Чи поміняють депутатські писки відкриті партійні списки?..

На зміну змішаній системі, яку жорстко критикують у суспільстві, прийде досі незнайома для нас — суто пропорційна, з відкритими партійними списками. Виборчу новацію прописано у проекті коаліційної угоди між п’ятьма політичними силами, який було парафовано минулої п’ятниці. Як тільки нова парламентська більшість стане фактом, коаліція візьметься розробляти радикально новий виборчий кодекс. Є сподівання, що він сприятиме кардинальному оздоровленню депутатського корпусу, оновленню політичної еліти загалом. Про виборчі нововведення кореспондент “Високого Замку” розмовляв з відомим фахівцем виборчого законодавства Юрієм Ключковським. Він добре розбирається у цій сфері, бо кілька скликань був народним депутатом, тож знає всі переваги і вади чинної виборчої системи...

— Юрію Богдановичу, зараз точиться багато розмов про відкриті партійні списки. Фахівці кажуть про кілька їх різновидів, сперечаються навколо доцільності тієї чи іншої моделі. Без ста грамів не розберешся! Поясніть читачам на хлопський розум, про що йдеться...

— Я б не лякав наших виборців “дрімучим лісом”. Пригадайте, колись вони не могли второпати, що воно таке — пропорційна система, але нічого, розібралися. Так само дадуть собі раду і з відкритими партійними списками. Для виборців нова система обрання депутатів означатиме, що вони зможуть голосувати не тільки за партії, а й за конкретного кандидата у списку політичної сили. Поза сумнівом, це позитивна річ.

Чинна система виборів уже віджила своє, це архаїзм. Найстрашнішим її елементом є корупційна мажоритарна складова, якої треба позбуватися. На заміну змішаному формату виборів має прийти цілковито пропорційна система. Вона у нас частково уже була, але у закритому варіанті. Виборці нарікали, що при такому способі обрання депутатів вони “купували кота у мішку”. Адже йшлося про великий партійний список, голосувати доводилося за усіх разом, без можливості вибрати з них того, хто подобається виборцеві, а за кого йому голосувати не хотілося б. Тож тепер треба взяти усі позитиви від закритої пропорційної системи і додати до них оту “фішку” — можливість проголосувати за конкретного висуванця у списку. Іншими словами, спробувати допомогти пройти у депутати справді достойній людині, хоча вона, можливо, з певних причин у партійному списку стоїть недостатньо високо. А з іншого боку — не дати шансу пробитися у велику політику деяким наближеним до керівника партії особам, які менше заслуговують на те, щоб бути у парламенті...

— Є багато різновидів виборчих систем з відкритими списками. Яка з них найбільше підходила б для українських реалій?

— Справді, від ідей експертів аж зашкалює. Деякі з них втілити буде технічно тяжко. Скажімо, якщо пристати на думку, що кожна партія пропонуватиме 450 кандидатів, то їхні прізвища не вмістяться у бюлетені. А таких партій, охочих пройти у Верховну Раду, у нас не один десяток. Уявляєте, які складнощі створять ці бюлетені-“рушники” для виборця! У мене інша пропозиція, вона зафіксована у проекті Виборчого кодексу, міститься у законопроекті, що його вніс депутат попереднього скликання Микола Рудьковський. Пропоную так звані регіональні партійні списки — щоб оці 450 кандидатів від тієї чи іншої політичної сили розподілити по областях. І вже тамтешні виборці визначають, хто з них достойний стати депутатом...

— Багато експертів кажуть про підводні течії нової системи. Мовляв, партійні вожді обійдуть і цю новацію, зуміють пропхати у депутати своїх протеже...

— Фантазія людська невичерпна! Якщо хтось захоче зловживати законом, він так і робитиме. Питання в тому, щоб завадити цьому. Система відкритих списків найменше дозволить спотворити волевиявлення виборців. Саме при системі закритих партійних списків партійні лідери одно­осібно вирішували, хто найбільше “заслуговує” бути депутатом. За новою системою виборець сам впливатиме на розстановку фігур: тих, кого незаслужено помістили на висоту, не підтримати, і, навпаки, тих, кого опустили — підняти. Тобто оцінити за його справами. З іншого боку, нова система змусить партійців у поті чола працювати на свій позитивний імідж. Від того, який вони матимуть авторитет в окрузі, залежатиме їхня подальша політична воля. У виграші залишаться виборці.

— Якби відкриті партійні списки були запроваджені на недавніх дострокових виборах, як виглядав би новий парламент?

— Це важко спрогнозувати точно. Але можна не сумніватися в одному: не було би тих зловживань, які трапилися під час цих виборів на деяких мажоритарних округах і які донині не дали змоги підбити там підсумки голосування. Кажу про фальсифікації, підкуп, адмінресурс. Припускаю, що загальний результат на парламентських виборах, у випадку застосування нової системи голосування, відповідав би тому, як виборці проголосували за партійними списками. Він не був би спотворений мажоритарниками. У всякому разі, не було би так багато прихильників “Опозиційного блоку”...

— Чи є у парламенті політична воля на прийняття нового виборчого закону? Адже згадувані мажоритарники будуть опиратися...

— Життя покаже. Громадська думка давно налаштована на те, щоб були відкриті регіональні списки. До цього нас підштовхують і зарубіжні друзі. Надіюся, що так воно і буде. А в якій саме формі, коли і як — це вже питання до членів нового парламенту.