27 творів Пінзеля готуються підкорити Лувр

Франція з нетерпінням чекає на скульптури видатного українського митця середини XVIII ст. Іоана Георгія Пінзеля. 27 робіт українського Мікеланджело через декілька тижнів поїдуть підкоряти Лувр. Страхова вартість творів сягає сотень мільйонів гривень. З мистецької точки зору, вони – безцінні.

Франція уже підготувала каталог виставки, рекламні банери. Експозиція творів Пінзеля у французькій мистецькій мецці відкривається 21 листопада.

«Скульптури Пінзеля ще у Львові. Завершується реставрація робіт, — розповіла “ВЗ” генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Лариса Возницька-Разінкова. — Для експонування в Луврі відібрали 27 скульптур Пінзеля. Основна їх кількість — з фондів Львівської галереї мистецтв».

У Франції також буде представлено два раритети Пінзеля з фонду обласного художнього музею у Тернополі, з обласного краєзнавчого музею Тернополя, роботи з Івано-Франківського краєзнавчого музею, а також Дияконські ворота із бучацької церкви Святої Покрови. Саме за Дияконські ворота велась найбільша боротьба. Жителі Бучача не надали реліквії представникам музею, які приїхали у місто за дорученням міністра культури України Михайла Кулиняка. Громада посилалась на рішення районної ради, яка у 2009 році заборонила вивезення предметів історико-культурної спадщини за межі району. 7 серпня у Бучач приїхав особисто пан Кулиняк, але громада відмовилась надавати роботи Іоана Пінзеля із церкви, поставивши умову, щоб при передачі Дияконських воріт були представники Франції. Вони наполягали, щоб на час відсутності Дияконських воріт у церкву повернули антипедії роботи Пінзеля. Після надання антипедій Дияконські ворота таки віддали для закордонної експозиції.

Організатори виставки хотіли бачити у французькій експозиції скульптуру святого Онуфрія, яка зберігається у храмі в селі Рукомиші. Екс-директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький відкрив цю скульптуру для Рукомиша, створив паспорт роботи і заздалегідь домовився з громадою села, що скульптуру нададуть для експонування в Лувр. Однак після нещодавнього руйнування храму громада відмовилось надавати скульптуру святого Онуфрія для експонування у Франції. За словами отця храму у селі Рукомиші, він побоюється за зникнення роботи Пінзеля під час перевезення її до Франції.

“Покійний директор галереї, мій батько Борис Возницький, відкрив Пінзеля для України і дуже хотів показати його світу, — зазначила Лариса Возницька. — Хоча розумів, наскільки це ризикована справа. З роками дерево, з якого виготовлені скульптури Пінзеля, всихається. А накладений зверху левкас та позолота тріскають при найменшому дотику до них. Світова громадськість зможе побачити твори Пінзеля у Луврі. Але про виставки творів цього Майстра в інших країнах не йдеться. Скільки житиму, обстоюватиму позицію зберегти безцінну спадщину Іоана Пінзеля. Адже можемо втратити її. Перевезення цих скульптур надзвичайно сильно руйнує їх. Франція обіцяла надати найкраще упакування для робіт Пінзеля, під час транспортування буде підтримуватись необхідний температурний режим. Проте усе це не є гарантією, що скульптури не пошкодяться. Разом з українськими реставраторами будемо супроводжувати твори Пінзеля до Франції, аби у разі ушкоджень могли відразу взятись за реставрацію”.

Художник-реставратор Львівської національної галереї мистецтв Юстина Могитич підтвердила, що перевезення скульптур Пінзеля — ризикована справа. “Над підготовкою робіт Іоана Пінзеля для експозиції у Лувр команда молодих реставраторів з Львівської галереї мистецтв працює уже понад два роки. До нас приєднались також реставратори з Києва, — сказала Юстина “ВЗ”. — Небезпека перевезення робіт Пінзеля полягає у тому, що дерево — матеріал, який з роками легко піддається руйнації. Свою лепту в пошкодження робіт внесли і шкідники, які нищать дерево зсередини. Наприклад, у скульптурі “Святий Іоан”, яка реставрувалась давніше, шкідники суттєво зруйнували нижню частину твору. Довелось укріплювати її зсередини брусками. Під час реставрації стикнулись також з проблемою попередніх рестраврацій. Адже колись не було таких дієвих матеріалів, реставратори використовували наявний матеріал. Скульптури краще не перевозити. Або бути готовим до періодичних детальних реставрацій”.

Лариса Возницька також висловила сподівання, що за час, коли скульптури Пінзеля перебуватимуть у Франції, а це два місяці, їхню постійну домівку — музей Іоана Пінзеля у Львові — відреставрують. “Дах музею протікає декілька років, — скаржиться пані Лариса. — Борис Григорович оббивав пороги усіх владних інстанцій, писав численні листи у міністерство та секретаріат президента, щоб врятувати будівлю музею. Проте жодних відповідей так і не отримав. Маємо безцінну спадщину Пінзеля, якою захоплюється світ, і мусимо зберегти її для нащадків”.