Путін боїться нового "Нюрнберзького трибуналу", який засудить злочини радянського режиму

Нагадаю, під час засідання ради з культури і мистецтва з участю президента країни Володимира Путіна глава думського комітету з культури Олена Ямпольська заявила, що в Росії публікуються і користуються популярністю у молоді книги, в яких порівнюються між собою дії солдатів Червоної армії та нацистської Німеччини. «Якщо редакторам у наших видавництв не вистачає розуму і совісті, щоб вилучати подібні пасажі, їм слід допомогти законодавством. У нас є моральне право посилювати закон, коли мова йде про осквернення нашої історичної пам'яті», — заявила Олена Ямпольська і підготувала відповідний законопроект. Здавалось би, глава держави, як гарант прав громадян, повинен був би заявити, що за конституцією Росії її громадяни користуються свободою слова та гарантіями свободи висловлення своїх поглядів та думок. Тим паче, Європарламент в одному зі своїх рішень прийшов до висновку саме про тотожність радянської та фашистської політики.

У вересні 2019 року Європейський парламент прийняв резолюцію, у якій підкреслюється, що Другу світову війну розв'язала не тільки нацистська Німеччина, а й СРСР. Ця Резолюція була підготовлена ​​з нагоди 80-ї річниці початку Другої світової війни, а також у зв'язку з частими спробами «фальсифікації історії з боку Росії». Два диктаторських режими співпрацювали у політичній, економічній і військовій галузях, та домовилися про поділ Європи, оформивши своє рішення у Пакті Молотова-Ріббентропа та його таємних протоколах. «Нацистська Німеччина та СРСР здійснювали політичну, економічну і військову співпрацю з метою підкорення Європи і поділу її на сфери впливу згідно з Пактом Молотова-Ріббентропа», — йдеться у резолюції.

Тому щодо ініціативи депутатки Олени Ямпольської виникає кілька питань. Перше: чи може Дума своїм рішенням скасувати, або заперечити цю резолюцію Європарламенту? Відповідь — не може, ані скасувати, ані заперечити, бо проти нього в Думи нема аргументів. Отже, дія закону, який пропонує прийняти депутатка Ямпольська, скерована проти своїх громадян, щоб, по-перше, закрити їм очі на очевидні факти історії, по-друге, ввести їх в оману казками про людяність та справедливість політики СРСР. Тобто, депутатка Ямпольська конструює для своїх громадян нову «залізну завісу», щоб вкотре відгородити їх від правди.

Друге питання: якщо хтось з росіян, як і сама Ямпольська, вирішить спростувати висновки Європарламенту, і буде доводити, порівнюючи політику тогочасних СРСР та Німеччини, як це робить громадянин Росії Володимир Путін, що вони не мають нічого спільного, та СРСР не причетний до спричинення Другої світової війни, та що Європарламент помилився? То і у цьому випадку Ямпольська буде заперечувати, що громадянин Путін не має права на таке порівняння, не здатен робити висновки з нього? Сумнівно.

Отже, ініціатива Олени Ямпольської про заборону порівняння політики СРСР та фашистської Німеччини, спрямована відверто проти одного типу порівнянь, і саме тих, які вже визнані міжнародним співтовариством, але відкриває широку дорогу для тенденційного перегляду та фальшування підсумків Другої світової війни, і ролі у ній СРСР та Німеччини. Такий закон буде позбавляти свободи слова і свободи вираження свої думки одних, та відкривати іншим широку дорогу для брехні, інсинуацій та підробок.

Ба більше! Заборонивши у законодавчій формі порівнювати фашистські риси політики СРСР та нацистської Німеччини, Державна Дума Росії автоматично визнає, що політика СРСР та фашистської Німеччини дійсно були тотожними, тобто мали певні фашистські риси. Що і слід було довести. Бо якби не були тотожні, чого Ямпольській так переживати за висновки, які можуть зробити дослідники?

