Чи житимуть підопічні у геріатричному пансіонаті по-людськи?

На початку цього року у Львівському геріатричному пансіонаті були виявлені системні порушення прав підопічних. Достатньо сказати, що люди не мали доступу до питної води… Були порушені санітарно-гігієнічні норми, установлені норми житлової площі з розрахунку на одного підопічного. Були виявлені порушення права підопічних володіти, користуватися і розпоряджатися власними коштами… За такі численні порушення з Львівського геріатричного закладу було звільнено керівника. Нині обов’язки директора пансіонату виконує Етері Пасека. Утім скандали навколо закладу не вщухають…

Я нещодавно побувала у геріатричному пансіонаті, враження мала гнітючі. Так виглядає, що заклад роками свідомо доводили до знищення… Чи матимуть люди гідне життя та належний догляд? Чи не з’являться замість пансіонату на привабливій львівській земельці котеджі чи багатоповерхівки? Про це запитала у Представника уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Львівській області Тараса Подвірного.

— Візит до геріатричного пансіонату разом з експертами та медиками ми здійснили у березні цього року, — каже Тарас Подвірний. — Написали звіт на 26 сторінках, з великою кількістю доказів порушень щодо підопічних і в організаційній, і у медичній роботі. Зокрема, у лежачих хворих були пролежні, не було медичного супроводу…

На основі усіх цих фактів було ухвалене рішення — відсторонити попереднього керівника. В.о. директора було призначено пані Етері Пасеку.

У травні я ще раз поїхав в геріатричний пансіонат з представниками нашого секретаріату. Ми повідомили новому керівництву, що є такі порушення — просимо працювати над цим. Тоді нам показали новий корпус, який у 2020 році був збудований. Він повністю був умебльований. Однак не вводився в експлуатацію.

— Чому?

— Були якісь «ігри» у попереднього керівництва. Потім виявилось, що документи треба по-новому готувати. І архітектурна інспекція має це заново запускати. Я написав лист до Максима Козицького, голови Львівської ОВА. Була відповідь, що до кінця літа це приміщення буде введено в експлуатацію. Наприкінці жовтня його ввели в експлуатацію.

Цей корпус — сучасний, доступний для людей з інвалідністю. Там обладнання було, наприклад, УЗД, ним три роки ніхто не користувався. На сьогодні 52 лежачих підопічних уже переселили на перший поверх у новий корпус. Загалом таких людей є майже 80. Інші хворі до кінця року будуть там розміщені. Там є ліфт, широкі двері, для такої категорії осіб санвузли і душі.

— Чому заклад у такому жахливому стані?

— Я був у тому приміщенні двічі. Раніше запах був такий, що туди навіть неможливо було зайти. Зараз краще. Я спілкувався з департаментом соціального захисту, з Національною соціальною сервісною службою, старе приміщення — цього запаху ніяк не позбудешся, тільки за допомогою хімікатів.

— Новий корпус — це можливість для важкохворих людей проживати у людських умовах.

— Безумовно. Минулого тижня ми інспектували приватний пансіонат для літніх людей на вул. Зеленій. Раніше це був сучасний готель, але через коронавірус, війну готель закрили, і харківські підприємці переобладнали його у пансіонат майже на сто людей…

— Чи не стане пансіонат на Медової Печери приватним?

— Ні. Все, що є у комунальній власності, має бути збережене, а умови у таких закладах мають бути такими, як у приватних пансіонатах. Бо дехто з депутатів тішиться, що щороку у нас зменшується кількість підопічних у геріатричних пансіонатах Це неправда! Попит великий. Відкриваються приватні пансіонати, але у них лише проживання і харчування, медичних послуг там не надають.

У Львівській області три геріатричні пансіонати: львівський, у Великих Мостах та у Підбужі (Дрогобицький район). Їх треба довести до європейського рівня. У Львові геріатричний найбільший, тому до нього стільки уваги. Додаткова увага по землі, по гуртожитку, по тому корпусу, який не вводили в експлуатацію три роки.

Я зараз спілкувався з людьми. Мене цікавило, яке отримують належне харчування? Чи до них приходить працівник, який за ними доглядає? Інші побутові речі. Вони сказали, що все кардинально змінилося. Можливо, через те, що у закладі новий керівник, який хоче показати роботу. Можливо, через те, що увага преси є до геріатричного пансіонату.

