Мер-хам може запросто закрити храм…
У керівника міста Слов’янська на Донеччині «культура – нижче мура»
Не перестає дивувати неадекватною поведінкою 51-річна міський голова Слов’янська, що у Донецькій області, Неля Штепа. Вихідець із сім’ї педагогів, кандидат наук, член Партії регіонів, керівник благодійного фонду «Спішіть робити добро», ця жінка під час своєї роботи не добирає слів. Сипле лайкою направо-наліво, незважаючи на відеокамери. Її лексика не влазить у жодні рамки…
Неля Ігорівна намагається показати себе у Слов’янську «залізною леді». Любить «шикувати» підлеглих і тих, на кого її влада не розповсюджується. Кілька днів тому «поставила на місце» настоятеля місцевого храму — за те, що той, мовляв, не забезпечив порядку на прилеглій території. «Я сказала отцеві Віталію, що взагалі закрию вхід до церкви і навколо неї поставлю музичні якісь підприємства, які будуть музику грати. І ніхто мені нічого не скаже…»
Це не перші «вольності» слов’янського градоначальника. Недавно під час звіту про свої перші 100 днів роботи на посаді мера вона була невдоволена тим, що із залу прозвучало «каверзне» питання — про харчування у дитсадках. Ледь стримуючи роздратування на адресу жінки, що піднімала цю проблему, Неля Ігорівна промимрила у мікрофон: «Сук-ка!».
А ще багато хто пам’ятає, як вона публічно розпікала головного архітектора міста Віталія Кияшка. «У мене таке відчуття, що Кияшко — або глухонімий, або прикидається дурнем, — кричала на апаратній нараді пані Неля. — Якби ви сьогодні мені потрапили під руку, коли я вранці об’їжджала місто, то сьогодні вас би ховали. Я не б’ю двічі: по морді і по кришці труни. Я б’ю відразу — по кришці труни!».
Про язикатого слов’ян-ського мера недобра слава ходить давно. У радянські часи, під час роботи на взуттєвій фабриці, її притягали до кримінальної відповідальності за статтею «розкрадання в особливо великих розмірах». Але тюрми їй вдалося уникнути. Кажуть, завдяки своїй «пробивності» Неля Штепа пробралася на роботу у Секретаріат Кабінету Міністрів. Але після того, як там дізналися, що кілька разів лікувалася у психлікарні, їй показали на двері. Ходили розмови і про те, що пані Неля (дівоче прізвище Литвин) для вирішення шкурних питань частенько представлялася сестрою колишнього голови Верховної Ради…
Бурхливу політичну діяльність слов’янський мер розгорнула під час парламентських виборів. Забувши про службову і звичайну етику, заявляла: «Не вийде ні у кого пропхати свого депутата. Я всім сказала: пройде той, хто більше від усіх дасть грошей. Даєш 100 мільйонів — я стану на площі, пройду по кожному будинку і скажу: «Ось цей депутат дав 100 мільйонів у місто». І все, він пройде… А тут, бачте, голожопенки сюди хочуть пройти... Ні у кого нічого не вийде!».
