаційної техніки, десятки військових кораблів, - їх не переконують. Я розумію, що в Аргентині, Австралії, США, Таїланді, Швейцарії, Іспанії, Туреччині і деяких інших країнах по різному сприймається і відчувається широкомасштабна війна, яка зараз розгорнулась на просторах України. Вони співчувають нашому горю і тим жертвам, які щодня несе український народ. Вони з величезною тривогою і щирим засудженням агресора переглядають документальні докази масових вбивств мирного населення, варварського руйнування і знищення українських міст та сіл, але здебільшого роблять це з поваги до автора, ніж усвідомлюючи, яка загроза нависла зараз над світом.

Їх більше цікавить рівень життя і те, що ціни ростуть шаленими темпами, особливо на продовольство і бензин, а інфляція набуває значних, навіть рекордних показників. На такому фоні далека Україна і та війна, яка палає в центрі Європи, сприймаються хоч і з тривогою та співчуттям, але як картинка в телевізорі.

Вони розуміють, що це велике варварство - обстрілювати столицю України й інші великі і малі міста та села крилатими ракетами великої руйнівної сили, але при цьому не допускають навіть думки, що такі ж путінські ракети можуть обстріляти і столиці їх країн, зруйнувати їх будинок чи вбивати рідних і близьких.

Таке враження, що вогонь широкомасштабної війни, який вже четвертий місяць палає в Україні, на іншій планеті, і для них це ніколи не стане реальністю. Ні, вони розуміють, що йде війна, що путін напав на Україну, що величезні жертви несе український народ, але це їх безпосередньо не стосується, і вони переконані, що війна до них ніколи не прийде!

Прийде.

Коли вони усвідомлять, що помилились, що не можна було вірити брехні кремлівських пропагандистів, які переконували у миролюбності путіна і його росії, вже буде пізно.

А хіба Гітлер по-іншому робив? Теж розповідав європейцям який він гуманіст і миротворець, а в цей час будував фабрики смерті і максимально озброював свою армію, готуючи її до війни. Був період, коли Гітлера можна було зупинити і знищити - не зупинили і не знищили. Хіба важко було потужній французькій армії розгромити набагато слабші війська Гітлера, коли 7 березня 1936 року Вермахт увійшов у Рейнську демілітаризовану зону, і на той берег Рейну переправилось лише три гітлерівські батальйони. Сам Гітлер згадуватиме цей день як переломний момент початкової фази Другої світової війни. Це були для нього найдраматичніші в житті години.

«Якби французи увійшли тоді у Рейнську зону, ми змушені були б тікати, підібравши хвоста. Бо наших військових ресурсів не вистачало навіть на слабкий опір»,- пізніше згадував Гітлер.

Не розгромили і не втрутились.

А до цього, теж в березні, але 1935 року, Гітлер видає закон про загальну військову повинність і створення вермахту в п’ять разів більшого, ніж було дозволено Версалем. Британія, Франція та Італія висловили глибоке занепокоєння і засудили Гітлера й цим обмежились, а процес руйнації європейського дому було запущено.

Потім було підкорено і знищено багато європейських країн і народів.

Я намагаюсь пояснити це моїм закордонним друзям, що путін - це сучасний Гітлер. Пропоную їм об’єктивно оцінити і проаналізувати дії Гітлера, які він вчинив з моменту приходу до влади в 1933 році і до початку Другої світової війни. Детальний і неупереджений аналіз цих його дій обов’язково вкаже на разючу схожість тактики Гітлера і путіна, відкриє надзвичайно багато між ними спільного.

Політичний блеф, а простіше - елементарна цинічна брехня - це головна гібридна тактика Гітлера, в якій він досяг вершини. Фюрер так щиро клявся у відданості ідеалам, які повністю не відповідали його внутрішнім переконанням, що дуже часто ставив своїх опонентів в складне становище. А насправді це був його коронний гібридний прийом. Насправді це була відверта супербрехня, яка спантеличувала опонента.

Цей коронний прийом Гітлера взяв собі на озброєння і путін, щоб цинічно і нахабно обдурювати опонентів. Путін завжди, як і Гітлер, зображав і зображає себе миротворцем. З перших кроків приходу до влади, як і Гітлер, засуджував війну і насильство, як спосіб розв’язання міжнародних проблем чи суперечок, а насправді головним змістом його державної політики було розширення життєвого простору, - тобто загарбницька війна. І цьому була підпорядкована уся його діяльність, як президента країни. Путін, як і Гітлер, виріс із коротких штанів миротворця і голуба миру, перетворився в реальну загрозу людству. Путін - гарний учень Гітлера, він значно удосконалив масштаби і способи брехні, доповнивши їх величезною корупцією, підкупом європейської і світової еліти, формуванням потужної п’ятої колони в найбільш розвинутих країнах Заходу. Разом з тим, на думку фахівців, путін не дотягує до рівня фюрера, єдине, у чому він перевершив фюрера, - у масштабах брехні.

