Сильвіо невгамовний

Колишній прем’єр Італії Сильвіо Берлусконі заручився. Обраницею політика стала 27-річна Франческа Паскале. Різниця у віці між молодятами — 49 років. Наречена очолювала клуб шанувальників Берлусконі. Також вона є подругою старшої доньки Сильвіо — Марини (у політика п’ятеро дітей: двоє синів і троє дочок). Наразі Берлусконі не може завершити процес розірвання шлюбу (поділити майно) з попередньою дружиною, який триває вже три роки...

Перед заручинами Берлус-коні заявив, що поверта-ється у велику політику.- Медіамагнат планує брати участь у парламентських виборах, які відбудуться в Італії у 2013 році, та претендувати на посаду прем’єра. Повернення 76-річного Сильвіо засмутило відомих європейських політиків. Глава Європарламенту Мартін Шульц сказав, що ЄС та самій Італії потрібна стабільність, а повернення Берлусконі ставить це під загрозу.

У разі перемоги політик може вчетверте стати прем’єром. Але повернення Берлусконі в політику можуть ускладнити його проблеми із законом. У жовтні екс-прем’єра засудили до умовного терміну за фінансові махінації та заборонили займати державні посади протягом трьох років. Зараз адвокати політика оскаржують це рішення суду у вищих інстанціях.

Він «завжди думає» про... Путіна

Сильвіо Берлусконі народився 29 вересня 1936-го у Мілані, в сім’ї банкіра. Працював співаком на круїзному лайнері. Каже, оплатив навчання в університеті завдяки співу та грі на музичних інструментах. За освітою — юрист. У 2003-му записав альбом власних любовних балад Better with a Song. Того ж року до приїзду друга Володимира Путіна написав пісню «Я завжди думаю про тебе». У 2006-му Берлусконі випустив музичний альбом, присвячений власному 70-річчю.

У 25 років почав займатися бізнесом. Заснував будівельну компанію, яка збудувала житлові комплекси біля Мілана. З кінця 1970-х купив частину акцій газети, потім ще три телеканали, які стали популярними. Згодом все це перетворив у гігантський холдинг Mediaset. У 1986-му купив футбольний клуб «Мілан», у 1988-му — мережу найбільших універмагів Італії — La Stando. З 1990-го — співвласник видавничого тресту. Крім ЗМІ, в «імперію» Берлусконі входять страхові компанії, магазини, інвестиційні та пенсійні фонди.

Берлусконі третій у рейтингу найбагатших людей Італії. Він власник контрольного пакета акцій холдингу FinInvest, який об’єднує понад 150 компаній. Берлусконі займає 118-те місце у списку найбагатших людей світу, складеного журналом Forbes у 2011-му. Статки екс-прем’єра оцінюють у 7,8 млрд. дол.

Для німців Берлусконі... «опудало»

Після оголошення про повернення в політику Берлусконі у Німеччині навіть авторитетна громадська радіостанція Deutschlandfunk втратила стриманість: «Це мов у фільмі жахів, коли живі мерці повертаються». «Для багатьох німців Берлусконі був і залишається опудалом. Він не зміг би зробити кар’єру у жодній іншій нормальній країні світу. Він — нахабний і вульгарний, ще й засуджений за несплату податків. Його повернення і відхід прем’єра Маріо Монті можуть знову штовхнути Італію на край прірви та завдати шкоди єврозоні, включаючи Німеччину. Бундестаг щойно кинув чергове рятувальне коло Греції, хоча зрозуміло, що громадська думка у ФРН ставиться до цього негативно, бо греки не все зробили для власного виживання. Тепер може відкритися новий осередок кризи. Італії може знадобитися ще більш суттєва допомога, що позначиться на становищі платників податків ФРН», — пише німецька Frankfurter Rundschau.

«У словах Анґели Меркель про те, що Італія може зійти зі шляху реформ, розпочатих Монті, — страх. Досить перших антинімецьких випадів Берлусконі, аби викликати роздратування німців. «Неприйнятна антинімецька передвиборна кампанія Берлусконі витримана у популістських тонах», — сказав глава МЗС ФРН Гідо Вестервеллє. Німеччина надає допомогу іншим країнам і не хоче бути в ролі цапа-відбувайла через чужі промахи», — пише італійська La Stampa.

Повідомлення про можливу відставку Монті з’явилося на перших шпальтах багатьох європейських газет. «Берлусконі шокує Європу і ринки», — написала німецька Handelsblatt. Зокрема, пан Сильвіо запропонував повернення Італії до ліри, що одразу негативно відбилося на цінних паперах країни.

«Якщо Італія знову буде зачарована солодким співом популістських сирен Берлусконі, то Європа може знову зануритися у кризу. Ці сирени дедалі чіткіше співають антиєвропейські пісні», — пише французька Slate.