Росія реконструює «Херсонес Таврійський» до невпізнанності…

Він уже багато разів виступав в пресі, по телебаченню та в інтернет-ЗМІ про те, що в музеї, створенню якого він віддав масу знань, сил та енергії, відбувається варварське нищення аутентичного ландшафту, фальсифікація експозиції та спотворення музейного простору. Тепер він вимагає відновити втрачені цінності в судовому порядку — а саме демонтувати бетонну споруду, зведену на території заповідника, яка руйнує, на його думку, культурний шар давнього городища.

Однак адміністрація музею розповідає, що встановленню споруди передувала експертиза, згідно з якою ніяких вагомих об'єктів в тій частині заповідника виявлено не було, а, отже, вона нічого не руйнує.

Між тим Анатолій Туманов і його колеги заявляють, що це не так, і що їх позов не останній, а найближчим часом вони мають намір домогтися знесення інших конструкцій, що змінили, на їхню думку, вигляд Херсонеса. Поки що мова йде про круглу скульптурну композицію «Панорама Херсонеса», яка виконана з бетону і встановлена в східній частині городища.

Історія Херсонеса Таврійського налічує понад 2400 років. Це пам’ятка світового значення, однак в останні роки вона стала предметом численних скандалів, які пов'язані з проведеними окупаційною владою реконструкціями і «благоустроєм території». На думку фахівців і громадських активістів, шляхом варварської реконструкції поступово знищується унікальна цінність Херсонеса, яка полягає в автентичності його об’єктів та експонатів. Громадські працівники та вчені проводять пікети, через ЗМІ звертаються до влади, в тому числі до Путіна, але поки безрезультатно.

У Херсонесі вже кілька років поспіль проводять не притаманні цьому об’єкту фестивалі опери та балету, інші масові заходи, і саме для цих цілей побудовані сцена, трибуни та інші конструкції.

Музей-заповідник «Херсонес Таврійський» був внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 2013 році. Херсонес на той час став сьомим об'єктом в Україні, визнаним Організацією ООН з освіти, науки і культури світовою спадщиною. Обов’язок окупаційної адміністрації зберегти автентичний вигляд об'єкта для майбутніх поколінь. Після анексії Криму Росія неодноразово намагалася встановити в ЮНЕСКО свою юрисдикцію над українським музеєм-заповідником, але їй в цьому було відмовлено. Можливо, і з цієї причини тепер Росія не ставиться до проблеми збереження пам’ятки світової спадщини з необхідною ретельністю.

У жовтні 2020 року генеральний директор ЮНЕСКО в своїй доповіді відзначив погіршення ситуації. «Є проблеми із збереженням культурної і природної спадщини, незаконними археологічними дослідженнями і розкопками, незаконним обігом культурних цінностей і нехтуванням релігійними традиціями», — йдеться в доповіді ЮНЕСКО.

Уже зараз севастопольські активісти готують колективний позов, під яким, крім Туманова, готові підписатися ще 20 осіб. Вони вважають, що на сьогодні суд залишається останнім інструментом, за допомогою якого можна зупинити будівництво на території стародавнього городища. Анатолій Туманов свого часу займався в заповіднику реставрацією пам'ятників кам'яного зодчества. Він неодноразово критикував дирекцію «Херсонеса Таврійського». Однак у 2017 році Туманов був змушений звільнитися з заповідника через суттєві розбіжності з керівництвом щодо розвитку музею. А вже після звільнення зайнявся активною громадською діяльністю: виходив на пікети, вимагаючи від влади зберегти автентичність Херсонеса, брав участь у суспільній дискусії щодо збереження пам'яток історії та культури Севастополя. Як говорить сам Туманов журналістам у Севастополі, його позов — це спроба довести в суді незаконність будівництва на території античної пам'ятки «бетонних саморобок». Вони не тільки спотворюють зовнішній вигляд городища, а й руйнують культурний шар, який повинен бути предметом наукових досліджень. У тому місці, де встановили конструкцію, проходила стародавня дорога, яка служила альтернативним в'їздом в місто. А «Панорама Херсонеса» встановлена на стрічковому бетонному фундаменті. В середині композиції — невеликий постамент із зображенням Херсонеса. Територія навколо вимощена бруківкою.

Разом з тим Анатолій Туманов спростував твердження про експертизу. Він заявив журналістам, що з недовірою ставиться до опублікованих висновків, оскільки будь-яка дорога того часу «сама по собі, за замовчуванням є культурним шаром». При цьому реставратор допускає, що в заяві, опублікованій на сайті «Херсонеса Таврійського» могла бути допущена логічна помилка. Може бути, під відсутністю культурного шару вони мають на увазі відсутність будь-яких будівель.

Разом з тим ця історія з судом не перша. Окупаційну адміністрацію музею після 2014 року постійно критикують за неправильну реконструкцію та варварське ставлення до надбань заповідника. Однак вона посилається на те, що проєкт реконструкції узгоджений з Міністерством культури Росії, що само собою не служить ні виправданням, ні гарантією якості. Так, неоднозначну реакцію городян вже викликала реконструкція оглядового майданчика, який було встановлено на пагорбі з північно-східного боку городища. Люди також критикували сцену, встановлену неподалік від центрального входу в музей, а також дерев’яні доріжки, змонтовані на металевому каркасі і прокладені між кам'яними стародавніми руїнами. Саме вони надають музею неприродного вигляду, руйнують уявлення про середньовічний об’єкт, не відповідають вимозі зберігати автентичність простору.

Організацією більшості «культурних» заходів на території музею зараз є фонд «Моя історія». Фонд почав працювати з заповідником після того, як його директором призначили Олену Морозову, яка раніше була організатором виставок «Росія — моя історія». ЗМІ називають цей фонд близьким до митрополита Тихона (Шевкунова), якого вважають наближеним до Володимира Путіна. І тому тепер зрозуміло, що власне «керівником реконструкції» Херсонеса є Російська православна церква. Її завдання не зберігати, а плюндрувати та фальсифікувати реальну історію Херсонеса, який не є причетним до московської церкви, а є пам’яткою часів Київської Русі.