Передплатити

Які щеплення роблять дітям в Криму насправді?

У Криму історію Нюрнберзького трибуналу перетворили на засіб виховання ненависті до України і українства


Нюрнберзький процес над нацистами. Німеччина, 1945 рік

У Криму вчергове відзначили 75-річчя Нюрнберзького трибуналу. Минулого разу відзначали початок, а зараз — річницю закінчення.

Цій даті присвятили вже шостий «Міжнародний науковий форум «Нюрнберзький процес: історія і сучасність», в ході якого, що вже стало традицією, перевернули події з ніг на голову. «Форум» цього разу проходив у форматі відеоконференції і на двох майданчиках — у Ялті та в Сімферополі, в меморіальному комплексі «Концтабір «Красный» за участі спікера російського парламенту Криму Владіміра Константінова, який перед початком заходу зізнався, що він «живе боротьбою з фашизмом». Ці люди, що зібралися з приводу суду над німецьким нацизмом забули чого вони зійшлися і почали… викривати «фашизм на Україні».

Сам Константінов, згадуючи історію музею «Концтабір «Красний», представив себе таким провидцем, який міг передбачати і передрікати майбутнє, і сказав, що «наша робота почалася ще в український період, і це було свого роду опором нацистському наступу». А місцева газета пише: «Говорячи про це, Володимир Андрійович нагадав про політичні події на Україні, відродження там неонацизму, взятому за основу державного перевороту. Це використовується і західними силами, що є блюзнірством само собою. Можна обрати іншого керівника країни, але чому для цього треба вдаватися до злочинної ідеології?».

Звичайно, Константінов не вдавався в деталі, де саме він бачив фашизм в Україні, як і не згадав про те, що міжнародні аналітики знаходять всі 14 ознак фашизму, які сформулювали Умберто Еко і Лоуренс Брітт, в нинішній політиці Росії. Головне завдання було у всьому звинуватити Україну: «Те, що відбувається на Україні з її прагненням загострювати конфлікти, спробами провести широкомасштабну провокацію і, не дай Боже, почати війну, говорить про те, що тема Нюрнберзького трибуналу не вичерпана».

Паралельна тема — перебільшення ролі СРСР в Другій світовій війні та присвоєння людьми, які інколи не воювали, всіх заслуг Перемоги собі. «Радянський народ ціною мільйонів життів врятував всю планету. 30 мільйонів населення — дуже складна втрата. Досі не можемо оговтатися від цього. Чисельність населення нашої країни сьогодні повинна була перевищувати 200 мільйонів, але зникли не просто люди, а цілі родини…».

Спікер, звичайно ж, не згадав, що крім німецького фашизму винуватцем зменшення населення всіх республік, що входили до СРСР, був ленінсько-сталінський комуністичний режим, який всіма засобами знищив близько 100 мільйонів людей. Адже хіба Голодомор проти українців — це не фашизм, порівнянний з Голокостом? А репресії проти ні в чому не винуватих людей — хіба це не фашизм?

Насправді по тому, як в Криму окупаційна влада по кілька разів відзначає річниці Нюрнберзького процесу, видно, що їхня мета не в тому, щоб відзначити торжество справедливості, а в тому, щоб світова спільнота не перенесла антифашистський вирок на злочини російського режиму проти інших національностей в складі СРСР. До того ж, твердять про обмеженість Нюрнберзького процесу.

Вона, на їх думку, полягає в тому, що «було приховано багато злочинів, зло залишилося непокараним, злочинці уникнули відповідальності». Це означає, що ті, хто окуповував Крим, добре розуміють: серед цього непокараного зла і більшовицький режим СРСР, який зараз на рівні рішень міжнародних організацій, зокрема Європарламенту, визнаний відповідальним за злочини в СРСР.

А особливо Константінов турбується про молодь Криму, він каже, що ті учні, з якими вчителі та політологи вивчали Нюрнберзький процес, «мають щеплення проти неонацизму», тобто вигаданого українського. Бо «наскільки небезпечна відсутність такої „щеплення“, добре видно на прикладі нинішньої України, де покоління, виховане на спотвореній історії, стало хорошим людським матеріалом для використання молодчиками нацистського спрямування». Їм байдуже, що спотворена історія — це не наша, а путінсько-медвєдевсько-сурковська версія історії, якою вони «щеплюють» кримську молодь.

