Інавгурація Зеленського – 20 травня о 10-й ранку

20 травня 2019 року — дата, з якої офіційно розпочнеться президент­ство Володимира Зеленського. За призначення на це число урочистого засідання Верховної Ради, на якому новообраний глава держави складе присягу, проголосували 315 нарде­пів.

Але спершу була довга дорога в інавгураційних дюнах: супереч­ки щодо дати інавгурації, перене­сення засідань Регламентного комітету, який мав розглянути проекти постанов з пропозиціями про «посвяту» у прези­денти перед внесенням їх на розгляд у сесійній залі, і аж вісім тих самих про­ектів. Першою відпала пропозиція про­вести інавгурацію шостого президента 1 червня: її автор, нардеп з «БПП» Олек­сандр Сугоняко, відкликав свій варіант ще до розгляду на комітеті.

Зі семи проектів постанов, котрі зали­шилися, «регламентери» на засіданні 15 травня благословили усі сім. Із приміт­кою: нехай Верховна Рада визначається, виносячи проекти на голосування у по­рядку черги (залежно від дати і часу ре­єстрації). Який першим набере щонай­менше 226 голосів, той і визначатиме, відколи Зеленському президентом бути.

Тож до четвергового розгляду у се­сійній залі дійшли дві пропозиції про інавгурацію 19 травня, а також варі­анти зі 17, 20, 26 та 28 травня. Остан­ній відпав вже у процесі представлен­ня: Андрій Тетерук (фракція «Народного фронту») заявив про відкликання цього групового проекту.

Після ранкового дефіле і фотосе­сій у вишитих сорочках (саме День ви­шиванки був) та 20-хвилинного роз­гляду законопроекту щодо Державного бюро розслідувань, депутати взялися за інавгураційний «календар». Без шоу не обійшлося. На представлення своїх проектів постанов (їх аж два зареєстру­вав) нардеп Віталій Купрій прихопив… зашморг. Ним розмахував на трибуні, лякаючи депутатів страшною народною помстою, якщо «швидко не допоможуть новообраному президенту змінити сис­тему» (якби існував орден «За вислу­жування», Купрій був би повним його кавалером). Далі «мотузкову» естафе­ту підхопив заслужений «шоумен» із «БПП» Сергій Каплін. Зі словесним ло­зунгом «Даєш розпуск Верховної Ради!» й озвучкою своєї ідеї провести інавгура­цію нового президента спершу у парла­менті, а потім на «Олімпійському» вру­чив зашморг, який Купрій залишив на трибуні, спікерові. Але врешті мотузка знову перекочувала до Капліна — з рук «фронтовика» Михайла Бондара, який жбурнув її Капліну у голову.

Від «затрибуння» перейшли до голосу­вання. Перший проект постанови (автор­ства позафракційного нардепа Сергія Мі­щенка, з пропозицією про інавгурацію 19 травня об 11-й годині) — і сходу провал: 207 голосів «за». Така ж доля спіткала і ва­ріант, який відрізнявся від попередньо­го лише годиною (замість 11-ї 10-та). За проект постанови, зареєстрований «по­зафракційником» Віктором Балогою, проголосували 158 нардепів.

Спроба № 3 — на розгляді пропозиція від уже згадуваного депутата Купрія про інавгурацію 20 травня. За мить із кольо­рів на парламентському табло стало зрозуміло: є! 315 «за» означали, що з датою інавгурації визначилися і, за про­цедурою, наступну у черзі трійку «інав­гураційних» постанов навіть не виноси­тимуть на голосування.

За «посвяту» у президенти 20 трав­ня майже одноголосно проголосува­ли «БПП», «Народний фронт», «Батьків­щина», «Самопоміч», фракція Ляшка, група «Воля народу». «Відродженці» дали лише шість голосів (більшість де­путатів з цієї групи голосували за про­ект постанови Міщенка про 19 травня). Ще 20 голосів підкинули «опоблоківці», які охочіше підтримували дві попередні пропозиції — про 19 травня.

Чекаємо понеділка з офіційною це­ремонією у Верховній Раді, секретними «фішечками» від «Зе!Команди» та, мож­ливо, проясненням ситуації з розпус­ком чи нерозпуском нинішнього парла­менту…