Ще однією особливістю путіна є те, чого не було у Гітлера - ядерна зброя, яку він використовує як шантаж цивілізованого світу і намагається перетворити людство на свого заручника. Я просив своїх закордонних друзів усвідомити, що брехня, причому нахабна, цинічна надбрехня - це державна політика сучасної росіі і путіна.

Гітлер, застосовуючи тактику брехні й інші аналогічні прийоми, зруйнував європейський порядок, який був затверджений країнами-переможцями у Першій світовій війні. Путін, використовуючи ці ж гібридні прийоми, фактично зруйнував європейський правовий порядок, який був створений після Другої світової війни.

Завдання Гітлера на першому етапі своєї гібридної атаки на європейські країни була руйнація рішень Версальського договору, для путіна таким же завданням є зруйнувати єдність європейських країн, підірвати моноліт Європейського союзу та НАТО.

І головним інструментом для реалізації цих планів путін, як і Гітлер, використовує перевірений спосіб - блеф, тобто максимально цинічну і нахабну брехню. Путін протягом майже усіх років свого правління готувався до війни, і немає значення якої - справжньої чи гібридної, але при цьому максимально використовував миротворчу риторику.

І як необхідну умову свого безмежного панування, сконцентрував у своїх руках усю повноту влади, як і Гітлер.

Були скасовані усі демократичні інститути, будь-яка діяльність опозиції путінському режиму не просто обмежувалась, а заборонялась, усі потенційні політичні лідери були або знищені, або виїхали за межі росії, максимальних масштабів досягла державна цензура, яка жорстко не допускала альтернативних настроїв у суспільно-політичному житті країни.

Парламент перетворився на покірну державну говорильню, яка штампує закони, написані путіним; вибори, як демократична процедура, були знищені.

Натомість пропаганда набула характеру тотальної і фактично стала елементом державної політики, точніше - її інструментом. Протягом багатьох років населення Росії піддавалось щоденній ідеологічній і пропагандистській обробці усіма можливими засобами масової інформації і особливо телебаченням, яке за путіна перетворилось в «зомбоящик».

Завдяки такій агресивній і широкоосяжній пропагандистській кампанії, путіну вдалося створити нову історичну спільноту - рашистів, які безмежно віддані своєму фюреру.

Все це вже було і при Гітлері.

Як, відомо, історія не повторюється. Не можна повторити те, що вже минуло, але путін намагається і це змінити. Він намагається перевершити Гітлера.

Зараз важко собі уявити, щоб було б зі світом, якби Гітлер отримав у своє розпорядження атомну бомбу. Можна безпомилково стверджувати, що Гітлер не вагався б, чи застосувати цю смертоносну зброю масового знищення.

На щастя наших рідних і близьких, які пережили ту війну, атомна бомба не потрапила в руки цього маніяка.

Але така зброя є в руках путіна, і набагато більш потужна та руйнівна. Вона ні в які порівняння не іде з тією зброєю, яку міг отриматиГітлер, якби війна продовжилась хоча б один рік.

Мої дорогі друзі заперечують можливість застосування путіним ядерного арсеналу, який є у його розпорядженні, посилаючись на те, що отримає адекватну відповідь.

Але хто від цього виграє?

Людство точно програє, оскільки широкомасштабна ядерна війна обов’язково призведе до глобальних і катастрофічних наслідків для нього.

Навіть найбільш оптимістичні прогнози глобальної ядерної катастрофи не залишають будь-яких шансів для людства.
Путін зараз найбільш небезпечний, руйнується його стратегічний план відновлення імперії. Він сподівався до свого ювілею стати якщо не імператором Європи, то хоча б царем російської імперії в нових кордонах.

І цього не виходить.

Мало того, ситуація на фронтах складається таким чином, що навіть та побудована ним імперія може бути знищена, а він завершить своє земне життя, як і його рідний «брат» Гітлер - у брудній канаві. В таких умовах від путіна можна чекати будь-яких, навіть відверто божевільних вчинків.

