«Великдень нашої Церкви…»

Святинею святинь понад шести мільйонів греко-католиків світу, резиденцією їх ієрархів відтепер є Патріарший собор Воскресіння Христового у Києві. Цей величний храм, що перейняв естафету осідку УГКЦ від Собору Святого Юра у Львові, освятили у неділю у присутності понад 18 тисяч прочан (у тому числі із Канади, Бразилії, США, Аргентини, Австралії, Великої Британії, Німеччини, Італії, Казахстану, Росії, Білорусі). Освячення храму ознаменувало національний масштаб УГКЦ. Подію приурочили до 1025-річчя Хрещення Київської Русі.

Свято не для вельмож — для людей

Урочистості запам’яталися особливо піднесеною святковою атмосферою. Розпочалися вони у суботу молебнем на Володимирській гірці, який відслужив глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук). Того ж дня собор Воскресіння Христового освятили ззовні, а наступного дня — коли відбулася багатотисячна хода вірних УГКЦ і Архієрейська літургія, освяченою Дніпровою водою було окроплено інтер’єр храму. Оскільки вмістити всіх охочих побачити цю церемонію собор не міг, дійство транслювали по телебаченню, а також на двох великих моніторах біля храму. В очікуванні головної події під стінами храму багато прочан сповідалися і причащалися у священиків. Серед присутніх на освяченні було багато відомих людей, зокрема народні депутати від опозиції Арсеній Яценюк, Лілія Гриневич, Микола Княжицький, Степан Кубів, Михайло Хміль. Коментуючи це дійство, Арсеній Яценюк зазначив, що, на відміну від офіційного відзначення 1025-річчя Хрещення Київської Русі 28 липня, те, що відбулося 17-18 серпня, — було для людей, а не для влади, не для вельмож…

Своїми враженнями від події поділився один з прочан — настоятель храму Юрія Переможця у селі Рогачині (Тернопільщина) Степан Братців:

— Впало у вічі, що чимало людей прийшло на наше свято у вишиванках. Серед прочан багато молоді. Приїхало чимало іноземців. Мав рацію Блаженніший Святослав, коли казав: «Наша церква росте!». Собор Воскресіння Христового є сучасним, величезним, світлим. Нехай поки що у ньому немає іконостасу, і зсередини він ще не розмальований, але виглядає гарно. Стоїть на гарному місці нашої столиці — на лівому березі Дніпра. Я й сам скупався в його освячених водах. Дніпро — це наш Йордан…

Традиції і реліквії

Церемонія освячення Собору Воскресіння Христового виходила за рамки локальної події. Глава УГКЦ бачить у ній знакове явище. Звертаючись до присутніх, Блаженніший Святослав (Шевчук) промовив:

«Наші предки, охрещені «в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа», стали «одним Божим народом на київських горах», об’єднаним в одній, святій, соборній і апостольській Церкві. Як колись Єрусалим був центром Церкви апостолів, Київ, мати городів руських, став духовним центром нашої Церкви і колискою київського християнства, його культури, духовності й благочестя. Нинішня Українська Греко-Католицька Церква є прямою наступницею Церкви Володимирового Хрещення, спадкоємство якого ми поділяємо з іншими, що тісно пов’язані з нами в приязні, спільній вірі і переданні, хоч не в повному сопричасті.

Тоді у таїнстві Хрещення ми вмерли і воскресли у водах Дніпра. А сьогодні наша Церква знову святкує своє відродження після жорстокого нищення на цих землях протягом століть. Цей новий Собор в Києві стоїть на спомин про славу Господнього Воскресіння, сяє як Новий Єрусалим на весь світ! Він повинен також стояти як нагадування про єдність, до котрої нас закликає сам Господь, бо лишень в єдності та любові можна нам давати живе свідчення Євангелія».

…Перед тим, як освятити престол, архієреї помили його водою з милом, червоним вином, рожевою водою, намастили миром. Після цього в середину престолу Блаженніший Святослав заклав мощі святих апостолів Петра, Павла та Андрія Первозванного, Пап Климента Римського та Мартина, котрі загинули на українських землях. А також святого священномученика Йосафата, блаженних священномучеників ХХ століття Миколая Чарнецького та Йосафата Коциловського. Мощі священномучеників помістили також у чотири кути собору. Після цього свяченою водою окропили стіни собору з внутрішньої сторони.

Іншими реліквіями новозбудованого собору стали вервички, митра, сутана, чаша і служебник, що їх у червні 2001 року використовував Папа Римський Іван Павло ІІ під час літургії на київському спорткомплексі «Чайка». Владика Василь (Медвіт), який під час Синоду УГКЦ передав ці дари для Собору, сказав, що виконав заповіт Івана Павла ІІ.

Ось як він згадував ту подію. «Після Літургії Святійший Отець покликав мене і сказав: «Я чув, що ви є відповідальним за будову собору в Києві. Прийміть цю чашу, щоб, коли освятите храм, могли використовувати її для відправ Божественних Літургій».

