Що врятує людство?

Яким чином і коли знову відродиться життя на нашій планеті, не відомо.

Але точно можна спрогнозувати, що деякі історичні реліквії залишаться для майбутніх дослідників, і вони зможуть прослідкувати величезну трагедію, яка розпочалася на планеті в цей день і яку людство не змогло зупинити.

І вже не буде мати значення, що світову пожежу підпалив путін, а тільки те, що в ядерному полум'ї загине людство.

Загинуть усі. Ніхто не врятується.

Це зараз деякі народи на далеких островах сподіваються, що цей апокаліпсис до них не дійде і вони залишаться жити так, як і жили. Індуси, китайці, араби і багато інших народів теж думають, що вони майстри і віртуози дипломатії, завдяки чому їм вдасться уникнути загибелі, і що загинуть інші народи та країни, які будуть безпосередніми учасниками ядерної війни, а їхні території житимуть повсякденним життям.

Не залишаться. Катастрофа матиме глобальний характер, і ніхто, рано чи трохи пізніше, не зможе уникнути трагічних наслідків.

Людство і все живе на планеті загине.

Вже давно усі найвпливовіші аналітичні світові центри і найбільш авторитетні наукові лабораторії, які досліджують можливі наслідки глобальної ядерної війни однозначно прийшли до висновку, що людство накопичило зараз таку кількість ядерної зброї, якої достатньо (багаторазово), щоб усе живе на нашій планеті зникло.

Правда, існують й інші теоретичні припущення, що не усі і не зразу загинуть, а пройде декілька років і буде ядерна зима, голод, холод.

Все це неодмінно і призведе до загибелі усього живого. Ми в сучасному житті не можемо гарантовано прогнозувати погоду на завтра чи на місяць, а тому прогнозувати, що залишиться на планеті після глобальної ядерної війни можна лише на теоретичному рівні і на припущеннях, і не дай нам Боже побачити справжню ядерну війну та її реальні наслідки.

Які ще потрібні аргументи? Хто хоче перевірити ці прогнози на практиці?

Чому народи світу і уряди країн це продовжують ігнорувати?

Президент росії путін фактично перетворив увесь світ у своїх заручників. Він постійно погрожує не Україні, а світу застосуванням ядерної зброї.

Спочатку він, розпочавши агресію проти України, публічно дав команду привести усі ядерні сили росії в бойове положення, потім в процесі агресії неодноразово погрожував застосувати ядерну зброю проти європейських країн чи США. А останнім часом знову не просто погрожує світу застосуванням ядерної зброї, а прийняв рішення наблизити тактичну ядерну зброю безпосередньо до кордонів НАТО, розмістивши її в Білорусі.

А щоб було зрозуміло, що за тактична ядерна зброя в розумінні путіна, яка її потужність, достеменно ніхто не знає, за деякими оцінками фахівців — це приблизно до 100 кт. Для порівняння атомна бомба «Малюк», яка була скинута на Хіросіму, мала потужність 15 кт.

Тобто, прямий і нічим не прикритий ядерний шантаж, до якого вдався путін, продовжується і стає все більш загрозливим. Але за тактичною ядерною зброєю неодмінно буде застосована і стратегічна ядерна зброя. А це сумарно близько 13 000 боєголовок в усіх дев’яти ядерних країнах, але 90% - у США та Росії (приблизний паритет, близько 6000 боєголовок). І потужність стратегічної ядерної зброї набагато перевищує тактичну, наприклад, міжконтинентальна балістична ракета (МБР) «Сармат» має потужність до 1000 кт кожної боєголовки, а всього їх може бути розміщено від 10-ти до 15-ти. Уявляєте, яка руйнівна сила лише однієї МБР. До речі, це модернізована, а фактично перефарбована ракета українського виробництва за класифікацією НАТО — «Сатана».

Все це відбувається в умовах повного розбалансування усіх світових механізмів ядерного стримування і міжнародної безпеки. ООН є абсолютно неефективною структурою, а Раду безпеки ООН, найбільш важливий орган міжнародного співтовариства, очолює країна, президент якої оголошений у розшук, як міжнародний злочинець, на арешт якого Міжнародний кримінальний суд видав ордер.

В такій ситуації надзвичайно важливо, щоб була міжнародна єдність щодо агресії путіна і можливих наслідків для світу. Не можна сказати, що ця єдність є глобальна і не має кон’юнктурного характеру.

Відверто здивував своєю позицією загравання з Пекіном президент Франції Макрон. Важко пояснити такі його дії. Але в будь-якому випадку намагання Макрона сподобатись Китаю і особисто Сі Цзіньпіну може мати дуже негативні наслідки, бо це підриває єдність європейських країн. Голова КНР Сі Цзіньпін міг би вплинути на путіна щодо його ядерного шантажу. Але як показує досвід, путін, крім себе, більше нікого не слухає. Крім того, не виключено, що Сі Цзіньпін сам готується до війни з Тайванем, яка теж може дуже швидко перерости в глобальну. За таких обставин, сподіватись, що Сі Цзіньпін може зупинити агресивні дії путіна, не варто. Хоча, з точки зору безпеки Китаю, Сі Цзіньпін не зацікавлений в тому, щоб путін розпочав ядерну війну, бо це унеможливить його пожиттєве правління.

Зараз надзвичайно важливим є питання, настільки путін контролює свої ядерні сили? Чи гарантовано виконають наказ божевільного на ядерну атаку будь-якої країни світу?