— А як вирішити питання з працівниками, яких бракує у пансіонаті?

— Ми щодо цього писали лист до Кабінету Міністрів України, — треба змінити так звану тарифну сітку, яка застосовується до працівників соціальної сфери у Львівській області. Бо Львівська міська рада має можливість дофінансовувати освітні та соціальні заклади. В області ситуація складніша. Зарплата — близько 8 тисяч грн, але в обласного департаменту соціального захисту є бажання, щоб люди отримували на руки до 10 тисяч грн.

— Чому виник конфлікт у гуртожитку, звідки виселяють працівників пансіонату? За моєю інформацією, люди там живуть згідно з рішенням Львівської обласної ради, платять за комунальні послуги.

— Сам хочу у цьому питанні розібратися. Хочу подивитися на усі документи, послухати усі доводи сторін. Порадив цим мешканцям написати відповідні заяви, бо раніше вони про проблему говорили лише усно. Комісія з питань комунального майна ЛОР збирається раз на місяць. Це питання розглянемо на профільній комісії.

— Є така інформація, що нове керівництво пансіонату хоче облаштувати у гуртожитку пральню…

— У пансіонаті є сучасна пральня. Її облаштували за кошти благодійників. Там є потужні промислові пральні машини, з сушками. Зроблений ремонт. Кухня так само була у жахливому стані. У березні ми зробили припис. Перейшли на кейтеринг (Готову їжу у пансіонат привозять у термобоксах. — Авт.). Запитував мешканців про харчування, сказали, їжа стала відчутно смачнішою. Порції стали менші. Але ми зʼясували, що раніше людям давали: перше, друге, плюс пів буханки хліба. Старші люди «вбивали» своє здоров’я, з'їдаючи пів буханки хліба (У пансіонаті — чотириразове харчування. — Авт.).

— Чи є проблема у пансіонаті з памперсами, матрацами?

— Немає. Благодійники цим забезпечують. Є незначна потреба у побутовій техніці та колісних кріслах.

— Раніше чиновники міської ради казали, що територія геріатричного пансіонату — це 19 гектарів, тепер спливла цифра — 14 гектарів. То скільки гектарів займає пансіонат?

— З часу, як пансіонат став комунальним закладом Львівської обласної ради, його територія — 14 гектарів (Поруч з пансіонатом збудоване котеджне містечко, але про це ніхто з чиновників не згадує. — Авт.). Була спроба побудувати на цій території тимчасову споруду, щоб узаконити її заднім числом, і під неї відвести земельну ділянку, яка є орендована для громадської організації. Міська рада звернула на це увагу. Керівниця пансіонату пані Етері зупинила це будівництво. Вона викликала поліцію. Блокувала виїзд машин, які там були. За цим фактом порушене кримінальне провадження. Наразі не знаю, який результат розслідування. За тиждень-два треба зателефонувати, уточнити, як просувається справа.

— Ці 2,4 гектара у 2009 році колишній голова облдержадміністрації Микола Кміть передав ГО Інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя».

— Так, 2,4 гектара передали в оренду громадській організації. Тому вони намагаються зафіксувати, що на даній земельній ділянці вже є якась будова (Насправді там пустир. — Авт.), щоб під неї відвести землю.

— Чому міська рада бере участь у численних судових процесах, але не оскаржує рішення ексголови ЛОДА, а позивається до громадської організації (відповідно до ГО висуває позовні вимоги)?

— Це, мабуть, треба запитувати пані Гелену Пайонкевич (Директорка юридичного департаменту ЛМР. — Авт.), чому обрали такий напрям роботи — фактично судяться з громадською організацією, і не оскаржують рішення ЛОДА.

Я не буду коментувати їхні дії, але ми у своєму звіті це теж зафіксували. Що це є загрозою для діяльності геріатричного пансіонату. Львівська обласна рада не допустить, щоб ця земельна ділянка була відчужена незаконним способом.

— Здається, хтось спить і бачить, щоб побудувати на цій території житлові будинки…

— Це ж Львів, ви розумієте. Я не забудовник, тому не знаю, як вони це хочуть зробити, тим більше на скандальній території. Як можна продати квартири, якщо земельна ділянка є спірною?!

