Психлікарня стане «ближчою до людей»

Львівську обласну клінічну психіатричну лікарню чекають кардинальні зміни. Медичну допомогу для душевно-хворих, зокрема тих, які потребують госпіталізації, надаватимуть не лише у Львові, а й у районах області. Згідно з “програмою мінімум”, у райцентрах планують створити кабінети психіатрів для консультацій. А в ідеалі реформування передбачає створення в кожному районі Львівщини денних стаціонарів для лікування хворих із психічними розладами.

Реформування з підтекстом оптимізації ініціювали працівники психіатричної лікарні Львова. Кажуть, що медична допомога для душевнохворих має стати ближчою до людей. Мовляв, “покращення” роблять для того, щоб родичі не мали клопотів, коли везуть хворого на лікування аж до Львова, таку саму допомогу можна отримати на місці. Про переваги та недоліки реформування психіатричної лікарні кореспондент “ВЗ” поспілкувалася з лікарем-психіат-ром, заступником головного лікаря з лікувальної роботи Львівської обласної психіатричної лікарні Юрієм Закалем та незалежними експертами.

“Експерти скептично оцінили наші наміри, мовляв, “розформовують психлікарню!” — розповів Юрій Закаль. — Ми лише дотримуємося світової концепції про наближення медичної допомоги до людей. Психіатрична допомога зосереджена у великих лікарнях, зокрема, що на вул. Кульпарківській. Крім лікування, наш заклад займається соціальним захистом пацієнтів. Цих функцій нам забагато. Маємо півтори тисячі ліжок і стільки ж хворих. Щонайменше 500 хворим надаємо соцзахист (вони мешкають у лікарні, бо ніде подітися, не можуть собі дати ради в житті). З бюджету нам виділяють гроші на захищені статті — зарплату, медикаменти, харчування. Жодних грошей нам ніхто не дає на те, щоб утримувати пацієнтів, які живуть у лікарні, хоча формально виписані. Це так званий соціальний супровід хворих”.

Фінансування психлікарні Львова мізерне. На день на медикаменти — 4 гривні, на харчування — сім гривень. На все про все — трохи більше 10 гривень. “Як можна за таку суму нагодувати хвору людину? — дивується пан Закаль. — Багатьом хворим родичі не передають з дому харчі”.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що в Україні немає страхової медицини, як у Європі. Тому фахівці психіатричної лікарні вирішили знайти “золоту середину” у реформуванні галузі. За приклад взяли польський досвід, де заклади, що надають допомогу душевнохворим, є в кожному місті. У Львівській області психоневрологічні відділення є лише у Червонограді, Самборі, Старому Самборі, Стебнику. “У Львівській області плануємо створити міжрайонні відділення психлікарні, — ділиться планами лікар-психіатр. — На це не будемо просити з бюджету додаткових коштів. Витрачатимемо ті ресурси, що у нас є. З 1,5 тисячі ліжок психлікарні Львова залишимо лише 750, решту віддамо у новостворені районні відділення. У психлікарні, що на вул. Кульпарківській, будуть лише хворі з найважчими розладами, які потребують ізоляції. Завдяки формуванню філіалів у районах у психлікарні Львова вивільняться приміщення. Їх використають для покращення умов пацієнтів: створимо для них більше особистого простору”.

Відділення психлікарні в районах планують розмістити у нових приміщеннях. Працюють над їх пошуком. Розташовувати ліжко-місця для психічно хворих у звичайних лікарнях (навіть якщо це буде окремий поверх) — нонсенс.

Якщо скоротять кількість ліжко-місць у центральній психлікарні, доведеться скорочувати і працівників. За словами Юрія Закаля, жодного лікаря не звільнять. Людей переведуть на роботи в районні психоневрологічні відділення. Та чи всі погодяться працювати в районах?

Сергій ФЕДОРЕНКО, депутат Львівської обласної ради, екс-начальник управління охорони здоров’я Львівської ОДА

Реформування психіат-ричної допомоги потрібно проводити за європейським досвідом. Галузь специфічна, має свої проблеми. В умовах економічної та моральної кризи кількість психічно хворих зростає. Вважаю, сьогодні передчасно братися за скорочення кількості ліжкомісць цієї категорії хворих. Треба розвивати доступність медичної допомоги хворим із психічними розладами, але з врахуванням кадрового потенціалу. Треба проводити профілактику серед людей. Якщо є перші ознаки хвороби, не потрібно чекати прогресування хвороби, а вчасно звернутися до лікаря.

Олеся БАЙКО, секретар депутатської комісії з питань охорони здоров’я, материнства та соціального захисту Львівської обласної ради

Перш ніж скорочувати ліжко-місця, потрібно порадитися з головними лікарями з районів, чи є в райцентрах кадровий ресурс? Питання?