Аби обминути продовольчу блокаду Криму, деякі спритники їхали фурами через... цвинтар
Подія тижня — безстрокова громадська акція кримських татар і активістів з багатьох куточків України щодо блокування адміністративного кордону Херсонської області і АРК.
Мета — припинити потік вантажного транспорту з вітчизняними продуктами, значна частина яких дістається російським військовим, які півтора року тому окупували українську територію. А ще — домогтися припинення репресій російської влади проти кримських татар, зокрема звільнення політв’язнів, відновити роботу українських і зарубіжних ЗМІ, дозволити в’їзд на півострів лідерам Меджлісу та міжнародним спостерігачам. І не в останню чергу — покласти край контрабанді, якій часто-густо сприяють деякі наші прикордонники і митники.
Хоча акція (її називають ще “кримським Майданом”) триває шостий день, шуму вже наробила багато, ефект від неї — відчутний. Адже зупинився потік із 500-700 фур з картоплею, м’ясом, молоком, яйцями, овочами, мінеральною водою, комбікормом, дефіцитними будівельними матеріалами та іншим крамом, який щодоби кочував з материка на півострів. Блокада змусила заметушитися окупантів, які спішно надсилають до Криму (уже не сухопутним шляхом, а літаками, поромами через Керченську переправу) федеральні продовольчі посилки. Очевидці кажуть, що після неординарних заходів української спільноти (нарешті хоч у чомусь ми почали грати першим номером. — І. Ф.) ціни на основні продукти у Криму зросли у півтора-два рази. Кримчани, які не так давно співали оди Путіну, у паніці. Відчули, що воно таке жити без України. Занервували, коли дізналися, що блокада з “незалежної” може тривати не один місяць. Що за продуктовою можуть розпочатися водна, газова, електрична блокади...
Утім, не всі українські бізнесмени, які заробляли на оборудках за південним маршрутом, солідарні з пікетувальниками. Патріотичних мотивів акції не розуміють, рахують незаплановані “збитки”. Аби якось викрутитися, шукають обхідних шляхів — пробираються до Криму транзитом через Харківську область, суміжні області Росії, польовими стежками. Одна фура з херсонськими помідорами проривала блокаду через... кладовище.
Російські ЗМІ дружно заговорили про “безсердечну київську хунту”, яка, мовляв, узялася морити кримчан голодом. Але ні слова не обмовилась про пропозицію лідера кримських татар Рефата Чубарова про утворення на адмінкордоні з Кримом продуктових хабів. На цих роздрібних ринках кримчани могли б купувати українську продукцію значно дешевше, ніж у своїх магазинах. Податки від цих торгових операцій йшли б не у кишені кримських “бариг”, а у державний бюджет України...
Корінний кримчанин, колишній заступник керівника Адміністрації президента України Андрій Сенченко вважає, що такі та інші радикальні кроки треба було робити значно раніше. І в комплексі. На думку політика, це суттєво підняло б для країни-агресора ціну окупації Криму. А ще — із другого-третього повернуло б кримську проблему у перші ряди.
Про призабутий Крим знову згадали західні і забудькуваті українські політики. Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає продуктову блокаду першим кроком з деокупації його батьківщини.
А тим часом...
Як часто це буває, громадянську акцію кримських татар дехто з політиків використав у своїх популістських цілях. “Засвітилися” на Чонгарі скандальні нардепи Семен Семенченко, Володимир Парасюк. Активіст кримськотатарського національного руху, відомий тележурналіст Осман Пашаєв спересердя написав у своєму блозі на Facebook: “Слухаю жарти Парасюка. Семенченко теж тут. Якщо вони за блокаду Криму, то можна я буду проти?”.
Волонтери зауважили, що до Криму Парасюк прибув на броньованому автомобілі. Тому самому, який для потреб АТО подарував громадянин Канади Джон Ющенко. Цей автомобіль нині мав би обслуговувати добровольчий батальйон “Дніпро-1”, який влився у ЗСУ. Чому, запитують користувачі соціальних мереж, на ньому катається “слуга народу” Парасюк?
Коментар для «ВЗ» Андрій ЩЕКУН, представник громадської спілки “Координаційна рада вимушених переселенців з Криму”
Ми обговорювали цю акцію і вирішили не брати у ній участі. Не тому, що не підтримуємо блокаду (уникав би цього слова, назвав би це “регулюванням ринку продовольчих товарів на окуповану територію”). Треба проводити комплексні, а не точкові заходи. Має бути стратегія боротьби за повернення Криму. Ключовим у цій стратегії було би скасування шкідливого закону “Про вільну економічну зону “Крим”, який створює найбільші проблеми у наших взаєминах з Кримом (до речі, за нього голосував шановний Мустафа Джемілєв). Ми говорили про це ще рік тому, однак нас не чули. Стратегію повернення Криму розробила громадська організація “Майдан закордонних справ”. Вважаю, що перш ніж щось робити у кримському питанні, треба спочатку обговорювати заплановану дію з широким колом зацікавлених людей, яким болить проблема Криму, зокрема з громадськістю, прораховувати її наслідки, затверджувати на найвищому рівні, зокрема на РНБОУ. Треба щоб нарешті запрацювала державна служба з питань Автономної Республіки Крим і міста Севастополя — її створено, але вона не функціонує. Діяти слід організовано, скоординовано, а не стихійно. З таким ось комплексним підходом до справи всі “кримські” акції були би потужними, а не спонтанними...
Фото зі соціальних мереж
