Поїзд Костюка пішов...

Голову Львівської облдержадміністрації Михайла Костюка звільнено із займаної посади. Ця інформація стала поширюватися в Інтернеті наприкінці минулого тижня. На сайті президента України про це жодної згадки не було, інтернет-сайти посилалися на джерела в адміністрації президента України. Кореспонденту “ВЗ” інформацію про відставку Костюка підтвердили компетентні джерела у Львівській ОДА. Причин блискавичного звільнення у “Білому домі” ніхто не знає. Розповідають, що ще в четвер губернатор у доброму гуморі проводив планові наради, а вже у п’ятницю зранку терміново відбув літаком у Київ...

За інформацією “ВЗ” у понеділок, 4 березня, до Львова з робочим візитом прибуде віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко, аби об 11.15 представити нового голову Львівщини — екс-прокурора АР Крим, екс-заступника Генерального прокурора України (Святослава Піскуна, а потім Олександра Медведька), народного депутата від НУНС попереднього скликання Віктора Шемчука. Коли верстався цей номер, Михайло Костюк не брав слухавку мобільного, тож нам не вдалося розпитати чиновника про його реакцію на відставку і подальші плани. Розповідають, що вже у суботу, 2 березня, він зібрав свої особисті речі і звільнив “кабінет №1” облдержадміністрації.

У політологічних колах Львівщини часто говорять: “Тільки-но до нас призначають губернатора, одразу починаються розмови про його відставку”. На жаль, у цьому жарті є лише частина жарту — губернатори на Львівщині довго не затримуються. Більше того, посада голови ЛОДА — як “чорна мітка”, бо призначення на Львівщину — це покарання. Воно не стає щаблем вгору у політичній кар’єрі, як це буває у всіх цивілізованих країнах, і навіть було з тим же Віктором Януковичем, який був губернатором Донецької області, а потім став президентом. Як правило, голова ЛОДА в регіоні нічого не вирішує, ні на що не впливає. Останній губернатор, який мав тут реальні впливи — нині покійний Петро Олійник. Усі, хто був після нього, пішли у політичне небуття (Микола Кміть повернувся до бізнесової діяльності, Василь Горбаль не пройшов по “мажоритарці” у Верховну Раду-2012, Михайло Цимбалюк працює ректором Львівського державного університету внутрішніх справ). Львівським губернаторам діставалося на горіхи і від депутатського корпусу облради (рідко кому вдавалося обійтися без недовіри), для вищого керівництва країни вони завжди були “хлопчиками для биття” — за низькі показники на виборах і невміння знайти спільну мову з галицькими національно-патріотичними силами.

Не став винятком і Михайло Костюк. Прогнозованим було його призначення перед парламентськими виборами (2 листопада 2011 р.). Можливо, сподівалися, що жорсткий керівник, колишній залізничник, міцний господарник підвищить “політичні показники” на Львівщині... Але Костюк, як, зрештою, і усі його попередники, не забезпечив високого результату Партії регіонів (на цих перегонах ПР на Львівщині мала найменший по країні відсоток — 4,7, жодного “мажоритарника”). По жодному з кандидатів голова ЛОДА не зміг застосувати адмінресурс (або не захотів?). Тому його відставку очікували одразу після парламентських виборів. Однак він протримався ще три місяці. Коли минули перші післявиборчі “хвилі”, здавалося, Михайло Костюк втримається на посаді. Він почав робити кадрові призначення, активно зайнявся підготовкою до чемпіонату Європи з баскетболу-2015. Старожили ЛОДА казали, що в кулуарах голова натякав, що він на цій посаді всерйоз і надовго. Можливо, влада вибачила йому провал на виборах (зрештою, Львівщина ніколи не була оплотом “регіоналів”), але не вибачила те, що народний депутат Ярослав Дубневич, якого експерти пов’язують із Михайлом Костюком, вигравши вибори, не перейшов у фракцію Партії регіонів, а попрямував в УДАР?