Невдачі на фронті мають такий характер і такі масштаби, що це вже неможливо утаємничити. Російське населення почало підозрювати, що не такий вже путін і герой, як вони думали. І що загроза поразки у цій війні буде високою. Про це прямо почали говорити кремлівські пропагандисти. Але сподіватись на те, що російське населення вийде на громадянський протест проти війни, — не варто. Вони перелякані, глибоко отруєні пропагандою та не здатні захищати свої права і свободи. Але при цьому підтримка путіна залишається високою, як і підтримка війни.

Зараз, як ніколи, путін і населення росії єдині, як колись гітлер і німецький народ. Чим це закінчилось для гітлера і німецького народу, усі добре пам’ятають. Можна не сумніватись, така ж доля чекає і путіна, і російське населення.

Що ж робити? Як врятувати людство від неминучої трагедії?

Це найбільш важливе питання, яке повинно бути головним змістом міжнародної політики. Світ підійшов до тієї межі, за якою «ядерна зима».
Вже очевидно, що путіна нічого не зупинить у своїй ненависті до усього людства. Він чудово усвідомлює, що поразка у війні - це його політична і фізична смерть. путін зараз психологічно принижений, він розраховував на зовсім інший фінал цієї авантюри. Тепер нагадує пораненого звіра, який особливо небезпечний.

Що можна зробити для того, щоб зменшити загрозу ядерної війни?

Впевнений у тому, що це є зараз головним питанням, на яке намагаються знайти відповідь і у Вашингтоні, і у Берліні, і в Парижі, і, мабуть, у Пекіні.
Проблема путіна і рф — це вже проблема планетарного масштабу. Механічна заміна путіна на іншу особу мало що змінить, а якщо і змінить, то тільки погіршить ситуацію. Проблема полягає у тому, що замість путіна може бути тільки новий путін. Хоча прізвище його і буде інше, наприклад, Медведєв чи син Патрушева, або навіть Дьомін.

путін і вище військово-політичне керівництво росії - це купка міжнародних злочинців, які відкрито погрожують людству застосуванням ядерної зброї. І у разі загострення ситуації на фронті до такої межі, коли вже буде вирішуватись особиста доля росії, є висока ймовірність, що путін може застосувати тактичну ядерну зброю проти України, усвідомлюючи, що незалежно від усіх застережень, країни НАТО можуть не піти на ядерне загострення з путіним. На це він і розраховує, що удар тактичною ядерною зброєю навіть обмеженої потужності примусить Україну разом з її союзниками сісти за стіл переговорів про завершення війни на умовах рф.

В кремлі відчувають, що загроза ганебної поразки і знищення путінського режиму наближається невідворотньо.

путін задіює усі свої можливості і ресурси, але це не приносить йому позитивних результатів на фронті. кремль охоплений страхом. Найближче оточення вже намагається дистанціюватись від фюрера, але час розплати невпинно наближається.

Щоб не оголошувати загальну мобілізацію, путінська влада придумала досягти фактично цього ж результату, але без її оголошення. Держдума внесла зміни до єдиного реєстру військовозобов'язаних, і тепер практично мільйони військовозобов'язаних запасу можуть в будь-який момент поповнити путінську армію. Це відповідь на контрнаступ ЗСУ.

Це, можливо, остання спроба путіна змінити ситуацію на фронті. Але, з іншої сторони, населення росії швидко з’ясує, що в росії фактично вводиться правовий режим загальної мобілізації, хоча формально путін боїться відкрито оголосити загальну мобілізацію, а вдався до зазначених маніпуляцій з законом.

На що нам, українцям, можна сподіватись? Тільки на героїчні ЗСУ.

Що може врятувати людство від дій цього ядерного маніяка?

Відповідь дуже проста і очевидна. Єдиний захист, який може реально бути забезпечений — повноцінне членство України в НАТО. Тільки НАТО може зупинити путіна у його намірах застосувати проти України ядерну зброю. Путін боїться сили, і тільки сила може його зупинити.

Фінляндія, попри усі негативні реакції і погрози росії, стала членом НАТО, тим самим підсилила війська НАТО одним мільйоном добре екіпірованих солдатів. НАТО на 1340 кілометрів наблизилось до безпосередніх кордонів росії і взяло під оперативний контроль Балтійське море, а також і північні моря росії.

Вступ України до НАТО реально завершить політичне фіаско путіна.

Впевнений у тому, що український народ вже не потрібно агітувати про вступ до НАТО, майже 80% відсотків підтримують такий крок. Українська влада повинна зробити все можливе і неможливе, щоб переконати наших друзів, що членство України в НАТО — це усвідомлений вибір українців.

Але і країни-члени НАТО теж повинні усвідомити, що якщо Україна не стане членом НАТО, ядерна війна стане реальністю. Блок НАТО не зможе залишитись в стороні від ядерної агресії путіна, але в такому разі це призведе до глобальної ядерної війни.

Немає значення, як буде реагувати путін на повноцінне членство України в НАТО — він «отримає» те, чого так довго добивався. Буде мати значення лише здатність і сила НАТО зупинити ядерний шантаж путіна.

Засновниками НАТО було лише дев’ять країн, тепер членами НАТО є 30 держав. Вступ України в НАТО завершить нову архітектуру світової безпеки і буде надійною запорукою миру на планеті.