Був будинок комунальний — став приватний

Кілька тижнів тому, готуючи документи для подачі одного приміщення комунальної власності на аукціон, спеціалісти управління комунальної власності Львівської міської ради виявили, що воно... вже не комунальне, а якимось чином перейшло у власність приватних осіб. Після цього чиновники почали перевіряти права власності на все нерухоме комунальне майно і виявили, що десятки таких приміщень уже зареєстровані на приватних осіб. “Аферу століття” детально описали журналісти zaxid.net. Після цього міський голова Андрій Садовий заявив, що за допомогою шахрайської схеми “вкрадено” 47 об’єктів нерухомості. Керівник юридичного управління Львівської міської ради Гелена Пайонкевич заявила: “Приміщення нахабно вкрали - іншого слова підібрати не можу”. За фактом афери відкрито кримінальне провадження.

Утім, депутати Львівської міської ради від фракції “Свобода” стверджують, що це саме завдяки їхнім запитам відкрилася афера з комунальним майном. А чиновники ЛМР тільки “підлаштувалися” і виступили із “зустрічною” заявою, ніби аферу викрили вони самі. “Схема “відчуження” майна існує у Ратуші роками. Начальник юридичного управління і мер нібито намагаються щось робити, але віз і нині там, - заявив у розмові з журналістом “ВЗ” депутат Львівської міськради Маркіян Лопачак. - Якщо чиновник ЛМР, який має це контролювати, протягом кількох років не зауважує таких фактів, це або чітка корупція, або нефаховість. Йдеться про 35 об’єктів, багато з яких є окремо розташованими величезними площами, які випали з власності ЛМР і були перепродані. Схема була така: є комунальне приміщення, і двоє людей з вулиці у суді починають між собою сперечатися, чиє це приміщення. Суд визнає право власності на це приміщення за кимось із цих двох осіб. Потім ця особа перепродує це приміщення, потім його ще перепродують, і вже третій чи четвертий набувач є майже законним власником. Невже про це не знає начальник комунального підприємства, на території якого розміщений цей об’єкт? Або не знає юридичне управління, яке мало би контролювати процеси по судах, де відбуваються супере­чки за міське майно? Або начальник управління комунального майна, яке шляхом відчуження коммайна чи його здачі в оренду має наповнювати міський бюджет? Якщо вони цього не знають, тоді, вибачте, чим вони на роботі займаються? Якби йшлося про одне приміщення, можна було би повірити, що хтось десь чогось не побачив. Якщо говоримо про “вал”, десятки таких об’єктів, я особисто в це не вірю. Думаю, правоохоронні органи, які активно зайнялися цим питанням, розкажуть багато цікавих речей”.

В. о. начальника управління комунальної власності ЛМР Лілія Сторож розповіла журналісту “ВЗ”, що на сьогодні в управлінні мають чітку інформацію: за допомогою оборудок вкрадено 15 об’єктів комунального майна. “Ми усю інформацію скерували в юридичне управління міськради, в прокуратуру, СБУ. Думаю, вони будуть вживати всіх заходів”, - сказала пані Сторож. Чиновниця рішуче відкидає припущення, що афера могла статися через те, що відбувся “злив інформації” з самого управління комунальної власності. “Інформація про вільні приміщення комунальної власності оприлюднена буквально всюди: в газетах, на нашому сайті, на сайті Львівської міської ради, - каже Лілія Сторож. - Там повністю вся інформація - які приміщення вільні, які продаються з аукціону. Щоб отримати цю інформацію, не треба докладати великих зусиль, шукати працівника управління, який би міг це сказати. Крім того, до нас надходить велика кількість звернень, запитів від різних громадських організацій тощо, практично від будь-кого. Просять надати інформацію щодо вільних приміщень, укладених договорів оренди тощо. І ми зобов’язані надати цю інформацію протягом п’яти днів. В управлінні комунальної власності, звичайно, є повний реєстр комунального майна. Там поза дві тисячі об’єктів. Доступ до цього реєстру мають нотаріуси. І недобросовісний нотаріус може скористатися. Хоча нотаріус, укладаючи угоду, зобов’язаний перевірити, чиє це майно, на кого воно зареєстроване”.

За словами Лілії Сторож, про те, що місто недорахувалося якихось об’єктів майна, стало відомо близько півтора місяця тому: “Кожен раз по-різному довідувалися про це. У випадку зі Стецька, 11 — коли робили оцінку майна перед виставленням на аукціон. На Свенціцького, 7 - коли уклали договір з УДЮМКом і прийшли до балансоутримувача по ключі, а там, виявляється, уже є інші власники. На вул. Хмельницького і площі Теодора - на етапі оцінки для конкурсу ці приміщення були вільні. Тобто чіткої схеми, яка б діяла по всіх адресах, не простежується”.

“Афера століття” з комунальним майном не є катастрофою. Місто буде боротися в судах за незаконно відчужене майно і може повернути його. Правоохоронці, ймовірно, знайдуть аферистів і покарають їх. Тим часом експерти, з якими розмовляла журналіст “ВЗ”, кажуть, що сама схема “відчуження” - геніальна. За такі оборудки треба садити суддю і самих аферистів, позбавляти ліцензії нотаріуса. Чи зробить місто висновки з усього, що сталося? Адже такі оборудки — наслідок того, що місто нераціонально використовує комунальні приміщення. Вони мають бути кимось зайняті, а не стояти порожні, як це часто буває. Попри те, що є маса охочих взяти в оренду чи купити комунальні приміщення, вони стоять порожні. Аферисти скористалися саме цим. Подібні афери кілька років тому відбувалися у Дрогобичі. А у Львові таким чином “вкрали” цілий колишній військкомат. Кажуть, рішення приймав дрогобицький суддя. Цікаво, чи його покарали?