У президента – іменний виборчий блок

Україна опинилася у вирі нових, дострокових виборів. Їх на 26 жовтня призначив президент. Офіційне обґрунтування — у зв’язку з тим, що протягом 30 днів після розпаду “післямайданної” коаліції “Європейський вибір” у Верховній Раді не утворили нової більшості. Однак справжня причина не технічна, а політична. На Банковій і у суспільстві вважають, що парламент, в якому орудує “п’ята колона” Кремля, засідає (протирає штани) кількадесят ставлеників режиму Януковича, треба добре почистити і влити свіжу кров. Однак теперішній Раді, яка доживає 60 останніх своїх днів, належить прийняти низку важливих рішень. Зокрема, ратифікувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом, “підправити” виборче законодавство.

Швидше за все, вибори відбуватимуться за старою, змішаною системою. У нардепів сьомого скликання немає бажання опробувати вибори суто за партійною схемою, з відкритими списками. Отож половину майбутнього складу парламенту (225 депутатів) оберуть за загальними списками політичних сил. Стільки ж мандатів повинні були б виборювати у 225 мажоритарних округах. Однак, зважаючи на анексію Криму, яка унеможливлює проведення українських виборів, 12 крісел у сесійній залі ВР виявляться порожніми. До кращих часів.

Є загроза, що вибори нардепів буде заблоковано і на десятку донбаських округів, які перебувають під контролем сепаратистів.

До 2 вересня політичні партії повинні запропонувати ЦВК своїх представників в окружні виборчі комісії. Уже 5 вересня ці ОВК має бути створено. А кандидатів у народні депутати парламенту восьмого скликання матимуть право висунути чотири партії, які створили свої фракції у ВР, і ще (за жеребкуванням) 14 із 18 партій, які брали участь у виборчій кампанії 2012 року.

Очікується, що нинішня виборча кампанія обійдеться державному бюджету у 986 млн. грн. Голова ЦВК Михайло Охендовський пропонує зменшити ці витрати на 140 млн. грн. На його думку, щонайменше 100 млн. грн. можна було б заощадити, якщо відмовитися від фінансування державними коштами передвиборчої агітації партій та кандидатів.

Уже визначилися обриси деяких потужних виборчих утворень. У середу, 27 серпня, відбувся з’їзд пропрезидентської партії “Солідарність”. Її головою обрано колишнього лідера “Народної Самооборони” Юрія Луценка, а Петро Порошенко став почесним головою “Солідарності”. Точніше, нової політичної сили — “Блок Петра Порошенка”.

Імовірно, узгоджених дій демократів, які ми спостерігали на минулих парламентських виборах, через тертя між лідерами не буде. Нас чекає кілька “патріотичних” колон, які дезорієнтують виборців.

Коментар для «ВЗ»

Олександр ЧЕРНЕНКО,

голова Комітету виборців України

— Теперішня Верховна Рада навряд чи змінюватиме виборчу систему. Міняти правила гри, коли вона фактично уже розпочалася, нікому не хочеться. Якщо і будуть зміни у закон про вибори, то вони торкатимуться процедур, які ще не здійснюються. Може йтися про утворення партійних блоків, зменшення/збільшення висоти прохідного бар’єра, строків формування ОВК, здешевлення виборів. А також — про організацію виборчої кампанії на Донбасі, голосування переміщених осіб.

— 1 червня закінчилися повноваження більшості теперішніх членів ЦВК, а нових не призначено. Чи не стане це згодом підставою для оскарження результатів виборів?

— Справді, у 12 із 14 членів ЦВК закінчився семирічний термін повноважень. Однак згідно зі змінами до виборчого закону ЦВК залишається повноважною, поки не створено нового органу. Інше питання: чому парламент не потурбувався, щоб своєчасно оновити ЦВК?

— Президентські вибори на Донбасі пройшли “з горем пополам”. Ще більш проблемними там будуть наступні вибори...

— Коли відбувалися травневі вибори, більша частина Донбасу була окупованою. І все ж на 12 округах голосування відбулося. Думаю, тепер таких округів буде більше — пе