«Мені невідомо про кримінальне провадження щодо Рєзнікова. Хоча би як свідка»

Кілька тижнів не вщухає гучний скандал, пов’язаний з львів'янином Ігорем Гринкевичем, який пропонував 500 тисяч доларів США одному з керівників Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. Нині Гринкевич перебуває у СІЗО. Фігуранту повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Ігоря Гринкевича також підозрюють в оборудках із закупівлями для ЗСУ.

Чому щодо інших фігу­рантів кримінальних про­ваджень, пов’язаних з ко­рупцією у Міністерстві оборони, немає такого суспільного розго­лосу? Про це я запитала у жур­наліста-розслідувача, редак­тора сайту «Наші гроші» Юрія Ніколова. Він зробив низку розслідувань, у тому чис­лі щодо корупції у закупівлях для ЗСУ. Особливого розголо­су набула інформація «про куря­чі яйця по 17 грн».

У той день, коли ми домови­лися про розмову, Юрій Ніко­лов написав на своїй сторінці у Фейсбуці, що отримав погрози від невідомих, що хтось нама­гається його залякати… «Мені і моїм сусідам влаштували скан­дал, — написав, зокрема, Юрій Ніколов. — Кричали, щоб я йшов служити, обклеїли двері папір­цями. Мене не було вдома… Тому ці виродки лише налякали мою стареньку маму, яка після онкології живе зі мною…».

Соцмережі й ЗМІ відразу по­ширили новину про те, що на журналіста хтось намагаєть­ся чинити тиск. Згодом Юрій Ніколов подякував усім за під­тримку та додав, що вже дав свідчення поліції, буде відкри­то справу. Заявив про перешко­джання журналістській діяль­ності.

— На жаль, не маю жодно­го уявлення, хто це був, — роз­повів «ВЗ» Юрій Ніколов. — Не можу будувати жодних гіпотез. Точно це не були представни­ки держави. Це були якісь «ря­жені», вдягнуті у щось військове, які залишили по собі папірчики, де було написано образи у мій бік, погрози. Та й усе.

Також відомо, що до компанії-«цькування» долучилося кілька Телеграм-каналів, які у нас тра­диційно пов’язують з тими чи іншими людьми в Офісі прези­дента. На одному з Телеграм-каналів, який називається «Кар­точний офіс», буквально через кілька хвилин після самого фак­ту грюкання у двері з’явилося відео з цього грюкання. Вони фактично самі його запостили.

— Пане Юрію, нагадайте, коли ви розпочали розсліду­вання у сфері закупівель для Міноборони?

— Розслідування, пов’язані з закупівлями для Міноборо­ни, я розпочав рік тому взимку. Перше розслідування — щодо контракту Міністерства оборо­ни на закупівлю харчів, в якому були ціни, значно вищі від мага­зинних.

Коли я побачив копію цього контракту, то одразу зрозумів, що він дуже схожий на справ­жній (такий, який укладався до повномасштабного вторгнен­ня у системі ProZorro). Я багато про це пишу, ці контракти мені добре знайомі. І в цьому контракті стояла сума — 13 мільяр­дів грн! Я сам купую харчі додо­му, добре знаю, скільки коштує картопля. Коли я побачив, що в контракті картопля по 22 грн, а у «Сільпо» я її купував по 8.00 грн, то зрозумів, що це спроба вкрасти дуже багато грошей.

Я почав вивчати це питання з найпопулярніших харчів, які солдати зазвичай отримують, — каші, курятина, картопля тощо. Переплата могла сягнути 4 мі­льярдів грн! Це переплата на за­вищеній ціні по кількох позиціях. Тоді спливли і «яйця по 17 грн»…

Я уявив собі купу ракет, які можна було купити для ППО. Стояв у себе на балконі і вчерго­ве бачив бій ППО з «шахедами». Це і стало тим тригером: цьо­го разу, хлопці, це занадто… Це реально те, що підривало нашу обороноздатність! Логіка у них проста: ти крадеш гроші з обо­роноздатності, у наших хлопців не буде чим стріляти, «рашис­ти» перемагають на фронті й за­ходять у Київ. А я захищав своє життя і безпеку, тому і почав це розслідування проти корупціо­нерів.

