«Без перебільшення, це був фанат своєї справи»
Відійшов у засвіти «батько» легендарної «Смерічки» Левко Дутківський
16 травня 2023 року зупинилося зболене серце засновника легендарного ансамблю «Смерічка», композитора і музиканта Левка Дутківського. Йому було 80 років. Це саме він створив такі пісні, що давно стали хітами, «Незрівнянний світ краси», «У Карпатах ходить осінь», «Горянка», «Сніжинки падають», «Матіоли цвіт», «Черешневий гай», «Якщо любиш, кохай»… І це саме Левко Дутківський дав «перепустку» у світ естрадної української пісні легендарним Назарію Яремчуку, Софії Ротару, Василю Зінкевичу, Іво Бобулу. А однією із перших солісток «Смерічки» була Марія Ісак — мама відомого українського співака Назара Савка.
Те, що легендарні хіти Володимира Івасюка «Водограй» у фільмі «Червона рута» співає не Софія Ротару, стало відомо лише через 30 років після виходу фільму на екрани. «Так, як ми з тобою заспівали „Водограй“, не вдалося більше нікому», — казав не раз Назарій Яремчук Марії Ісак — першій виконавиці «Водограю». Це її голос звучить у кадрі. Але у фільмі вона так і не з’явилася. Співачку можна побачити серед хористів у підспівці, десь у другому ряду… Тривалий час Марія Олексіївна на заслуженому відпочинку. Тішиться внучатами, яких їй подарував син — співак Назар Савко з дружиною Надією.
Марія Олексіївна сьогодні у скорботі. Відійшов в інший світ, став ангелом її вчитель і просто товариш Левко Дутківський. Яким він був тоді, коли вперше прийшла у «Смерічку», пані Марія розповіла журналістці «ВЗ».
— Без перебільшення, Левко Дутківський був фанатом своєї справи, — каже пані Марія. — Це була велика людина! Він днював і ночував там (у Будинку культури. — Г.Я.). Не хочу применшити вартості інших сучасних музикантів, але, переконана, що не знайдете жодного, хто б так хотів займатися з людьми, які не знали нотної грамоти, як це робив Дутківський. Половина дівчат співала «на слух», половина музикантів не знали нотної грамоти! А Левко сидів з кожним з них до глибокої ночі і навчав їх. Пригадую, приходила його дружина — Алла Дутківська, яку він обожнював, скаржилася, що практично не бачить свого чоловіка.
— Як ви особисто потрапили у «Смерічку»?
— Після закінчення музичного училища я працювала у Буковинському ансамблі пісні і танцю Чернівецької філармонії. Одного разу була у своєму селі, там саме відбувався огляд художньої самодіяльності. На цьому огляді була одна зі співачок «Смерічки», з якою ми давно зналися. От вона мені і каже: «Що ти там співаєш у своєму хорі? Приходь до нас, будеш солісткою». А я мріяла співати естраду. І пішла до них.
— Тобто ви залишили професійну сцену і пішли у на той час самодіяльний колектив?
— Так. Тоді це був самодіяльний колектив. Але Дутківський викохав плеяду зірок у «Смерічці» і зробив її згодом популярною не лише в Україні, а й за кордоном.
— Багато хто не знає, що у фільмі «Червона рута» саме ви співаєте «Водограй». Але у кадрі - Софія Ротару…
— От через це я і пішла зі «Смерічки» після зйомок цього фільму. Образилася на Дутківського. Хоча розуміла, що не могло бути дві героїні, але мені тоді боліло…
— Згодом Дутківський просив вас повернутися у колектив?
— Не кликав. Потім я вийшла заміж за Остапа Савка. Але ми не раз зустрічалися. Пригадую, це було після того, як загинув Івасюк. Ми зібралися у Будинку офіцерів, був великий концерт. Уся «Смерічка» співала «Червону руту». Потім збиралися до чергової річниці виходу фільму. Дутківський тоді казав, що не поїде, мовляв, серденько щось «барахлить». Ми ще жартували — яке серце? Здоровий чоловік і щось вигадує. Але, мабуть, вже тоді його турбувало серце. Більше ми не могли зібратися, хоча Левко цього дуже хотів. Завжди щось заважало. Востаннє ми бачилися з ним у 2019 році у Чернівцях, коли їздила на кладовище до батьків. Казав мені: «Маріє, я так хочу вас усіх зібрати». Але спочатку завадила пандемія коронавірусу, а потім — війна…
— Чи знав Дутківський, що ваш син — Назар Савко також гарно співає?
— Так. Це було на концерті пам’яті Назарія Яремчука, який організував Левко у Чернівецькій філармонії. Дутківський запросив мене і мого сина Назарчика. Мій син тоді співав присвяту Яремчуку «Не руш сльозу», яку сам написав і яку вперше виконав саме на цьому концерті. Ще перед концертом Дутківський особисто прослуховував виконавців, які візьмуть участь у вечорі пам’яті, чув, як співає мій син. Мені було надзвичайно приємно: Дутківський був у захопленні від співу мого сина. «Як у нього ллється голос. Він спокійно йде на верхи і на низи», — сказав тоді Левко про мого Назара.
