Хто стане директором парламенту?

Список кандидатів на спікерське крісло росте як на дріжджах

Поки хор імені Верьовки репетирує виконання гімну во здравіє новообраної Верховної Ради, за лаштунками ще не проголошеного парламенту вирують навколоспікерські пристрасті. Ще б пак: це навіть не футбол, де на 22-ох гравців — один м’яч. Спікерське крісло одне на 445 депутатських душ! Хоча опозицію з претендентів на головну парламентську посаду у наступній ВР можна викреслити. Це яких же гігантських розмірів щось у лісі мало б здохнути, щоб «Регіони» запропонували спікерство «меньшовикам». Хоча у засвіченому списку кандидатів на литвинівське крісло є одне прізвище, яке задовольнило б опозицію. Ось тільки шанси у цієї компромісної кандидатури, якою називають Петра Порошенка, непевні. Зрештою, у прогнозах щодо явних фаворитів спікерських перегонів навіть маститі експерти губляться. Зваживши різні думки, «ВЗ» спробував розставити потенційних кандидатів на спікерство, залежно від їхніх шансів сісти у головне парламентське крісло.

Олександр Лавринович

Прізвище міністра юстиції найчастіше звучить у першій трійці «козирних» кандидатів на посаду «директора» наступної Верховної Ради. Та й у Партії регіонів його озвучують найголосніше. Хоча не виключено, що це може бути лише шумова завіса, під яку вигулькне цілком несподівана кандидатура. Головними аргументами на користь Лавриновича називають його досвід (і не лише як юриста — свого часу Лавринович вже засідав у парламентській президії, будучи першим віце-спікером), орієнтованість на президента і так звану сім’ю.

Єдине, що грає проти шефа Мін’юсту як потенційного кандидата у спікери, — сприйняття його «донецькими». Ця впливова «каста» у Партії регіонів навряд чи відмовиться від лобіювання у спікерське крісло свого «пацана». А Лавринович не з їхньої парафії.

Олександр Єфремов

кщо малювати майбутнього спікера під «донецький» трафарет, то Єфремов — в сам раз. Тим паче, що як керманич фракції «Регіонів» у нинішньому парламенті він успішно зарекомендував себе у ролі спікера. Щоправда, наразі — лише партійного. Якщо ж Єфремова таки надумають підсадити у головне парламентське крісло, доведеться з його «языком» щось вирішувати. За законом, українська для ведення засідань ВР — обов’язкова. А Єфремов з нею не дружить. Хоч бери і запроваджуй під нього російську як регіональну у парламенті.

Володимир Литвин

Хоча сам Литвин запевняє, що пропозицій поміняти портфель спікера Верховної Ради №6 на такий же у новому парламенті не отримував, списувати його зарано. У нинішнього голови ВР є те, що може зацікавити «регіоналів». І спікерське «старожильство» (читайте: досвід та знання не тільки надводних, а й підводних течій парламентської роботи) — лише один з пунктів у цьому списку. Якщо до цієї чесноти Литвина додати його талан «бути потрібним» (згадайте хоча б, як «віртуозно» спікер розіграв свою карту під час ухвалення скандального мовного закону!), вийде цілком прийнятний варіант для Партії регіонів. Якщо ж Володимир Михайлович спробує брикатися, завжди можна приструнити його нагадуванням про довгограючі плівки Мельниченка.

Для ПР Литвин у спікерському кріслі — ще й зручна «окозамилювальна» картинка, якою можна розмахувати перед носом у тих, хто звинувачуватиме «регіоналів» в узурпації влади. Бачите, мовляв, як великодушно ми віддали спікерський портфель. Заради такої обманки можна і від схиляння Литвина до «співмешкання» у «регіонівській» фракції відмовитися. Хоча спікер, схоже, не дуже то й впирався у відповідь на таку непристойну пропозицію. Он у підготовчій групі з організації першої сесії нового парламенту «прописаний» як делегат від ПР.

Петро Порошенко

«Компромісна фігура і для влади, і для опозиції — Порошенко. Однак він не гратиме в гру ляльководів і на нього не вдасться, як на Литвина, тиснути», — каже політтехнолог Тарас Березовець. Компромісність кандидатури Порошенка — не єдиний мотив появи прізвища міністра економіки у списку ймовірних кандидатів на посаду спікера. Дехто вважає, що значимість Шоколадного Короля підважив його потенціал у наступній Верховній Раді. Мовляв, у Порошенка були всі шанси стати серйозним парламентським гравцем, створивши власну фракцію. У тім-то і річ, що були. У «Регіонах» подбали, аби таких відносно самостійних гравців, з якими довелося б рахуватися і торгуватися, було якнайменше. Для цього довелося лише підкоригувати Регламент, виправивши у ньому норму щодо мінімальної чисельності фракції. Тепер це не 14 депутатів, а 32 (фракційний мінімум відтепер вимірюватиметься чисельністю найменшої з фракцій, сформованих на початку роботи нової ВР, у даному разі — КПУ). Зібрати стільки штиків Порошенко не подужає. А ось спікерство, на відміну від фракції, йому і не потрібне, вважають деякі експерти. Навіщо, мовляв, амбіційному і підприємливому Порошенку декоративна посада у декоративному парламенті (з набуттям чинності Закону «Про всеукраїнський референдум», який дозволяє ухвалювати Конституцію і закони в обхід Верховної Ради, роль ВР можна буде прирівняти до нуля).

Андрій Клюєв

Якщо Порошенкові статус «весільного генерала» ні до чого, то Клюєву (секретар Ради нацбезпеки й оборони теж у списку потенційних наступників Литвина значиться) — поготів. Та й який з Клюєва спікер, якщо публічність — зовсім не його парафія. «Голова парламенту — фігура публічна. А для Клюєва це нетипово», — каже політолог Володимир Фесенко.

Якщо нинішній секретар РНБОУ і пересяде в інше крісло, прогнозують експерти, то це буде крісло або першого віце-прем’єра, або глави президентської Адміністрації.

Сергій Тігіпко

Тігіпкові запрошення у спікери не потрібно — він сам себе пропонує. Тільки шанси, що у «Регіонах» відгукнуться на таку пропозицію, нульові. Але Сергій Леонідович цим, схоже, не переймається. Діє за принципом: «Їм — все одно, а мені — приємно».

Популярне за добу

Популярне за тиждень