Весняна хвиля Covid-19 може стати національною катастрофою
На початку квітня можуть виявляти по 40 тисяч нових випадків за добу. Щодня помиратиме щонайменше тисяча людей!
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/431323/vesnyanakhvylua.jpg)
Такий шокуючий прогноз озвучив один із перших дослідників пандемії коронавірусу в Україні, науковець з Інституту біохімії ім.
«Весняна хвиля може стати національною катастрофою», — припускає Володимир Галицький. Пояснення ситуації вчений виклав на своїй фейсбук-сторінці.
«В основі весняної хвилі лежить сезонна гіперекспресія вірусного рецептора ACE2 — його кількість різко зростає на поверхні клітин епітелію альвеол легень, — зазначає дослідник. — По-перше, це різко підвищує сприйнятливість — для гарантованої зустрічі віріона (вірусної часточки) з рецептором стає потрібна у сотні разів менша кількість віріонів.
По-друге, для зараження відразу всього об’єму легень теж достатньо меншої кількість віріонів.
По-третє, стає можливим суперрозповсюдження — з великої площі сприйнятливого і зараженого епітелію виділяється величезна кількість нових віріонів, причому у вигляді аерозолю.
По-четверте, ураження виключає з газообміну відразу велику частину легеневої тканини. По-п'яте, масивне вірусне ураження легень може спричинити вивільнення великої кількості медіаторів запалення — т. зв. цитокіновий шторм.
Тобто під час весняної хвилі легенева тканина стає основним об’єктом ураження в організмі (що не виключає й інших ускладнень). І тому весною Covid-19 має інший, важчий перебіг, аніж восени".
За словами науковця, цей прогноз базується на динаміці епідемії, викликаної диким штамом. Інших минулою весною у північній півкулі і літом-восени у південній півкулі ще не було, точніше, вони не були поширені. Для епідемії, викликаної новими штамами, до цих оцінок, каже, можна додати ще 30%.
Володимир Галицький зазначає: весняна хвиля Covid-19 в Україні буде тривати до середини травня, а її пік припаде на початок квітня. Тоді й виявлятимуть щодня по 40 тисяч нових хворих. Звісно, якщо з таким напливом зразків на дослідження справляться лабораторії, адже їх можливості і тепер є обмеженими. Помиратиме приблизно у п’ять разів більше людей, ніж зараз. Особливо якщо можливості системи охорони здоров’я на той момент будуть вичерпані, а ми вже бачимо це по областях, які «горять» — Івано-Франківській і Закарпатській, де ліжкова мережа завантажена майже на 100%. А це означає, що пацієнти не просто лежатимуть у коридорах, в ординаторських та їдальнях (у багатьох медзакладах уже й там хворих не розміщують, бо елементарно бракує квадратних метрів). Лікарям доведеться переходити до медичного сортування, оскільки кількість тих, хто хворіє важко, перевищить можливості надати їм допомогу. І тут виникає серйозна проблема, бо практично всі госпіталізовані — з важкими пневмоніями, тобто потребують кисневої підтримки. Сьогодні таких, за підрахунками обласних департаментів охорони здоров’я, — 80%. А, наприклад, у Коломийській райлікарні проблеми з киснем виникли ще місяць тому (балони на Прикарпаття доправляли зі Львова).
Над Львовом також «згущуються хмари». У середу, 10 березня, на засіданні Колегії Львівської міської ради міський голова Андрій Садовий попередив: попри резерв 1300 ліжок, з яких наразі заповнено майже 500, ситуація у місті є критичною. Якщо темпи захворюваності збережуться, за два тижні пацієнтів ніде буде класти. Про це день перед тим попереджав і керівник департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації Орест Чемерис. На початку цього тижня завантаженість ліжкової мережі на Львівщині становила 50% - на 20% більше, ніж два тижні тому. Порівняно з кінцем лютого інтенсивний показник захворюваності зріс на 22%. Зараз по області на 100 тисяч виявляють за добу у середньому 255 нових випадків Covid-19. Але ситуація у двох районах — Дрогобицькому і Львівському — є більш тривожною. У Дрогобицькому виявляють приблизно по 320 нових випадків на 100 тисяч населення на добу, а у Львівському — майже по 360. За станом на четвер, 11 березня, Львівщина вийшла на третє місце в Україні за кількістю нових хворих.
Як зазначив на пресбрифінгу Орест Чемерис, оскільки Covid-19 явно став агресивнішим, сьогодні на стаціонарне лікування поступає більше важких хворих, з ознаками гострої дихальної недостатності. Непокоїть медиків те, що стрімко збільшується кількість пацієнтів віком 35−50 років, які не мають супутніх захворювань. За останні два тижні поступлення таких хворих зросло на чверть.
