По скальп Трампа Байден іде з Гарріс

Через пандемію коронавірусу з’їзд Демократичної партії США, на якому вона офіційно оголосила про своїх кандидатів на листопадових президентських виборах, відбувся віртуально. Але все пройшло за планом: у президенти йде віцепрезидент (за президента Барака Обами) Джо Байден, у віцепрезиденти — сенаторка від штату Каліфорнія Камала Гарріс. Байден незвично довго підбирав собі напарницю по кампанії. Саме кандидатка у віцепрезиденти, за задумом архітекторів виборчої кампанії Джо Байдена, має остаточно схилити шальки терезів на користь ексвіцепрезидента. Але чи вдасться Камалі Гарріс це зробити?

Джо Байден уже давно заявив про те, що у віцепрезиденти разом із ним балотуватиметь­ся жінка. Задум цілком зрозумілий. По-перше, представниць прекрас­ної статі серед виборців Демокра­тичної партії чимало, і кандидатка у віцепрезиденти має стати для жі­ночого електорату Байдена додат­ковим стимулом для голосування. По-друге, не бракує американок, які упевнені, що нинішній президент, республіканець Дональд Трамп, ставиться до жінок без належної по­ваги, є «сексистом» і, як казала екс­кандидатка у президенти США Елі­забет Воррен, «хтивим самцем». Навіть якщо такі жінки-виборці, мір­кують у штабі Байдена, не хотіли го­лосувати за нього, то тепер про­голосують за Гарріс — через жіночу солідарність і щоб насолити Трам­пу. І нарешті, Гарріс, яка є нащадком іммігрантів із Індії і Ямайки, позиці­онує себе як «чорна». На тлі протес­тів афроамериканців, спричинених убивством поліцією у Міннеаполі­сі Джорджа Флойда, «чорна» кан­дидатка у віцепрезиденти повинна «зайти» виборцям-афроамерикан­цям, розраховують у штабі Байдена.

Після обрання Байденом кан­дидаткою у віце-президенти Гар­ріс господар Білого дому назвав цей вибір дивним. Мовляв, під час «праймеріз» у Демократичній пар­тії Гарріс виглядала посередньо… Трамп видає бажане за дійсне, тому що саме Гарріс виграла перші те­ледебати кандидатів у президенти від демократів. Цікаво, що виграла їх Гарріс багато в чому завдяки кри­тиці… Байдена. Сенаторка від Калі­форнії нагадала тоді, як у 70-х ро­ках Байден був проти програми, у рамках якої «чорних» дітей довози­ли автобусами до шкіл в інших райо­нах, — аби подолати расові уперед­ження. «У Каліфорнії була маленька дівчинка, яку щодня возили у школу, — розповіла Гарріс. — Тією дівчинкою була я»… Як бачимо, Байден на Гар­ріс не образився, і тепер вони в од­ному човні.

Цей човен напевно доплив би до переконливої перемоги — якби у США президента обирали простою більшістю голосів. За даними соці­ологів, Байден зараз випереджає Трампа на 9−10% (було й 14%, але останнім часом рейтинг нинішньо­го президента трохи зріс). Але США — федерація, тому важливо не пе­ремогти «загалом» (2016-го за Гіл­ларі Клінтон проголосували на три мільйони більше американців, але президентом став Трамп), а взяти якомога більше штатів зі значною кількістю населення. Фактично, уся боротьба йде за приблизно десять так званих невизначених штатів, де виборці можуть проголосувати як за демократа, так і за республіканця. У деяких «невизначених» штатах пе­ревага Байдена зараз мінімальна, один-два відсотки, і до листопада усе ще може змінитися… Чи допо­може Гарріс Байдену здобути пере­могу в цих критично важливих шта­тах?

Думки експертів розділилися. Одні кажуть, Гарріс — постріл у де­сятку, адже не настільки ліва, як екс­кандидат у президенти від демо­кратів, сенатор від Вермонту Берні Сендерс. А значить, центристський електорат «невизначених» шта­тів може її підтримати… Але ж Гар­ріс, кажуть інші, не така популярна серед молодих прихильників де­мократів, як Сендерс. (Той завою­вав прихильність студентів закли­ками скасувати плату за навчання в університетах). А значить, моло­ді виборці Демпартії, розчаровані недостатнім радикалізмом Байде­на й Гарріс, можуть просто не взяти участі у голосуванні.

«Чорну» Гарріс, кажуть одні, точно підтримують виборці-афроамери­канці. Це так, кажуть інші, зате «ла­тиносам», більшість яких також під­тримує демократів, Гарріс не дуже подобається. Серед вихідців із Ла­тинської Америки дуже багато мо­лоді, а її беззаперечним фавори­том є Сендерс, що обіцяв загальну безкоштовну медицину. Гарріс для молодих «латиносів» є недостатньо прогресивною (як і Байден), тож не­відомо, чи голосуватимуть. І з «чор­ними», кажуть скептики, усе також неоднозначно. Не забуваймо, мов­ляв, що Гарріс була окружним про­курором Сан-Франциско і генераль­ним прокурором Каліфорнії. Тобто з точки зору учасників протестного руху BLM («Життя „чорних“ важли­ві»), Гарріс була «головним копом». Що навряд чи додає їй балів серед виборців, які вимагають розпустити американську поліцію…