У згаданій резолюції Європарламенту також зазначається, що «після закінчення Другої світової війни деякі європейські країни отримали змогу на основі примирення розпочати своє відновлення, у той час, як інші європейські країни внаслідок Ялтинської угоди, залишилися під радянською окупацією та комуністичною диктатурою та продовжували бути позбавленими свободи, суверенітету, гідності, прав людини та соціально-економічного розвитку».

«І хоча злочини нацистського режиму дістали засудження та покарання під час Нюрнберзького трибуналу, — йдеться у тексті резолюції, — є нагальна потреба підвищити обізнаність та надати моральну та правову оцінку злочинам комуністичних диктатур; злочини, вчинені нацистською Німеччиною та Радянським Союзом у масштабах, досі небачених у історії, проти людей, що призвело до поневолення багатьох людей та позбавило їх основних та невід'ємних прав, кваліфікуються як воєнні злочини та злочини проти людяності».

Серед злочинів двох тоталітарних режимів вказані Голокост, депортації, розправи над польськими та латвійськими офіцерами, штучний голод в Україні та створення ГУЛАГу. При цьому, наголошують автори резолюції, нацистські діяння були засуджені в Нюрнберзі, а комуністичні ще потребують морально-правової оцінки.

Отже, ініціатива депутатки Ямпольської свідчить про те, що нинішній режим в Росії, який відчуває себе наступником СРСР, просто боїться нового Нюрнбергу.

Разом з тим, в резолюції Європарламент висловив глибоку стурбованість зусиллями нинішнього російського керівництва щодо спотворення історичних фактів та відбілювання злочинів, скоєних радянським тоталітарним режимом, вважає їх небезпечним компонентом інформаційної війни, яка ведеться проти демократичної Європи. «Враховуючи, що уряд Росії зараз не тільки не засуджує підписання пакту Молотова-Рібентропа, але активно відновлює його як засіб захисту нації проти агресорів, і, таким чином, шляхом розширення переписування історії та виправдання винних осіб, супутні злочини», — наголошується у документі.

У резолюції 2019 року йдеться і про те, що злочини комуністичного режиму не можуть бути виправдані його внеском у перемогу над нацизмом. Засуджуються спроби влади РФ притягати до відповідальності тих, хто висловлює альтернативні офіційному російському дискурсу погляди на Другу світову війну. Щодо існування в деяких країнах пам'ятників та пам’яток (парків, скверів, вулиць), які популяризують радянську армію, яка окупувала ці країни, зазначається, що така героїзація веде до спотворення історичних фактів про причини, перебіг та наслідки Другої світової війни. Документ закликає Європейську комісію рішуче реагувати на будь-які спроби заперечення цих фактів Кремлем. Отже, ще в 2019 році міжнародна спільнота в особі Європарламенту заборонила те, що сьогодні, — в 2020 році! — робить депутатка Держдуми Росії Олена Ямпольська.

Тим часом Путін схвально поставився до ініціативи Ямпільської: «Потрібно акуратно, звичайно, але зробити. Якщо в деяких країнах за заперечення геноциду вірмен передбачено кримінальне покарання, нам сам бог велів включати відповідні механізми для захисту недавнього минулого», — прокоментував господар Кремля. Путін, як завжди, плутає грішне з праведним. Геноцид вірмен визнаний і засуджений міжнародним співтовариством, і іншої точки зору тут не існує. Як не існує і іншої точки зору стосовно злочинності політики націонал-соціалістичної партії Німеччини, тому заборона їх є виправданою.

На початку нинішнього року Путін вступив в заочну полеміку з керівництвом Польщі щодо ролі СРСР у нападі на Польщу, а влітку опублікував статтю в американському виданні National Interest, в якій назвав Польщу однією з винуватиць розв'язування Другої світової війни і виступив на захист радянського трактування пакту як договору, що дозволив СРСР підготуватися до нападу Гітлера. Твердження Путіна викликали різку реакцію в Польщі та країнах Балтії. А у недавно прийнятих за ініціативою Путіна поправках до конституції Росії говориться, що держава повинна захищати «історичну правду».