У військовій академії «засвистали» академіка Юхновського

У середу, 8 травня, у приміщенні Академії Сухопутних військ ім. П. Сагайдачного відбулася Урочиста академія з нагоди 68-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Актовий зал заповнили святково вбрані ветерани Другої світової, груди яких були завішані медалями і орденами. Того дня ректор академії, генерал-лейтенант Павло Ткачук приймав поважне представництво — голову ЛОДА Віктора Шемчука, військове керівництво Західного регіону, VIP-ів із силових органів Львівщини, податкової, митниці, представників ветеранських організацій.

Н ПОЧАТКУ урочистостей зачитали вітання президента Віктора Януковича до Героя Радянського Союзу генерала-майора у відставці Івана Каліберди і до Героя України, академіка, голови Всеукраїнського об’єднання ветеранів Ігоря Юхновського. Після численних нагороджень грамотами і привітань ветеранам настав час доповідей. “Миротворче” слово Віктора Шемчука сприйняли під оплески. А от окремі частини промови Ігоря Юхновського викликали обурення в залі, у сивочолих рядах ветеранів почувся шепіт: “Бандерівець...” Після його слів: “Ми повинні, крім ветеранів Великої Вітчизняної війни, вшанувати і учасників визвольної боротьби, воїнів УПА — вони також боролися за незалежність України”, зал вибухнув вигуками: “Геть!”, “Ганьба!”. Це не злякало Ігоря Рафаїловича, він продовжував: “Я не хотів би вашою реакцією затьмарювати велике свято. Але ми повинні поважати усіх, хто віддав свої життя за нашу Україну... Не стану говорити про загороджувальні загони, про НКВД, про ті речі, які є брудними і які супроводжують кожну війну. Якщо хтось із вас брав участь у цьому бруді, то не треба його згадувати зараз і не треба кричати”.

“Не хотів би своїми словами, а вашою реакцією затьмарювати те велике, що живе у наших серцях, у зв’язку із Перемогою у війні, — продовжував далі академік, слова якого час від часу переривали обуреними викликами. — Війна завжди закінчується перемогою одних і поразкою інших. Але ми повинні поважати усіх, хто віддав своє життя за волю і незалежність України, за звільнення України від нацизму, комунізму, і за те, що маємо сьогодні незалежну державу. Молоде покоління має поважати старше покоління, незалежно від того, чи воно програло війну, борючись за незалежну Україну в рядах УПА, чи будучи в дивізії СС “Галичина”, чи звитяжно отримавши перемогу у Великій Вітчизняній війні. Я теж був у боях Великої Вітчизняної — звичайним солдатом. Але маю повагу до всіх, хто воював і загинув. Бути партизаном набагато важче, ніж солдатом. Тому ми всіх повинні поважати. Якщо у вас душа до того не лежить, то мовчіть. Але якщо ви розумні люди, то повинні розуміти, що всі хотіли цієї незалежної України. Тому я вітаю молоде покоління і хочу, щоб воно зростало в любові до України і в повазі до старшого покоління”.

Під час промови у залі виникла суперечка — якийсь чоловік доводив крикунам: “Він не бандера, він служив п’ять років у Радянській армії...” Але усе закінчилося мирно — коли Ігор Юхновський закінчив доповідь, зал вибухнув оплесками...