Розстріляна свобода слова

«Шарлі — це я» — під таким гаслом вийшли на вулиці Парижа до двох мільйонів французів і близько 40 глав держав світу — у відповідь на криваві теракти 7-9 січня, вчинені радикальними ісламістами проти журналістів сатиричного видання «Шарлі Ебдо», яке друкувало карикатури на Пророка Магомета. У найкривавішому від 1835-го теракті у Франції загинули 17 осіб і троє терористів. Ці теракти на руку Кремлю, кажуть експерти. Вони сприятимуть росту популярності у ЄС крайніх правих (Кремль їх фінансує, а вони співають під московську дудку). Також теракти можуть відвернути увагу від війни на Донбасі та спонукати Захід шукати у Москві союзника у боротьбі проти радикального ісламізму.

Шляхом джихаду

Троє ісламістів 7 січня розстріляли у редакції сатиричного журналу «Шарлі Ебдо» 12 осіб, заявляючи, що це «помста» — видання публікувало карикатури на Пророка Магомета. 8 січня один із терористів вбив у Парижі поліцейського, а 9-го захопив заручників у столичному магазині єврейських кошерних продуктів (загинули чотири особи). Того ж дня поліція ліквідувала цього і двох інших терористів. Відповідальність за теракт узяли на себе «Аль-Каїда» та «Ісламська держава» (ворогують між собою).

Усі троє терористів — французи арабського походження. Це брати Шериф і Саїд Куаші та Амеді Кулібалі. Саїд народився 1980-го, Шериф — 1982-го, їхні батьки були алжирськими іммігрантами. Брати стали сиротами в юному віці. Обидва були в базі даних США про терористів. Старший проходив військову підготовку в таборі «Аль-Каїди» в Ємені, а молодшого двічі заарештовували як радикального ісламіста. Кулібалі народився у Франції. У 17 років його кілька разів засуджували за грабіж і незаконний обіг наркотиків. Кулібалі вперше зустрівся з Шерифом у 2005-му в тюрмі. Тоді й став прихильником радикального ісламу.

Брати Куаші ходили на проповіді в Парижі до імама Фаріда Бенєтту, який у 2000-х вербував джихадистів для Іраку. На суді 2008-го Шериф сказав, що Бенєтту переконав його — теракти-самогубства Аллах вважає «шляхом джихаду».

«Немає сильного ісламізму — є слабкий Захід»

«Ісламізм у сучасному світі займає місце комунізму на початку ХХ ст., — вважає російський публіцист Юлія Латиніна. — Войовничі терористи-ісламісти у західних країнах — той же психотип людей, що будували комунізм, а тепер б’ються за Донбабве. Це — невдахи. Ці брати Куаші хоч виросли у Франції, але були дрібними бандитами, доки не потрапили під вплив бандита, який називав себе імамом. Те, що насаджують зараз у Росії, — ісламізм-лайт з Путіним замість Аллаха, почуттям неповноцінності щодо решти світу, яку заміщують фразою «зате ми духовні». Ми такі духовні, що у нас найбільше в світі наркоманів і бездомних дітей... Немає сильного ісламізму — є слабкий Захід. Якщо подивитеся, хто влаштував великі теракти за останній рік на Заході, то всіх цих людей добре знала поліція, і у них була довга історія бандитизму. Із цією проблемою впоратися просто — депортувати з країни тих, хто її ненавидить, або пересадити. Наприклад, складна етнічна ситуація в Сінгапурі. Сусід Малайзія може зазіхнути на «історичні землі». Там також є істотний відсоток мусульман. Проте налагоджена жорстка система стеження за підозрілими особами, і всі задуми терактів присікають на ранній стадії».

«Ми вільні, поки можемо висміювати кого завгодно»

«США і ЄС потрібні ширші повноваження для стеження за потенційними терористами і їх допити. Войовничий іслам — не реакція на злидні чи політику Заходу на Близькому Сході. Це ідеологічний виклик західний цивілізації та її принципам, зокрема свободі ЗМІ і релігійного плюралізму... Слід уникати ісламофобії, бо Заходу потрібні союзники-мусульмани. Але ісламофобія буде неминучою, якщо лідери мусульман не наглядатимуть за власними фанатиками, а західні лідери не припинять вибачатися за такі принципи, як свобода слова», — пише американська The Wall Street Journal.

«Гумористи «Шарлі» сприймали себе як борців за свободу слова, для яких не було нічого святого. Вони малювали і писали із гаслом, що сатирі можна все. Це виявилося для них фатальним. Може, цей теракт — початок хвилі терору на континенті. Цілі легіони європейської молоді піддаються обробці радикалізмом. Важливо розуміти відповідальність, аби крайні праві політики зараз не стригли всіх мусульман під одну гребінку. Проте ми вільні, лише доки можемо висміювати що завгодно», — пише австрійська Die Presse.

«Цей теракт струсонув Францію, але напруженість у відносинах французів з мусульманами-іммігрантами наростала роками. Цей злочин посилить і без того серйозні проблеми у Європі, зробивши життя мусульман-мігрантів складнішим. По-перше, рекордний рівень міграції. За оцінками прикордонної служби ЄС, торік в Євросоюз намагалися нелегально проникнути 270 тисяч осіб. По-друге, болючі економічні реалії. Безробіття серед молоді у Франції — понад 24%. Середній француз вважає, що 30% населення країни — мусульмани, хоча насправді 7,7%. Антиіммігрантські настрої стають ширшими. Якщо рейтинг «Національного фронту» 2010-го був 18%, то останні опитування показали 34%. Рейтинг президента Олланда впав до рекордно низьких 12%», — пише американський Time.

Рука Кремля?

Викладач школи бізнесу ICN Олександр Мельник вважає, що теракти у Франції дають російському лідеру Володимиру Путіну бонуси: «Для Путіна це сприятливий збіг обставин, який дарує кілька можливостей. Він спробує їх використати, аби повернутися в геополітичну гру, з якої вивів себе агресією проти України. Путін може сказати Заходу, мовляв, дивіться, у нас знову з’явився спільний ворог — ісламський тероризм, тож давайте спільно з ним боротися. Також для нього це шанс, що війну в Україні затьмарять наслідки терактів у Франції».

А ось думка російського політолога-емігранта Володимира Багрянського, що живе у Франції. «На початку літа 2014-го я казав, що війну Луб’янки на Донбасі законсервують у вигляді «українського Сараєва», але продов­жать у дипломатії. ФСБ дестабілізує Європу націонал-фашистським «коричневим інтернаціоналом», провокацією бунтів, терактами і війною на Близькому Сході. Якщо в радянські часи терористами КДБ у Західній Європі були ліво-комуністичні радикали, на зразок «Червоних бригад» чи терориста «Карлоса», та палестинці-арафатовці, то нині терористичний загін Луб’янки в Європі та на Близькому Сході — це радикальні ісламісти. Мета Луб’янки — змусити ЄС і США знову працювати з чекістами в «боротьбі з ісламським тероризмом» і зняти всі західні економічні та політичні санкції. Це змушує підозрювати руку ФСБ в організації теракту».