У НАТО – новий «вікінг»

У НАТО — зміна керівництва. У розпал найбільшої з часів Холодної війни кризи у відносинах Альянсу з Росією датчанина Андерса фог Расмуссена змінив 55-річний норвежець Єнс Столтенберг.

У своїй заяві перед вступом на посаду Столтенберг заявив, що вирішення проблеми війни в Україні — його головний пріоритет на посаді генсека Альянсу. «Повернення до колишніх відносин між Росією і НАТО неможливе, бо Росія вирішила дотримуватися агресивної лінії. Не можемо продовжувати зміцнення партнерства з Росією. На серйозність ситуації в Україні вказує те, що військову силу застосовують для зміни кордонів держави. Україна — партнер НАТО і межує з членами Альянсу. Приклад Норвегії як країни, що є членом НАТО і модернізує свої збройні сили, вказує, що сила і твердість — необхідні умови для ведення діалогу з РФ», — заявив Столтенберг.

Прем’єр-таксист

Столтенберг — спадковий політик. Його батько Торвальд Столтенберг був свого часу міністром оборони і закордонних справ Норвегії. Сам Єнс тричі очолював уряд — з 2000 по 2001 рік (тоді 41-річний політик став наймолодшим в історії Норвегії прем’єром), і ще двічі з 2005 по 2013 роки. У 2013-му Столтенберг цілий день працював звичайним таксистом в Осло, вислуховуючи проблеми простих людей. Не всі норвежці тоді впізнали, що їх возить прем’єр... Але цей передвиборчий хід не допоміг політику вчетверте стати прем’єром. Після виборів 2013-го соціал-демократична Робітнича партія, яку очолює Столтенберг, залишалася найбільшою в Стортінгу (норвезький парламент), але коаліція лівих партій не отримала достатньо мандатів, аби сформувати уряд.

Столтенберг очолював країну під час трагічних подій червня 2011-го, коли терорист Андерс Брейвік розстріляв 77 осіб у молодіжному таборі соціал-демократів на острові Утейя. Столтенберг утішав шокованих горем норвежців, не дозволяючи емоціям взяти гору: «Маємо стійко захищати наші цінності. Більше демократії, більше відкритості й активніша участь людей у політичному житті — ось відповідь Норвегії на насильство».

Альянс очолив колишній противник НАТО

У юності Столтенберг був активним противником членства Норвегії в НАТО і виступав проти політики США. Студентом жбурляв каміння у посольство США в Осло на знак протесту проти війни у В’єтнамі, а після закінчення університету різко критикував дії Альянсу.

Проте пізніше змінив позицію і зробив усе можливе, аби молодіжне крило Робітничої партії визнало членство Норвегії в НАТО. Ставши прем’єром, Столтенберг активно підтримував міжнародні операції Альянсу. Норвегія брала участь у війні НАТО в Афганістані, в операції в Лівії. З часом в США та в інших країнах НАТО пробачили Столтенбергу «гріхи» юності.

Серед головних викликів — агресія Росії

Перед 13-м генсеком НАТО — складні виклики. Перше, яким чином НАТО може захистити членів Альянсу зі Східної Європи від російської агресії, не вступивши у відкриту війну з РФ? Друге, кожен член НАТО має виділяти на оборону 2% від свого ВВП, чого не робить більшість європейських членів Альянсу. Ще до загострення відносин з Росією американці постійно закликали союзників по НАТО з Європи збільшити видатки на оборону. Зараз ця вимога звучить гостріше. Новий генсек може показати, як це зробити: поки більшість країн Європи, що входять в НАТО, скорочували витрати на оборону, Норвегія, очолювана Столтенбергом, збільшувала їх. Третє, на саміт в Уельсі 4-5 вересня НАТО вирішило створити сили швидкого реагування. Це має бути кілька тисяч солдат сухопутних, повітряних і морських сил, яких можна буде протягом кількох днів перекинути в будь-яку точку Європи. Ці сили мають діяти на ротаційній основі. Столтенберг має втілити цей задум у життя.

Коментар для «ВЗ»

Ігор Козій, військовий експерт Інституту Євроатлантичного співробітницвта

Те, що генсеком НАТО обрали норвежця, для нас позитив. Маю надію, що Столтенберг знає про уроки Другої світової війни. Тоді Норвегія була зраджена внутрішньою п’ятою колоною і здана нацистам. Якщо порівняти Норвегію перед війною з Україною зараз, то відбувається практично те саме. Надіюся, він переконає колег по Альянсу надавати допомогу партнерам завчасно, аби не залишати їх віч-на-віч із їхніми викликами.

— Чи зможуть сили швидкого реагування, які вирішили створити на саміті НАТО в Уельсі, протистояти агресії Росії — в разі її «гібридного» нападу на Балтію чи Польщу?

— Жодні сили швидкого реагування не зможуть відповісти на такі напади, які здійснює нині Росія. Але, якщо це поєднати із відповідним рівнем розвідки і оснащення збройних сил швидкого реагування, то це повністю може зліквідувати військову загрозу для членів НАТО в Східній Європі. Потрібні превентивні дії. Саме тому НАТО поступово нарощує також основні сили в Європі. Альянс прагне бути готовим до можливої нової агресії РФ в Європі.