Він жив газетою, а газета підживлювала його…

Він був старожилом газети, працював у «Високому Замку» з першого дня його створення. Багато років був відповідальним секретарем.

Секретаріат - це як серце газети, як мотор. І Володимир Кузьма також був, як моторчик: першим приходив на роботу, останнім йшов. Уявіть собі його працездатність, враховуючи, що колись газета виходила шість разів на тиждень. Він жив газетою, присвятив їй своє життя. Завжди життєрадісний, оптимістичний і толерантний до усіх.

Пригадую своє знайомство з Володимиром Васильовичем. Я тоді вчилась у випускному класі школи, готувалася вступати на факультет журналістики, і мені потрібні були публікації у пресі.

Вже не пригадую, хто порекомендував саме його, але свою першу замітку про шкільний стадіон я занесла саме йому. Він тоді працював у секретаріаті газети «Львовская правда». Він завжди старався усім допомагати…

Згодом, коли вийшов на пенсію, з рідною редакцією не зміг розлучитися, хотів бути потрібним і корисним. Запропонував, що буде опікуватися газетою «Добрий господар» (дочірнє видання Видавничого Дому «Високий Замок»). І до останнього дня був відповідальним за випуск цього популярного видання. Хоч останні роки хворів і йому було важко, але кожного разу приходив в редакцію і з великою любов’ю та натхненням «робив газету». Здавалось, що саме ця робота підживлює його, додає життєвих сил і бажання жити та працювати.

Володимир Кузьма помер на 76-му році життя. Нам Вас буде бракувати! Вічна пам’ять!

Наталія Балюк, головний редактор газети «Високий Замок».