Овації для кардинала Гузара

Знакове для вірних УГКЦ дійство супроводжувалося іншими святковими заходами. У Національному палаці мистецтв «Україна» відбулася Урочиста академія. Цікаво, що концерт в «Україні» був благодійним, квитки на нього коштували від 50 до 500 грн. З благодійною метою влаштували і банкет, перепустку туди кожен охочий міг придбати за 800 грн. або 100 доларів.

Учасники і гості святкувань мали змогу переглянути тематичні виставки «Патріарх Йосиф Сліпий», «Папа і Україна». Серед їх експонатів привернули увагу сорочка, тюремна подушка Йосифа Сліпого з його сибірського заслання. Обидві виставки експонували у криптах Собору. У цих криптах, як розповів кореспонденту «ВЗ» один з очевидців, приготовлено місце для вічного спочинку понад двадцяти греко-католицьких єпископів…

Прочани, які прибули на освячення головного собору УГКЦ, відвідали просвітницький форум «Християнські цінності в освіті. Виклики і перспективи», концерти духовної музики. Своїм співом відзначили подію чоловіча хорова капела імені

Л. Ревуцького, Ніна Матвієнко, сестри Тельнюк, гурти «Піккардійська терція», «Скрябін», інші відомі виконавці. Гості побували на ярмарку національних старожитностей, були на екскурсіях у київських святинях.

Підсумовуючи свято, настоятель храму Святої Покрови у Києві митрофорний прото-ієрей Богдан Чурило (уродженець села Рихтичів Дрогобицького району) сказав:

— У підготовці цієї події славно попрацював оргкомітет, єпископи, духовенство з регіонів, особливо священики з Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопілля… Киян вразила суботня хода навколо Собору, коли тисячі прочан із церковними піснеспівами своєю присутністю освятили храм ззовні. Це було колосальне свято на березі Дніпра…

Кульмінацією святкувань, продовжує о. Богдан, стала літургія, в якій взяли участь до 700 священиків, більш як півсотні єпископів. На наше свято прийшли не тільки представники греко-католицької, а й інших конфесій. Під час проповіді Блаженнійшого Святослава найбільше прочани плескали при згадці кардинала Любомира Гузара, який започаткував цю будову. Народ пам’ятає його заслуги. Самого кардинала у неділю я не бачив, можливо, він трошки прихворів.

Вкладали у храм свої «цеголки»

Патріарший собор Воскресіння Христового будували упродовж 11 років. Рішення про його спорудження на початку 2002-го ухвалив Синод УГКЦ. Відтоді почався збір коштів на цю народну будову. Кожна пожертва задокументована у грамоті-подяці від імені глави УГКЦ. Ці документи називали «цеголками». Усього було зібрано майже 120 тисяч таких «цеголок» на суму 9 млн. 695 тис. Внески від парафіян надходять досі.

Розпочали будувати храм 9 вересня 2002 року. 27 жовтня того року освятили його наріжний камінь. Через три роки встановили п’ять хрестів на куполах. В їх освяченні взяли участь єпископи з чотирьох континентів світу. Перше богослужіння у храмі відправлено 19 січня

2006 року на свято Богоявлення Господнього. Оскільки сам храм ще не був готовий, служба відбулася у підвальній частині собору. 27 березня 2011 року собор був відкритий церемонією інтронізації Верховного архієпископа Святослава (Шевчука)…

Патріарший собор Воскресіння Христового вирізняється своїм незвичним виглядом, особливо вражаюче він виглядає вночі. Спроектував його народний архітектор України, виходець з Рівенщини Микола Левчук. Собор займає площу 1,72 гектара, його будівельний об’єм — понад

37 тис. кубометрів. У храмі уміщується півтори тисячі осіб. На тему побудови собору студія АРТ-Відео зняла анімаційний фільм, який покликаний популяризувати українські святині…

Вітання з нагоди 1025-річчя Хрещення Київської Русі і освячення Патріаршого собору Воскресіння Христового надіслав Главі УГКЦ Папа Римський Франциск. У його посланні зокрема йдеться: «Нехай це відзначення стане закликом до справжнього почуття особистої відповідальності з боку державних установ та кожного зокрема, за прикладом святого Володимира, працювати задля спільного матеріального та духовного блага нації; закликом до екуменічної відповідальності, щоби просити в Бога про дар єдності між усіма християнами та самим бути будівниками цієї єдності; закликом активізувати справу євангелізації та пастирської діяльності у її різних аспектах. Засилаю Блаженнійшому Святославові, єпископату УГКЦ та всьому святому Божому народові в Україні моє благословення».

Автором проекту Собору Воскресіння Христового є вихідець із Рівенщини Микола Левчук.

Цю «цеголку» внесла на побудову храму жителька села Лапшина на Тернопільщині Агафія Дулеба.

700 священиків приїхало на освячення Собору Воскресіння Христового