Хто причетний до цих заку­півель, нехай встановлює слід­ство. Я точно розумію, що це Міністерство оборони укладало контракт щодо харчів. Його під­писував керівник департамен­ту закупівель, який зараз у СІЗО за іншу оборудку, Богдан Хмель­ницький. А з іншого боку — фір­ма, пов’язана з Тетяною Глиня­ною з Білої Церкви. Вона мені, до речі, давно відома, але остан­німи днями про неї гучно гово­рять, що це та сама власниця готелів у курортному місті Спліті у Хорватії. (У медіа пишуть, піс­ля резонансу у ЗМІ Тетяна Гли­няна начебто переписала готе­лі на фіктивного власника. Саме її називають «постачальницею яєць по 17 грн». — Авт.).

— А куди подівся колишній міністр оборони Олексій Рєз­ніков? Саме за його керівни­цтва вибухнули найгучніші корупційні скандали в Міноборони.

— У нього все добре. Він пе­ребуває у Києві, бере участь у публічних заходах. Жодної від­повідальності не зазнав. Коли його звільняли з посади, че­рез сім місяців після початку скандалу, його у Верховній Раді проводжали оплесками. Даю­чи зрозуміти нам усім: ми його звільняємо, але не хотіли цьо­го робити, бо дуже поважаємо його.

— Тобто про персональну відповідальність колишньо­го міністра оборони за усі ці оборудки із закупівлями не йдеться…

— Мені невідомо про жод­не кримінальне провадження, в якому Олексій Рєзніков фігурує як підозрюваний. Чи хоча би як свідок.

— Наступний скандал пов’язаний з закупівлею не­якісних зимових курток. Йдеться про розтрату на суму у мільярд грн. Підозру оголо­сили ексзаступнику міністра В’ячеславу Шаповалову…

— У цій справі я також прово­див розслідування. Нам вдало­ся отримати документи щодо неї лише влітку 2023 року. Коли ще й куртки спливли, я зрозу­мів, що відставка Рєзнікова не­минуча.

— На неякісні куртки звер­нули увагу військові?

— Ні. Джерело на ринку поста­вок товарів для військових нада­ло документи про розмитнен­ня товарів, які їхали під назвою «зимові куртки». Шаповалов, як і колишній керівник департамен­ту закупівель Хмельницький, перебуває у СІЗО. Їх затрима­ли в один день — за контракти щодо неякісних бронежилетів і псевдозимових курток.

— Як ви думаєте, чому справа Гринкевича набула та­кого широкого резонансу, а інші корупційні скандали на­разі залишаються у тіні?

— ДБР у справі Гринкеви­ча веде більш активну робо­ту, ніж щодо інших справ. Йому підозру оголосили, арештували купу майна. І Міноборони роз­риває з ним контракти. Очевид­но, ця справа для державних органів влади є, скажімо так, зрозумілішою, ніж інші. Чому так? Я можу тільки здогадува­тися. Гринкевич не є багаторіч­ним постачальником Міністер­ства оборони, як-от фігуранти інших скандалів, Тетяна Глиня­на та інші. Можливо, Гринкевич просто чужак для цієї системи. І тому за перших ознак загаль­ного «шухеру» з ним найлегше було розірвати контракти.

— А щодо Глиняної є надія, що цей скандал «з яйцями по 17 грн» — не просто «мильна бульбашка»?

— Жодних кримінальних про­ваджень щодо Глиняної немає. Це хороше питання до керівни­ків ДБР, НАБУ. Звідки ж я знаю?

— Вам хтось із депутатів допомагає у розслідуваннях?

— Усе залежить, у чому, але допомога є.

А тим часом…

Міністерство оборони України завершило перший етап впровадження у ЗСУ автома­тизованої системи управлін­ня оборонними ресурсами на базі System Analysis Program Development (SAP). Це провід­на міжнародна система у сфері управління ресурсами, яку ви­користовують 28 країн НАТО. Про це журналістам повідомили у пресслужбі відомства.

Нова система автомати­зує процеси постачання, сфор­мує інформацію про залишки на складах, заявки, дозволить ба­чити реальну потребу, закупо­вувати та вчасно забезпечувати військо усім необхідним.

У планах Міноборони — до кінця 2024 року провести облік майна на всіх складах та у вій­ськових частинах, що працюва­тимуть зі системою SAP. Їх також повністю модернізують.