Підготовку до Другої світової війни Гітлер здійснював декілька років, довгий час європейські країни робили усе можливе, щоб не бути втягнутими у війну, але врешті-решт не тільки європейські країни, а й 80% країн світу, тобто 62 країни, які на той час існували на карті світу, так чи інакше брали у ній участь.

Війна, яка зараз відбувається в Україні, не може довго залишатись в кордонах України і рано чи пізно вийде за межі.

Хочуть європейські країни чи не хочуть, але війна на європейському континенті може спалахнути в будь-який день.

Як тільки ця війна вийде за межі території України, охопить європейський континент - вона в ту ж мить перетвориться у Третю світову війну, і глобальну ядерну катастрофу вже ніхто не зупинить.

Не можна сказати, що мої закордонні друзі не розуміють реальності цих жахливих перспектив, - вони це починають усвідомлювати, але цього замало - потрібні негайні дії усього людства, щоб зупинити агресора і не дати можливості путіну знищити усе живе на планеті.

Світ мусить згуртуватись навколо антипутінської коаліції, ніхто не може бути байдужим перед загрозою ядерної катастрофи, ні окремі громадяни, ні уряди, ні країни.

Це стосується кожного.

Разом з тим ми не можемо зважати на те, що путін досяг значних вершин і є дійсно майстром блефу, тобто брехні.

Ніхто не сумнівається у тому, що Захід значно перевищує путінську росію, як за економічним потенціалом, так і воєнним. І ця перевага надзвичайно велика, в десятки разів, а може і більше, але це означає тільки те, що путін знову починає свої сеанси блефу - публічно дає відповідні команди щодо приведення у бойову готовність ракетно-космічні війська, то періодично заявляє, що може застосувати ядерну зброю залежно від того, як складається ситуація на фронті.

Дуже часто путін використовує цей свій прийомчик - блефування тільки для того, щоб шантажувати опонентів. Навмисно його спецслужби розпускають інформацію про те, що кремль готовий застосувати ту чи іншу ядерну зброю. Розрахунок один - налякати увесь світ і отримати певну перевагу, як колись отримував Гітлер.

Але в такому випадку Захід однозначно не піддався на шантаж путіна, і на його погрози не реагує. Із досвіду минулих війн усі розуміють, що будь-яка війна рано чи пізно закінчується переговорами і миром, але при ядерній глобальній війні нікого не залишиться, не буде не тільки урядовців, а й взагалі живих людей, які б проводили ці переговори і зафіксували настання миру.

Попри деякі наші розбіжності щодо певних оцінок сучасної ситуації, необхідно відмітити, що до моїх друзів приходить поступове усвідомлення того, що в Україні не якась локальна війна, чи якийсь територіальний спір, а широкомасштабна війна, не на захоплення території, а на знищення найбільшої за територією європейської країни і тисячолітнього народу. Ця війна може вийти за межі України і перерости в Третю світову.

За останні сто років було лише дві особи, які дорвавшись до влади, головним змістом своєї державної політики визначили війну, як єдино можливий засіб їхнього звеличення. Це - Гітлер і путін. Перший - втягнув у війну 80% відсотків країн світу і приніс величезні жертви, майже 75 мільйонів людей загинули. Другий - може втягнути у нову війну увесь світ, в результаті якої буде знищено саме життя на нашій планеті.

Мабуть, була якась історична закономірність у приході єфрейтора до влади і його ганебного кінця у 20-му столітті, і така ж історична закономірність приходу до влади у 21-му столітті його послідовника, який може знищити увесь світ, якщо світ його не зупинить.

А тому у багатьох і виникає питання: чи Третя світова війна - історична закономірність і чи є шанс врятувати світ? Безумовно, мільярди людей на планеті не можуть бути заручниками божевільного маніяка. Тому людство повинно негайно залучити усі можливі механізми, щоб урятувати світ.

Якщо путін зважиться застосувати ядерну зброю, це не буде тактична ядерна зброя для локальної військової операції у війні в Україні.
На додаток, путін не ризикне своїм авторитетом серед його населення і не здійснить ядерний удар по Україні - це було б занадто для нього принизливо. Адже російська армія, яку він вважає найсильнішою у світі, не змогла справитись і перемогти Україну з її занадто слабкою, як переконував, армією і яку планував перемогти у спецоперації за три дні.

Якщо путін і зважиться на цей божевільний крок, то він може завдати ядерного удару стратегічними силами по одній або декількох країнах НАТО.

Хто ще не вірить у Третю світову?

Прошу, подумайте, поки є час.