Люди б’ють на сполох: не допустимо «крематорію» в аеропорту!

Учасники громадських слухань вкрай негативно поставилися до ідеї побудови на території Міжнародного аеропорту “Львів” інселераторів із утилізації побутових відходів. А говорячи простими словами, сміттєспалювального заводу для утилізації відходів, які залишаються у літаках після рейсів (пластмасового посуду, харчових відходів, серветок тощо). На слухання до Львівської міської ради зібралися близько п’ятдесяти мешканців вулиць Ряшівської, Патона, Любінської та інших, розташованих поблизу аеропорту. Під стінами Ратуші вони стояли з плакатами: “Життя наших дітей у небезпеці!”, “Викиди шкідливих речовин перевищуватимуть європейські норми у 1000 у 41-му ступені разів!”. Люди обурені тим, що в разі введення установки в дію вони будуть приречені на повільне отруювання і хронічні хвороби.

“Про те, що в аеропорту хочуть будувати сміттєспалювальний завод, ми довідалися з газет, — розповідає “ВЗ” мешканка вул. Любінської, 164, Світлана Семенович. — Писали, що проект нібито існує, але ще тільки думають, чи він годиться, чи ні. А тут, виявляється, його вже хочуть будувати! Ми живемо дуже близько до аеропорту, метрів 400 (санітарна зона — 500 метрів). Ми сподівалися, що відповідні екологічні і санітарні служби, маючи здоровий глузд, перевірять умови, підійдуть і подивляться, наскільки близько аеропорт до наших будинків, і зроблять відповідні висновки. Але так не сталося. Це неприпустимо. Висота труби заводу — сім метрів, усі шкідливі викиди будуть іти на нас. У нашому масиві — дитячий майданчик, школа... Маю незалежні дослідження експертів, громадських організацій, усі стверджують, що це небезпечно. Ми зібрали близько тисячі підписів мешканців, які проти побудови”.

Мешканці б’ють на сполох, недалеко до масових протестів. Уже давно у мерії не було таких бурхливих громадських слухань. “ВЗ” уже писав про те, що в аеропорту хочуть встановити установку для спалювання сміття. Її вартість — три мільйони гривень. Розробник проекту — ТзОВ «Укренергопром» на замовлення ДП «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро-2012 у м. Львові» (ДП «Західінфрапроект»). Новацію — спалювати сміття в аеропортах — запроваджують на багатьох летовищах України — на вимогу постанови Кабміну (раніше сімття з летовищ звозили на міські сміттєзвалища). Але якщо в інших містах великі аеропорти розташовані далеко за межами міст, то у Львові — фактично у центрі міста! Звичайно, львів’яни проти такого “крематорію” в аеропорту.

Логічно було би, щоб на громадські слухання прийшло керівництво аеропорту — директор Роман Гонтарєв, директор з розвитку Микола Магасевич. Натомість “цапом-відбувайлом” виставили жінку — еколога аеропорту Наталію Романівну (жінка навіть побоювалася назвати своє прізвище). Еколог намагалася доводити присутнім, що установка для спалювання буде нешкідливою, але, було видно, чудово розуміла, що працівники аеропорту “люди підневільні”, і робитимуть “усе, що керівництво скаже”. Левову частку обурення людей прийняли на себе по суті ні в чому не винні розробники спалювальної установки (НВП “Гідравліка Вінниця сервіс”) і київські генпідрядники, які просто розповідали, яка їхня установка хороша і нешкідлива. Їхня справа — продати свою продукцію, а от вже про те, де і як її встановлювати, мало би подбати керівництво аеропорту вкупі з міської владою.

Автор і головний інженер проекту ТзОВ «Укренергопром» Дмитро Нечай стверджував, що установка — це не завод, оскільки її продуктивність — 50 кілограмів сміття на годину. Викиди далекі від гранично допустимих концентрацій, у декілька тисяч разів менші, ніж від тих же міжнародних літаків, які сідають в аеропорту.

Натомість мешканців прилеглих до аеропорту районів підтримали провідні львівські екологи, які стверджували, що установка вкрай шкідлива. Вона не отримала усіх погоджень санітарних та екологічних служб, встановлювати її поблизу житлового масиву — неприпустимо. Вони не голослівно, а досконально вивчивши проект, із цифрами доводили, що він буде шкодити. Голова бюро екологічних розслідувань Дмитро Скрильников мав сумнів, що там будуть спалювати тільки відходи з літаків. На практиці може виявитися, що це будуть відходи з усього аеропорту, а то й з інших частин міста. І хто це проконтролює, адже аеропорт — режимний об’єкт.

“Мій будинок ближче до аеропорту, ніж 500 метрів, а викиди будуть на 1,5-2 кілометри, — обурювався мешканець вулиці Любінської, полковник авіації Сергій Семенович. — У цьому будинку живуть мої діти та онуки. Ми проти побудови сміттє-спалювального заводу і зробимо все, щоб цей бізнес-проект не пройшов. Ми ляжемо кістьми, перекриємо трасу. Установки не буде! Тільки через наш труп!”.

Пристрасті на громадських слуханнях вирували більше двох годин. Врешті-решт проголосували за те, щоб рекомендувати замовнику і розробнику знайти для будівництва заводу інше місце, віддалене від житлових масивів Львова, не розміщувати установку на території аеропорту. А також звернутися до міського голови Львова, інформувати громадськість про нове місце розташування сміттєспалювальної установки за допомогою нових громадських слухань.

Коментар

Мирон КУЗИШИН, депутат Львівської міськради, секретар комісії природо-користування, охорони довкілля та благоустрою

Намагання встановити сміттєспалювальну установку з утилізації побутових відходів Львівського аеропорту у безпосередній близькості до осель городян може призвести до масових протестів мешканців. Відстань від летовища до найближчого житлового будинку є меншою від 500 метрів, що може загрожувати здоров’ю мешканців. Ба більше, установка, яку хочуть встановити, є несертифікована на території України, не має погоджених висновків санепідемстанції та погоджень Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львiвськiй областi. Окрім цього, питання не пройшло погодження постійної депутатської комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою. На громадських слуханнях з цього питання громада одностайно висловилася щодо недопустимості встановлення установки в безпосередній близькості до їхніх осель. До мене вже надійшло звернення мешканців з понад 400 підписами. Якщо їхню думку проігнорують, люди готові вдаватися до протестів та перекрити дорогу до летовища. Пропонуємо керівництву аеропорту змінити місце розташування установки, отримати на її встановлення всі необхідні дозволи та документацію, ще раз провести громадське слухання і вже після цього розпочинати будівництво.