Окупанти вкрали з Криму навіть ялтинську цибулю

Список вкраденого окупантами у Криму щоразу поповнюється новими раритетами. У додаток до газових свердловин, косяків риби з нашої промислової зони, курортів, оздоровниць, землі, заводів та фермерських господарств, плодів полів та садів додалася… ялтинська цибуля.

Курортники, які любили відпочивати у Криму, добре пам’ятають в’язанки солодкої фіолетової кримської цибулі, які продавалися на будь-якому базарі та вздовж всіх доріг. Гурмани купляли солодку цибулю та везли її по всіх усюдах — незвичайного забарвлення плоскі кулі, з виду цибулини, а на смак солодкі та приємні в будь-якому салаті. Є свідчення, що ялтинську цибулю доставляли у північні експедиції як засіб проти цинги. Нею лікувалися полярники під час експедицій як в Антарктиду, так і на Далеку Північ.

Тепер на унікальну ялтинську цибулю поклали очі окупанти і стали вирощувати її… у Волгограді. Назвали її «Ялтинський плюс». Наразі проводять дослідження, бо не знають, як поведе себе ця культура у нових кліматичних умовах. Фахівці мають намір перевірити, як смакові якості цієї цибулі зміняться у більш північних широтах. «У виробничих умовах Криму та Волгоградської області триває впровадження нового сорту салатної цибулі „Ялтинський плюс“ з поліпшеним хімічним складом, в тому числі з підвищеним вмістом антиоксидантів», — розповів журналістам директор Кримського аграрного інституту Володимир Паштецький.

Досліди з «переселення» ялтинської цибулі проводились давно і дали негативний результат. Цибуля, яка дає особливі смакові властивості в умовах Південного берега Криму (особливо на землях навкруги селища Кизилташ під Ялтою), втрачає свої властивості на інших територіях. Навіть при вирощуванні її у степу Криму, наприклад, у Сімферополі чи під Джанкоєм, вона втрачає солодкий смак, стає гіркішою і навіть змінює форму — з плескатої стає круглою.

Спеціалісти у Криму кажуть, що на своєму досвіді давно переконалися: пересадити ялтинську цибулю в інший географічний і природний регіон неможливо, вона стає звичайною цибулею, а тому не варта тих грошей, які за неї правлять. Нема сумніву, що російські селекціонери зібралися вирощувати під маркою ялтинської цибулі явний брак та заробляти на ній дармові гроші.

За словами доктора сільськогосподарських наук Віктора Немтінова, ще у 1970-ті роки проводили дослідження змін якісних характеристик ялтинської цибулі, вирощеної у геохімічних умовах різних кліматичних зон. Брали до уваги сонячне освітлення, ґрунт, клімат й інші фактори. Виявилось, з просуванням цього сорту на північ гострота ялтинської цибулі збільшувалася, а цибулини ставали менш плоскими. У Джанкойському районі цибуля вже значно гостріша, ніж вирощена поблизу Сімферополя.

З історії відомо, що Ялтинська цибуля — сорт солодкої ріпчастої цибулі, виведений в Криму на основі натуралізованої форми португальської цибулі Мадерська плоска, в умовах південного берега Криму біля Ялти в ХІХ столітті. Відому під назвою Кримська солодка цибуля, її відібрали в 1930-х роках для селекційної роботи фахівці Нікітського ботанічного саду. Метою селекції було усуненути погану лежкість і надмірно інтенсивне фіолетове забарвлення, що тоді розглядали як недолік. Цю роботу завершив вже після війни селекціонер Кримської дослідної станції овочівництва М. Ф. Перегудт. Наприкінці 50-х років ХХ століття сорт був районований під назвою «Цибуля Ялтинська місцева». Пізніше були включені до реєстру сортів ще два сорти, виведені на його основі: «Ялтинський рубін» і «Ялтинський Люкс».

Ялтинську цибулю нерідко підробляють. На прилавках магазинів можна побачити червоні голівки, що не мають основних якостей сорту, але при цьому називаються його ім'ям. Щоб відрізнити ялтинську цибулю від підробок, необхідно звертати увагу на такі ознаки: якщо розрізати цибулину навпіл, то можна побачити, що вона складається з декількох товстих і соковитих шарів, їх кількість не перевищує 7-ми штук. Ялтинська цибуля не викликає сльозотечі та іншої реакції організму. Яскраво-виражений запах відсутній, за смаком оригінальні плоди солодкі і приємні, гіркота і гострота відсутні. Дозрівання припадає на липень, а термін зберігання стиглих головок не перевищує 4−5 місяців. Придбати таку цибулю в кінці зими, навесні і на початку літа неможливо.

Ялтинська цибуля — такий же бренд, як французьке шампанське, як коньяк, як портвейн, як сир «рокфор», «чеддер», «фета», «халлумі», «пармезан», як грузинські вина, швейцарські годинники тощо. І право на Ялтинську цибулю має належати Ялті, а не російським волгоградським фермерам.