«Більшість українців досі чекає героя-месію»

Якби Верховну Раду переобирали наприкінці серпня, мандати дісталися б усе тим же, до болі знайомим дійовим особам - «Батьківщині», «Опозиційному блоку», «Самопомочі», Радикальній партії та «Блоку Петра Порошенка «Солідарність». З поправкою лише на «копендупен» для «Народного фронту» і повернення під парламентський купол «Свободи». Соціологія, яку перед стартом нового політичного сезону оприлюднила група «Рейтинг», вводить у ступор тих, хто повірив: український виборець більше не дозволить водити себе за носа, піддаючись махровому популізму і віддаючи черговий кредит довіри тим, хто усі попередні бездарно розтринькав. Хто голосніше «бореться» з низькими зарплатами-пенсіями, високими тарифами, у того і рейтинги стрімкіше ростуть. Розпущена коса і вила — велика сила. Судячи зі свіжої соціології, Тимошенко з результатом 18% (серед тих, хто готовий проголосувати і визначився з вибором) — передовиця у президентському рейтингу. Ляшка з булавою на додачу до вил хоче бачити кожен десятий. І в «Опозиційного блоку» - «пакращення»: цифри ростуть, Бойко «срібло» (12%) у президентському рейтингу обмиває, хіхікаючи з порошенківської «бронзи» (11%). Чому українці свідомо наступають на старі граблі? Яка перспектива вимальовується для політичних проектів, котрі голосно назвалися новими і прогресивними, але швидко затихли? Що є загрозливішим для президента, ніж п’ятикратний обвал його рейтингу (від 55% , отриманих на президентських виборах, залишилося 11%)? Про це — у розмові з політичним експертом Андрієм Золотарьовим.

- Вислів «у популістів закохуються швидко, але люблять їх недовго» точно не про українців. У нас любов до популізму вже в електоральне збоченство переросла. Хвороба невиліковна?

- Часи, коли від людей нічого не залежало, досі даються взнаки. На власні сили покладається меншість українців. Більшість же не вірить, що у змозі щось змінити. Досі чекають героя-месію, який переможе бідність, забезпечить економічне зростання, повернення окупованих територій. Але чудес не буває.

- Чому омріяних героїв і месій шукають серед одних і тих самих, причому зовсім не героїчних облич?

- Українська політика — закритий клуб. Візьмімо приклад із Савченко. Попри неоднозначне ставлення до неї, вона - людина не зі системи, і було очевидним, що система її виштовхуватиме. У політичній колоді, яка постійно тасується, досі залишаються персонажі, котрі прийшли на початку 90-х. Якісного оновлення української політики немає. Вона і надалі залишається засобом для заробляння грошей, а не для втілення програм, ідей.

- Рейтинги Тимошенко і «Батьківщини» ростуть, рейтинги Савченко падають. Це означає, що виборець позиціонує Савченко без прив’язки до Тимошенко і «Батьківщини»?

- Включення Савченко першим номером до списку «Батьківщини» на минулих парламентських виборах було вдалим технологічним прийомом, який додав «Батьківщині» балів. Ні про який ідеологічний зв’язок з партією не йшлося. Якщо дивитися на соціологію, Савченко з Тимошенко не пов’язують. Багато хто вважав, що Надія буде новим словом в українській політиці. Але бачимо певне розчарування (як засвідчують результати дослідження, проведеного «Рейтингом», за два останніх місяці рівень довіри до Савченко впав зі 41% до 22%. - «ВЗ»). Надія Савченко не виявилася Жанною Д’Арк, як багато хто її сприймав.

- На наступних виборах Савченко під прапором «Батьківщини» навряд чи побачимо?

- Усе залежатиме від того, як складуться стосунки з Тимошенко. Певні ревнощі можуть бути. «Батьківщина» - лідерська партія. Савченко, як людині, яка не живе за уставом, буде там складно.

- Потрапляння у шансову топ-шестірку «Свободи» свідчить про радикалізацію настроїв українців?

- Так. «Свобода» намагатиметься повернутися у велику політику, звідки її вичавили, як тільки стала незручною для своїх політичних партнерів. Коли з’явився «Правий сектор», а пізніше - «УКРОП», «Свобода» втратила фішку радикалізму. Але з «Правим сектором» справи не пішли. «УКРОП» також виявився однорічною рослиною. І це почало додавати «Свободі».

- Чи може потіснити її у радикальній ніші новий рух Яроша «ДІЯ»?

- Наразі Ярош нічого не робить для того, аби його рейтинг зростав.

- Але і «Свобода» активністю не вирізняється, особливо після прив’язки її до кривавих подій під Верховною Радою. На чому ж примножується рейтинг партії Тягнибока?

- На розчаруванні у нових проектах, які зайшли у радикальну нішу: якщо вони виявилися неспроможними, то знову подивимося у бік «свободівців». У випадку зі «Свободою» спрацювала ситуація, коли не треба квапитися щось робити (виступати із заявами, демаршами) - треба вичікувати. Але якщо надалі політична машина «Свободи» належно не працюватиме, до виборів можна втратити те, що заробили.

- Рейтинги «Самопомочі» з часу минулих парламентських виборів — без стрімких злетів і падінь (11% +/- 2%). За рахунок чого така стабільність?