За спостереженням лікарів, сьогоднішня ситуація нагадує ту, яка була у кінці жовтня минулого року. Але, схоже, це — тільки початок. За повідомленням голови Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування Михайла Радуцького, у середу, 10 березня, в Україні госпіталізували рекордну кількість пацієнтів з Covid-19 — 4 250! «Це значно більше, ніж було на піку другої хвилі епідемії восени 2020 року», — зауважив Радуцький, і у найближчі дні, за його словами, динаміка лише погіршиться.
Володимир Галицький переконаний: врятувати Україну від катастрофи, що насувається, зможе лише масштабна кампанія з імунізації. Тож необхідно якнайшвидше вакцинувати від Covid-19 50−70% населення. Уповати на те, що майже половина населення перехворіла, тож вірус «стишиться», не варто. Перехворіло, за словами науковця, 4−5 млн, але приклад Бразилії показує: навіть якщо перехворіє половина, нову хвилю це не зупинить. А от імунітет, набутий після вакцинації, забезпечить захист від нових штамів, хоч і не однаковий від кожного з них. «Хворіти — занадто дорога плата, причому результат не гарантований, а здоров’я підірване. А у масштабі суспільства таке „швидке набуття імунітету“ називається „епідемією“. Без імунітету — або карантин, або епідемія — причому дуже серйозна», — зазначив у відповідь на коментарі до його публікації вчений.
Вже у перші місяці пандемії стало зрозуміло: у тих, хто хворіє на Covid-19, не обов’язково виробляються антитіла, а якщо й виробилися, — невідомо, як довго зберігатимуться. А якщо антитіл не було або вже немає, ризик заразитися є таким же, як у тих людей, які ще не хворіли. Керівниця Львівського обласного лабораторного центру Наталія Іванченко (Тімко) ще минулого тижня звертала увагу на тривожну тенденцію: в області (як і загалом по Україні) зростає кількість тих пацієнтів, які вдруге потрапляють на стаціонарне лікування з Covid-19.
Однак темпи вакцинації від коронавірусу не вселяють оптимізму. За станом на вчора, 11 березня, коли верстався цей номер «ВЗ», в Україні зробили щеплення 29 378 особам (нагадаємо, національна кампанія з вакцинації від Covid-19 офіційно стартувала 24 лютого). Приблизно таку ж кількість людей вакцинує і Сербія. Щоправда, за добу. А ця країна, як і ми, самостійно шукала вакцину.
«Вакцинація стала для МОЗ такою ж несподіванкою, як зима щороку для комунальників. І от учора міністр б’є кулаком по столу і каже, що темпи щеплень його не влаштовують. Так, ніби це не він готував цей план і з осені минулого року відповідав за його розробку.
Але бити треба не по столу, а по лобі. Щоб провакцинувати хоча б пріоритетні групи до кінця 2021 року, потрібно робити в середньому 70 000 щеплень на добу. В останній тиждень наша швидкість була близько 2 300″, — такі дані оприлюднив на своїй фейсбук-сторінці ексзаступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, який донедавна очолював Центр економіки охорони здоров’я Київської школи економіки. За його прогнозами, вакцинація від Covid-19 в Україні може розтягтися до 2023 року.
А тим часом…
Новий «британський» штам коронавірусу, який уже циркулює в Україні, є на 50−70% більш заразним, ніж початковий. Таку цифру свого часу озвучував раніше прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. Проте непокоїть світову громадськість не тільки це. Вчені виявили безпрецедентно швидку і масштабну зміну генетичного матеріалу нового штаму — 17 одночасних мутацій! Це й пояснює, чому смертність від Covid-19, спричиненого новим варіантом вірусу, є на 30% вищою.
Попри заборони на відвідування Великої Британії, нова модифікація коронавірусу швидко поширилася світом — її вже виявили у понад 70 країнах.
Крім британського, є й інші небезпечні штами — південноафриканський та бразилійський. Вчені побоюються, що ці штами можуть випадати з «поля зору» антитіл, які виробилися у відповідь на введення вакцини, знижуючи тим її ефективність. Однак заради справедливості слід сказати, що жоден із виробників не обіцяв, що його препарат на 100% захистить від коронавірусу. А отже, перспектива створення колективного імунітету наразі виглядає примарною. Особливо з такими темпами вакцинації. Аналітики Bloomberg підрахували: якщо у світі вони збережуться такими, як є зараз, вакцинувати більшість населення планети вдасться років через п’ять як мінімум!