На форумах окупантів вступає учениця 11-го класу сімферопольської школи № 40 Даша Каньоса, переможниця конкурсу, що проводиться Генеральною прокуратурою Росії, яка отримала путівку в «Артек» за участь у реконструкції Нюрнберзького процесу.

Константінов говорив, що «мережа концтаборів створювалася фашистами, щоб знищити наш народ. Нас не повинно було бути… Ми хочемо виховати належним чином нашу молодь, щоб вона любила Батьківщину, пишалася своєю історією, знала і її трагічні сторінки, могла захистити країну в майбутньому». От тільки забув сказати, що створювати мережу концтаборів гестапо свого часу вчилося в НКВД за спеціальним договором про обмін досвідом, і радянські концтабори були ще страхітливішими, ніж гітлерівські.

Бо фашизм був однаково нелюдським, де б він не був. Тільки от німецький засудили. А совецький — ще ні. Тому вони й працюють для того серед молоді, щоб відвернути їх увагу від своїх злочинів. Бо діти, як виростуть, можуть стати новими суддями.

Ефективною формою відволікання уваги від правдивої історії окупанти вважають кадетські класи, які понастворювали по всьому Криму, де дітей виховують у войовничому мілітаристському дусі. І після цієї конференції влаштували прийняття присяги кадетами 7-ї сімферопольської школи, де діти, які не розуміють значення цієї клятви, присягали на вірність російському рейхові.

Порівняння політики Третього Рейху і політики Кремля не є оригінальним. Аналітики знаходять безліч паралелей в їх ідеології, методах, напрямах діяльності. Кремль йде шляхом Третього Рейху. Фюрер проголосив ідеологію «Німеччина понад усе», і Кремль поправками до Конституції про статус російських громадян і російської мови, про верховенство національного законодавства над міжнародним і іншими зробив те ж саме. Гітлер в 1938 році здійснив аншлюс Австрії, «захистив» судетських німців від Чехословаччини і здійснив анексію Судетської області, а Кремль у 2014 р. «захистив» кримських росіян від України і окупував Крим. Афери Третього Рейху, як і Кремля в Криму, були прикриті «референдумами». Після цього Гітлер зруйнував європейську систему безпеки, яка утворилася після Першої світової війни, а Кремль зруйнував світову систему безпеки, яка склалася в результаті Другої світової війни і прийняття Гельсінських угод 1975 року про непорушність кордонів у Європі, а також систему міжнародного права.

У тематичному дослідженні «Витоки і зміст російського комунізму», яке в Росії довго було закритим для вільного доступу, російський публіцист Микола Бердяєв писав: «Ленін — антигуманіст, як і антидемократ. У цьому він людина нової епохи, епохи не тільки комуністичних, а й фашистських переворотів. Ленінізм є вождизм нового типу, він висуває вождя мас, наділеного диктаторською владою. Його методи будуть наслідувати Муссоліні і Гітлер. Сталін стане закінченим типом вождя-диктатора.

Ленінізм не є, звичайно, фашизмом, але сталінізм уже дуже схожий на фашизм". І далі: «Сталін — державник східного, азіатського типу. Сталінізм, тобто комунізм періоду будівництва, перероджується непомітно в своєрідний російський фашизм. Йому притаманні всі особливості фашизму: тоталітарна держава, державний капіталізм, націоналізм, вождизм і, як базис, — мілітаризована молодь. Ленін не був ще диктатором в сучасному сенсі слова. Сталін уже вождь-диктатор в сучасному, фашистському сенсі». Він розкриває головне протиріччя між Марксом і Леніним, який зробив фашизм можливим в принципі. Якщо Маркс передбачав процес зниження ролі і взагалі відмирання держави, то Ленін в роботі «Держава і революція», власне, «повернув» марксизм в бік посилення ролі держави — він фактично створив диктатуру держави, яка і стала над суспільством, а це було можливо тільки в разі насильницького придушення громадської думки і взагалі всіх інтересів суспільства, тобто за допомогою фашизму. Росія сьогодні, висуваючи в конституції державу і її патріотизм на перше місце, знову повторює той же шлях кремлівської диктатури, підпорядковує собі всі сторони життя народу.

Ну, а той факт, що нинішні фашисти виступають в образі антифашистів добре відомий ще з часів Нюрнберзького процесу. Саме це і відбувається в Росії, а в Криму просто експлуатують цей тренд.