Кожен має свою цінність, ніколи не треба поверхнево судити про іншого

Я не дуже люблю робити публічними монологи таксистів, хоча вони бувають часом дуже колоритні.

Але я й у таксі спілкуюся неохоче.

Загалом водії мені трапляються нормальні, переважно мовчазні.

Винятки бувають, звичайно.

Любителі поговорити чи неприємні в поведінці.

Якраз недавно один такий віз, дуже молодий, безсовісний, попсував нерви на рівному, причому, місці. Буває.

Накатала негативний відгук, аякже.

Але я не про таких.

Їду в таксі, на вулиці дощ, вітер, сіро, водії порушують, нервують, лаються, стандартна синоптична дорожня ситуація.

Завʼязалася розмова з невинної жартівливої (моєї) ремарки — куди вони всі їдуть у робочий час, коли всі працюють онлайн, якось так.
Спочатку водій прогнозовано пройшовся по всіх навколишніх машинах на дорозі та водіях. Які, звичайно ж, барани. Це ясно.

А потім пішло за класичною схемою — ця страна, бабам тіки гроші треба, а ті, які согласні й без грошей, Ви б бачили, які кракаділи (це про перспективу шлюбу, а не те, що ви подумали), усі крадуть, у войну тім болєє, живу од зарплати до зарплати, нічого харошого тут не буде, я не вірю, шо шось получиться, роблю без виходних і так далі.

Я трохи стомилася від цього безперевного потоку страждань і попробувала, вибачившись, перебити — а є у Вас родина?
Був жонатий, розлучились, знайшла когось іншого. Так якби ж когось толкового, шоб нормально заміж вийшла, а то таке найшла.
І так просто сказав про це, без жодної злості чи зловтіхи, навіть із співчуттям трохи. Хоча сама манера розмови — постійне роздратування, нарікання, злість і незадоволення.

Ну, а потім — знову про безрадісні особисті перспективи, бо бабам тіки гроші треба, ну, й про кракаділів… я там вище написала.

І знову про гроші, що не вистачає, що жодної перспективи, монолог без ком і крапок.

Не буду вас перевтомлювати усіма подробицями, та й всі вони впиралися врешті-0решт все одно у гроші та безрадісне життя.

А! Ще! Утром встав, ввечері ліг, без виходних, шо я бачив і шо я можу побачить в жизні?

Мав хворобу, на щастя, вийшов з неї.

До речі, про лікарів та дорогі ліки нічого поганого не сказав — відхилення від стандарту.

Заробляє одну тисячу доларів у місяць — це шо, дєньги?

Ось врачі сказали пить багато води — схопив велику пляшку на передньому сидінні, підняв, тоді як жбурне її на сидіння, я трохи напружилася.
Каже, оце пʼю просту воду, газіровану даже не можу собі позволить (тут я розслабилася).

Словом, не дуже приємна подорож — суцільний негатив, геть потоком, і з машини нікуди не дітися.

Таких насправді навкруги багато, які вічно незадоволені й нещасні переважно тому, що так зручніше.

Але вже зовсім він мене втомив, я вже й телефоном поговорила, і у вікно так виразно дивилася — його вже несло і це була та стадія, що моя увага, реакція від мене типу ʼугуʼ, ʼагаʼ була непотрібною.

Якийсь момент і я відключила увагу, думала про своє, і цей інтершум навіть і не заважав.

І тут я почула — «тоді ж зразу, як оце все началось, пішов у войськомат», і я одразу стала слухати.

Він з перших днів пішов справді у військкомат, його завернули через недавню хворобу, але він добивався, ходив ще два рази, поки не прийняли і сказали «обмежено придатний».

Каже — як ото згадаю, як в матері в селі сидять по підвалах, ховаються, чи одкупаються, аж протівно.

А я, каже, буду ждать, може ж визовуть, може, й на шось згожусь.

Я потім ішла й думала.

От яка неприємна людина, і негатив оцей такий безперервний, і дратівливість, і ниє, і нічого не хоче бачити хорошого і все заперечує, ну, все таке в ньому відштовхуюче.

Але мене вразили оці два моменти — як він жодного поганого слова не сказав про бувшу зрадливу дружину, хоча це було б абсолютно в його стилі, і він навіть якось їй поспівчував, що знайшла «ладно б нормальну людину, а то якесь одоробло».

А друге — його непохитне уявлення, як чоловік має поводити себе в справжніх життєвих викликах, у чому життєва правильність, що таке «протівно» і що таке високий власний обовʼязок.

І це ще одне свідчення — які всі різні, і що кожен має свою цінність, і що ніколи не треба поверхнево судити про іншого.

У кожного є свій час і місце.