- Незважаючи на те, що «Самопоміч» фактично не працює з виборцями, що вона виявилася політичною франшизою, організаційно слабка, її рейтинг тримається. Навіть після скандалу з Грибовицьким сміттєзвалищем. На користь «Самопомочі» працює незадоволення українців діями влади. У цьому випадку теж діє стратегія вичікування, яку демонструє партія Садового.

- В «Опозиційного блоку» цифри то вгору, то вниз скачуть...

- Обираючи між політикою і бізнесом, вони - як буриданів віслюк. Штучна опозиційність не дає їм можливості взяти весь електорат, який могли б узяти. Немає комуністів, було майже 30 відсотків «регіонівського» електорату. Але «Опозиційний блок» не збирає навіть третини цієї електоральної ніші. І це відкриває шлях для політичних проектів (того ж «Відродження» й інших), які витоптуватимуть електоральне поле «ОБ».

- У президента рейтинг обмілів уп’ятеро, у «БПП» з 22%, отриманих на парламентських виборах, залишилося дев’ять.

- Втрату рейтингу Порошенко намагається компенсувати концентрацією в своїх руках владних повноважень і силових структур (на шляху до повного контролю над силовими інституціями у президента залишився лише Аваков). У 2013 році такі ж тенденції були у команди Януковича. Вони вже рахували, як ледь не до 2030 року пануватимуть. Плани планами, але є політична реальність. Закручуючи гайки, можна різьбу зірвати. Намагання Порошенка стати головним олігархом країни, формування власної Сім’ї може погано для президента закінчитися. Бачимо, як швидко втрачається політична перспектива для Гройсмана. Ситуація вже не та, що з прем’єром Яценюком, який був такою собі універсальною промакашкою, яка не дозволяла проникати негативу на президентське чоло. Зниження рівня підтримки Гройсмана, зростання негативу — усе це відбивається і на президентові.

- Що з новими проектами? Для тієї ж партії Саакашвілі соціологія невтішна: 10-12 відсотків, які давали їй авансом, ще до створення, перетворилися на три.

- Рейтинги партії Саакашвілі тануть швидше, ніж гадали. «Рух за очищення» - це був вдалий хід. Саакашвілі зайняв ідеологічну нішу боротьби з корупцією. Але далі почалися незрозумілі речі. Згадайте лише дивну заяву Боровика, який сказав, що програму вимушені згорнути, бо в країні погані дороги («Ми переоцiнили свої можливостi. Проїхавши країною, виявили, що Україна значно бiльша, нiж видається на картi, а дороги значно гiршi, нiж ми думали. Приїжджаєш страшенно розбитий», - згадана цитата Боровика. - «ВЗ»). Саакашвілі так і не визначився щодо своєї перспективи — залишитися в Україні чи повернутися в Грузію. Це вичікування теж погано відбилося на перспективах політичного проекту, який асоціюється зі Саакашвілі.

- Після звістки про те, що на жовтневих виборах у Грузії дружина Саакашвілі балотуватиметься другим номером у списку заснованої ним партії «Єдиний національний рух», розмови про повернення губернатора Одещини на грузинську політичну авансцену почастішали.

- Саакашвілі залишає відчиненими обоє дверей. Можливо, його рішення залежатиме від того, чи знімуть його з посади губернатора. А така ймовірність існує.

- В інформаційному просторі знову замаячив Яценюк, нарощує активність Аваков... Побачимо ребрендинг «Народного фронту»?

- Рейтинг «Народного фронту» - у межах­ статистичної похибки. Цей проект політично токсичний, жодних перспектив у нього немає. Але можливі варіанти. Поглинання: у Верховній Раді існує політичний картель «БПП» і «Народного фронту», тож можемо побачити щось на кшталт, наприклад, «Народної солідарності». У «Народному фронті» - кілька груп. Найбільш потужна на сьогодні група Авакова-Турчинова. Логіка підказує, що вони можуть піти у самостійне плавання. Можна очікувати, що під політичний проект Авакова-Турчинова підтягнуть усе, що залишилося живого з «Народного фронту». Яценюка теж зарано з рахунків скидати. Скоріше за все через деякий час він намагатиметься відтворити свій фірмовий трюк «Повернення молодого і перспективного політика».

- Схоже, закортіло повернутися у велику політику і Вікторові Ющенку. Помічниці так «примощують» його до Ляшка і Ко (тиражують фото зі спільних акцій і святкувань), що виникають підозри: чи не з вилами Віктор Андрійович у Верховну Раду зібрався?

- Може, в Ющенка і є бажання повернутися на політичну сцену, але Ляшку таке виборче сусідство однозначно балів не додасть. До того ж партія Ляшка — лідерська партія. Важко уявити, що б там робив Ющенко.

- Чи допускаєте, що на дострокових парламентських виборах буде спроба вивести з політичної тіні у публічну політику Медведчука з його неукраїнським «Українським вибором»?

- Не думаю. Є певний казус Медведчука: його намагання піти шляхом публічної політики наштовхуються на дуже холодний прийом з боку виборців. Медведчук — майстер закулісної політики...

- І на виборах далі пропихатиме свої кадри уроздріб - розкладатиме по чужих кошиках?

- Так.