Параноїк? Психопат? Реваншист?

Дії президента РФ Володимира Путіна не піддаються логіці. Коли весь світ відкрито виступає проти введення військ на територію Криму та погрожує Росії запровадженням санкцій, глава Кремля продовжує наполягати на своєму: “Янукович — легітимний президент України. В Україні відбувся збройний переворот. Наше завдання — захистити російських громадян”. Лише за один день протистояння з “братнім народом” російські компанії через падіння фондового ринку втратили сумарно понад 55 млрд. доларів. А Центробанк Російської Федерації

недорахувався 10 млрд. доларів,

бо треба було підтримати курс рубля, який різко обвалився. Це — більше, ніж росіяни витратили на Олімпіаду! Але Путіна це не зупиняє. Він маніакально продовжує «визволяти» Крим.

За інформацією видання The New York Times, канцлер Німеччини Ангела Меркель мала півторагодинну телефонну розмову з Путіним, після чого зателефонувала президенту США Обамі. Меркель зауважила, що Путін “втратив зв’язок з реальністю” і “живе в іншому світі”.

“За психотипом він параноїк, людина оборонного мислення. Але під впливом зовнішніх складних подій параноїк може стати шизофреніком. Путін вирішив, що він велика людина і може вершити долю історії. Він не дурний. Але зовнішній імпульс справив на психіку цієї людини незабутнє враження, — написав у своєму блозі відомий російський політолог, соціолог, засновник і директор Інституту національної стратегії Станіслав Бєлковський. — Переломною подією для нього стала сочинська олімпіада. Путін настільки вірив і чекав, що стадіон “Фішт” обвалиться під час церемонії відкриття чи закриття або що Росія програє Олімпіаду, що коли цього не сталося, він вирішив, що здатен на все. У психіатричній літературі цей феномен описаний як кесареве безумство: коли людину нічого не обмежує, вона перестає усвідомлювати, що робить. Це — синдром, наближений до гіпертоксичної шизофренії. Дружина Путіна ще якось стримувала його безумство, але він з нею розлучився”...

“Те, що його дії не зовсім адекватні, це — факт. Але не будемо розглядати його як небожителя, — каже психолог-консультант, член Українського союзу психотерапевтів Сергій Дубич. — Він — звичайна людина, яка так само, як і ми, їсть, п’є, ходить у туалет і любить жінку. Він сповнений нездоровими амбіціями і добивається своєї мети всіма засобами. Якби був директором заводу, то вселяв би страх у своїх підлеглих і конкурентів по бізнесу. Оскільки наділений ширшими можливостями, тримає у лещатах своїх громадян і зазіхає на чужі території. Не приймає думки, що частини колишньої імперії можуть вийти з-під його протекції. Хоче все контролювати”.

“Путін має завищену самооцінку. Симптоми шизофренії не простежуються. Думаю, на нього зумисне навішали ярлик шизофреніка, бо багато людей йому не симпатизують, — вважає гештальт-терапевт, психолог Григорій Кузик. — В останні дні переживає сильне емоційне напруження. Путін — заручник свого характеру, а тепер і ситуації. Усе пішло не за його планом.

Прагне взяти реванш, щоб останнє слово було за ним. Ще на початку свого президентства обрав стратегію “залізного кулака”. Вважає, що тільки так може зберегти цілісність своєї імперії. Путін не допускає інакомислення — що на рівні людей, що на рівні держав — колишніх радянських республік”.

“На камеру Путін зумисне говорить неправду. Які мотиви такої поведінки? Можливо, у дитинстві, у молоді роки почувався обділеним. А коли дорвався до влади, вже не зміг себе зупинити. Його владність має невротичний характер. Не на Україні йому залежить. Хоче “підім’яти” під себе якнайбільше земель, розширити межі володінь — неважливо, у якому напрямку, — припускає психолог Юлія Коваль. — Чи витримає людина випробування владою, залежить від її виховання та генетики (чи не успадкувала психічних відхилень від батьків). У цьому контексті пригадується Стенфордський тюремний експеримент: добровольців поділили на дві групи — “ув’язнених” та “охоронців”. “В’язницю” облаштували у підвалі факультету психології. На початках все було добре — “охоронці” весело перемовлялися з “в’язнями”, їли з ними за одним столом. Вже через день ставлення змінилося. “Охоронці” насміхалися зі своїх жертв, принижували, ображали. Кожен третій “охоронець” проявив садистські схильності. “Ув’язнені” пережили сильний шок. Двох довелося терміново звільнити з-під варти. “Охоронці” надто сильно вжилися у свої ролі. Експеримент мав тривати два тижні, але завершився через шість днів...

Путін засидівся у Кремлі. Недарма президентів обирають на чотири роки. Два терміни відбув — поступися місцем іншому. А Путін править вже 14 років (передавав президентські повноваження Медведєву, але фактично продовжував керувати державою). Влада стала для нього наркотиком”.

“Як би дивно це не звучало, поведінка Володимира Путіна вкладається у рамки здорового глузду. Він хотів отримати матеріальний результат — і він його отримав. Але поведінка ця — девіантна, з відхиленнями. На мораль не зважає, ігнорує міжнародне право, — коментує “ВЗ” відомий соціальний психолог Олег Покальчук. — Параноїдальність у поведінці притаманна всім диктаторам, не тільки Путіну. Як і всі тирани, він є фанатиком. Його поведінка — це органічна частина його свідомості. Вважає, що його точка зору єдино правильна. По моториці бачимо, що має сильну неврастенію. У його поведінці є ознаки психопатії — висока ефективна діяльність на тлі відсутності моралі. Психопати не зважають ні на кого і ніколи. Вони не повторюються. Страшні у своїх експромтах. Серед психопатів немає злочинців. Але є шахраї, аферисти та... політики”.