У цьому контексті призначення Віктора Шемчука є дещо загадковим. Він — порівняно молода людина (43 роки), зробив стрімку кар’єру саме у “помаранчевий” період. Був близький до Віктора Ющенка, Юрія Луценка, Давида Жванії. З якого “переляку” тепер він отримав “провладне” призначення? Політологи найбільше пов’язують Віктора Шемчука саме із Давидом Жванією, звертають увагу на те, що потрапив він у “Нашу Україну” за квотою “Народної Самооборони”, а до “НС” — через групу Жванії, який був одним із головних “помаранчевих” фінансистів.

Давид Жванія — позапартійний, перейшов у фракцію Партії регіонів. Очевидно, коли переходив, йому пообіцяли квоту “своїх людей” у владі. Можна припустити, що однією людиною із цієї квоти і є Віктор Шемчук... Наразі не відомо, який інтерес має Жванія на Львівщині. У самій Львівській ОДА намагалися розвідати, яку Шемчук має “діаспору” на Львівщині (тобто зв’язки), але так нічого і не з’ясували.

З досьє «ВЗ»

Віктор Вікторович Шемчук народився 4 листопада 1970 року в Тернополі. Навчався у ЛНУ ім. І. Франка на юридичному факультеті. Більшість часу працював у різних прокурорських структурах — старшим слідчим прокуратури Тернополя, помічником прокурора Тернополя. З Тернополя був переведений у Крим, де також працював у прокуратурі, зокрема у лютому-березні 2005 року обіймав посаду виконувача обов’язків прокурора АР Крим. У березні-грудні 2005 р. був заступником Генерального прокурора України — прокурором АР Крим. Березень 2005 р. — лютий 2007 р. — прокурор АР Крим. 22 лютого — 4 травня 2007 р. — постійний представник президента України в АР Крим. Травень 2007 р. — прокурор АР Крим. 24 травня — 1 червня 2007 р. — в. о. Генерального прокурора України. Травень-липень 2007 р. — член Ради національної безпеки і оборони України. З листопада 2008-го по грудень 2012 року — народний депутат України VI скликання від виборчого блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» (квота громадського руху «Народна Самооборона», лідер — Юрій Луценко). На час виборів — заступник Генерального прокурора України — прокурор АР Крим. Позапартійний. Одружений, має дочку.

Де-юре

Згідно із законодавством, тепер написати заяву на звільнення мають усі заступники Михайла Костюка (перший заступник Богдан Матолич, заступники Михайло Янковський та Іван Груник). Потім вони стануть виконувачами обов’язків заступника голови ЛОДА, а у Києві або перезатвердять їхні кандидатури, або попрощаються з ними...

Де-факто

Джерела “ВЗ” розповіли, що батько Віктора Шемчука за радянських часів обіймав високу партійну посаду — другого секретаря обкому партії у Тернополі. Він був настільки авторитетною людиною, що одразу почали поважати і сина. Коли Віктор-молодший навчався в університеті, йому у гуртожитку виділили для проживання окремий блок (!).

Коментар для «ВЗ»

Юрій ШВЕДА, політолог

Відставка Михайла Костюка була очікуваною і прогнозованою. Навколо Львівщини постійно нависає загроза ротації перших осіб, оскільки складно знайти кандидатуру, яка би була одночасно наближена і до центральної вертикалі влади, і разом із тим могла дати раду з непростою політичною ситуацією в області. Будь-яка особа, яка потрапляє на цю посаду, опиняється у непростій ситуації. Тому “нагорі” весь час ведеться пошук людей, які представляли би водночас інтереси влади і могли знайти порозуміння з місцевими політичними силами. За останній період навряд чи львівським намісникам це вдавалося ефективно. Костюку це не вдалося, він був одним із найневиразніших губернаторів і навіть не робив спроб виділитися. Щодо новопризначеного Віктора Шемчука важко щось говорити, оскільки це маловідома особа на Львівщині. У цьому є свої мінуси, але можуть бути і плюси. Це, зокрема, те, що він не пов’язаний із місцевими елітами. Якщо приходить людина “з чистого листа”, яка хоче зробити щось добре для регіону, йому це може вдатися. У будь-якому разі, це буде непросте призначення. Бо ця посада вимагає високої гнучкості, адже доведеться поєднувати непоєднуване. Але нічого неможливого у цьому житті немає.