— Як ви вважаєте, геріатричному пансіонату дійсно потрібна ця земельна ділянка?

— Однозначно! Новий корпус, куди переселяють лежачих підопічних, не реконструйований, а побудований новий на території геріатричного пансіонату. Якщо говоримо про якісне обслуговування підопічних у наших комунальних закладах такого типу, вважаю, що реконструкція радянської споруди — справа неперспективна, цей запах «вибити» з четвертого-п'ятого поверху складно. Лежачі хворі не виходили звідти, заїхали туди, жили все життя і померли. П’ятий поверх — найгірший, тому його точно не можна реконструювати. Треба будувати щось нове на території геріатричного пансіонату. Тому треба зберігати цю земельну ділянку за геріатричним пансіонатом. З перспективою — розбудови цієї території з кількома новими корпусами для проживання літніх людей. Плюс облагородити територію навколо, щоб це було зоною відпочинку і для цих людей, які там проживають, і для мешканців Майорівки.

— Чи можливо на цій території облаштувати якесь виробництво, аби люди мали заняття?

— У геріатричний пансіонат заселяються люди, які самостійно не можуть про себе дбати. Це старші люди, які не мають близьких родичів. Або особи з інвалідністю. Або ті, які були поміщені за скеруванням департаменту соціального захисту. Думаю, говорити про виробництво недоцільно.

— Юрія Альошина виселили з пансіонату, бо у нього завершився термін дії договору про надання соціальних послуг. Тобто у кого завершився договір, його також можуть виселити з пансіонату?

— Такі договори укладаються раз на рік. Якщо людину туди поміщають, значить вона відповідає усім критеріям, аби проживати у цьому закладі. Вона є несамостійна, з порушеннями, деменцією тощо. Раз на рік проводиться перевірка, за спеціальною шкалою оцінюється можливість виконання людиною елементарних і складних дій. Якщо результат більше, ніж 62 бали, значить вона є самостійною. Зважаючи на численні скарги, які були на цього громадянина (Альошина. — Авт.), то адміністрація закладу вирішила провести повторну щорічну перевірку. Ступінь індивідуальних потреб Ю. Альошина становить 127 балів, що є більше, ніж 62 бали. Він не потребує стороннього догляду.

Є люди, у яких шкала зменшується, тобто їхній стан погіршується. До них можуть застосовуватися додаткові заходи, наприклад, залучаються медичні, працівники, соціальні працівники. У кого покращується здоров’я, а таке буває в окремих випадках, через реабілітацію, наприклад, то вони не підлягають для проживання в геріатричному пансіонаті.

— Скількох людей уже виселили?

— Чув про Альошина і ще одну людину. Торік в Альошина було так само 127 балів, а до проживання допускаються ті, хто має менше, ніж 62 бали. Чому він проживав у пансіонаті торік? Ніхто не міг дати відповіді… Чому люди, які відповідно до шкали не мають права там проживати, надалі там проживають, і витрачають бюджетні кошти? Коли насправді попит є надзвичайно великий. Коли говорю, що тисяча людей потребує проживання у геріатричному пансіонаті, не помиляюсь… Є заявки.

На сьогодні у Львові в обласному геріатричному пансіонаті проживає 292 особи, в Підбужі — 150, і менше, ніж 120 осіб проживає в геріатричному пансіонаті у Великих Мостах. Загалом в області таких людей — не більше, ніж 600.

— На проживання у таких закладах йдуть кошти не лише з обласного бюджету, люди платять також зі своєї пенсії щомісяця — 75%.

— Є категорія людей, які не мають пенсії, їх утримує держава. Більшість людей, які мають можливість, платять 75% від пенсійного забезпечення. Є категорії ВПО з Донецької області, шахтарі, які мають пенсію по 12 тисяч грн, вони так само платять 75%.

— Є підопічні, які мають квартири, але не мають близьких родичів. Куди діваються ці квартири? Є інформація, що колишній директор пансіонату Сенькевич отримав квартиру на вул. Театральній…

— Так само чув про це багато… Зокрема, і про попереднього керівника. Цим питанням мають займатися правоохоронні органи. На цій посаді я займаюся питаннями підопічних. Якщо такі факти комусь відомі, то прошу звертатися.

У мене деколи складається враження, що через безкарність, люди настільки цинічно поводяться, що в голові не вкладається.