«А що, у львівських закладах ще слухають російську музику?»
Комісія Львівської ОВА не знайшла порушень мовного законодавства у кнайпах і рестораціях центральної частини міста
У центрі Львова проінспектували понад 30 громадських закладів (крамниць, кнайп, пабів, ресторацій) — щодо дотримання мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту у Львівській області. Результати тішать: у жодному закладі персонал не спілкуватися мовою окупанта, не звучала російська музика. Співробітники закладів підтримали ініціативу ЛОВА й розмістили при вході тематичні наліпки з написами «Львівщина вільна від російськомовного культурного продукту» і «Львівщина вільна від мови окупанта, терориста, вбивці». Після міста Лева така мовна інспекція відвідає заклади громадського харчування Трускавця.
Нагадаємо, у січні 2022 року, напередодні широкомасштабного вторгнення рф, у нічному клубі в центрі міста стався мовний інцидент. У караоке-залі гість співав російський хіт. Один з відвідувачів зробив слушне зауваження, і охорона клубу попросила порушника із закладу…
«Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту у Львові й області затвердили на сесії Львівської обласної ради у вересні 2018 року. У час агресії росії маємо ще більше роз’яснювати підприємцям, жителям Львова й області щодо недопущення прослуховування чи перегляду російського культурного продукту. Треба викорінювати усе, що є російським. Дякую громадським активістам, які разом із нами проводять цю важливу роботу — беруть участь в інспекції заходів», — зазначив директор департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОВА Юрій Горун.
Як розповіла «ВЗ» учасниця інспекції, начальниця відділу організації заходів і комунікацій з громадськістю Львівської ОВА Ірина Швайко, працівники закладів громадського харчування зустрічали мовних інспекторів гостинно, загалом вітали цю ініціативу. «Працівники мережі „Кумпель“ і Холдингу емоцій „!Фест“ попросили у нас більшу кількість наліпок з написом „Львівщина вільна від російськомовного культурного продукту“, щоб розмістити у своїх рестораціях, — каже пані Швайко. — Адміністратори деяких закладів брали навіть для себе, щоб наклеїти на своєму під'їзді. Наша робоча група роздавала такі наліпки й флаєри, де є QR-код з посиланням на рішення обласної ради про заборону російськомовного культурного продукту. В одному ресторані нас здивовано запитали: „А що, у львівських закладах ще слухають російську музику?“. Під час цієї інспекції порушень мовного законодавства ми не виявили. Якщо десь звучатиме російська музика і нам зателефонують, негайно відреагуємо».
Чиновниця каже, у деяких закладах громадського харчування працюють вимушені переселенці, яких просять спілкуватися виключно державною мовою. Більшість таких працівників уже повністю перейшли на українську. Але не всі… В одному з львівських салонів краси журналістці «ВЗ» розповіли, що їхня манікюрниця з Харкова «принципово» не хотіла спілкуватися з клієнтами українською. Через постійні зауваження персоналу дівчина звільнилася. А на прощання ще й обізвала власників салону… І це при тому, що її мама пів року перебувала у російському полоні.
