«Людожерний режим в Ірані відходить у минуле!»

Як на це повинні реагувати ми? Який вплив іранські події матимуть на нашу боротьбу з московським агресором, сателітом Тегерана?

Своє бачення на цю тему у розмові з кореспондентом «Високого Замку» викладає один з найавторитетніших військових аналітиків України, полковник запасу ЗСУ Петро Черник, багато прогнозів якого збулося.

Треба було давати відповідь «осі зла»

— Чому «закипіло» довкола Ірану? І чому саме зараз?

— Поділю свою відповідь на дві частини. Перше: про casus belli, привід до війни. Ним стала розробка в Ірані ядерної зброї. Аятоли були дуже близесенько до її виготовлення. Тому є певна логіка у діях США, які вирішили не дати з’явитися цій зброї в Ірані. Якби вона там з’явилася, її застосування з боку режиму Хомейні не було би фантастикою. Якщо інші власники такої зброї у світі володіють нею для стримування, як останній засіб, то іранці, навпаки, могли нею атакувати. У них дуже специфічне, есхатологічне мислення. Ті, що його сповідують, налаштовані на світовий апокаліпсис.

Друга причина війни в Ірані - геоекономічна. Під Перською затокою знайшли море газу. Там цього добра розвідано 3,5 трильйона кубометрів. І ще 700 млн тонн — конденсату. Іранці зайняли принципову некомпромісну позицію: ні з ким цим багатством ділитися не будемо. А у «капіталістичному» світі такого не буває…

Ще один момент. Коли путін атакував Україну, то ставив собі за мету ревізувати, ліквідувати нашу державність. Ми трохи призабули той акт, який називається «Ультиматумом НАТО» від грудня 2021 року. Тоді росіяни, по суті, сказали НАТОвцям: забирайтеся зі Східної Європи туди, де були до 1997 року. Тобто залишайтеся без Польщі, без країн Балтії. У москві вважали: якщо візьмуть Україну, то буде наступний кидок — і відновлення «наддержави»…

Тобто ота велика «вісь зла», яка складалася у 2022−2024 роках, дійшла вже до такого ступеня загрозливості, що їй треба було дати відповідь.

Найголовніше у цій історії - ударом по Ірану США дають відповідь Китаю. Тому що китайці на повному серйозі у минулорічних оборонних стратегічних програмах закладали штурм Тайваню. Вважали, що великі світові демократії, першою чергою — гегемон США, не дадуть на це відповіді. А гегемон узяв та й повноцінно відповів…
І найголовніша мета, яку переслідують США атакою на Іран, — повний розгром оборонного укладу і технологічного потенціалу, котрий проростає з радянського союзу, росії і з Китаю. Іран не що інше, як проксі (посередник). Самі аятоли не могли набудувати стільки балістичних ракет, «шахедів» тощо. Всі їхні ракети, які полетіли у бік Ізраїлю, — це те, що зроблено із радянських Р-17. Усі ці ракети американці зараз множать на нуль. І роблять це комплексно, правильно. Бо китайці тепер у найближчі три-п'ять років точно не будуть штурмувати Тайвань. І точно замисляться, а чи їхні ракети робочі?

Американці громлять Іран відносно старою зброєю: літаки F-15, F-16, ракети «Томагавк» — це все розробки 70-
80-их років. Цифровий компонент, прицілювання, системи зв’язку, захист РЕБ — все надсучасне. А от саме «грубе залізо», особливо високоточні керовані авіабомби сімейства МК-81, 82, 83, 84, від 100 кг до майже тонни, узято із запасів… Другої світової. До них просто докрутили системи лазерного прицілювання і невеличкі реактивні двигуни.

На все це треба дивитися у комплексі, а не під одним кутом. І те, як лютує Іран, і те, як він поза межами логічного осмислення завдає ударів по нібито братньому мусульманському світу, є свідченням того, що цей режим — напівбожевільний. І це так.
Отже, найголовніше: гегемон повертається у світ. І він змушений повертатися саме у такий спосіб. А внутрішню політичну кон’юнктуру, котра є у США, ніхто не скасовував, коли йде боротьба за владу. Трамп чудово розуміє: якщо не продемонструє рішучості у розв’язуванні глобальних вузлів, то наступні вибори у листопаді республіканці можуть програти. І за свої минулі діяння Трамп може сісти до в’язниці. Тому робить усе можливе, щоб цього не сталося.
На мій жорсткий і не популярний у нашому інформаційному просторі погляд, треба зрікатися цього немудрого поняття «справедлива/несправедлива війна». Виживають сильні!

Здорожчання енергоносіїв поки що не критичне

— Як Україні реагувати на війну в Ірані?

— Це чудово, що людожерний режим в Ірані відходить у минуле! Аятоли прекрасно знали, їм доповідали розвідники щодня, скільки разів їхні «шахеди» вбивали наших дітей. Тому недоречні оці зітхання-жалі, що загинула донька аятоли, зять, онуки. Зять і донька знали, що робить в Україні іранська зброя! Я у жодному разі не кровожерливий. Але має бути правильний, справедливий погляд на ворога. Якщо він каже, що хоче вбити, то до цього треба ставитися вкрай серйозно.

Щоправда, є ще один нюанс — який буде системним і неприємним викликом у тому числі для нас. Ідеться про подорожчання енергоносіїв. Підвищення цін на 10% (до 80 доларів за нафту марки Brent, до 60 доларів коштуватиме Yurals) — це поки що не критично. Це певна тактична передишка для росіян.

Але тут є певне специфічне явище, яке називаю збалансуванням прибутків і видатків. У росіян грошей зараз з’явиться трохи більше. Але через зупинки багатьох нафтогонів все одно витратять більше. А якщо у контекст ув’язати новину, що у новоросійську після українських ударів згоріли сім наливних станцій (це дуже складне устаткування, щоб заливати нафту в танкери, втрата мільярдів доларів, купити таке обладнання можливо тільки у так званому євроатлантичному світі), то росіяни ламатимуть собі голову: а що ж далі?

На порозі Третьої світової

— Чи можуть події в Ірані наблизити Третю світову війну?

— Однозначно, так. Людство на той шлях уже стало. Це неминучість. Чи перейде нинішня воєнна операція США проти Ірану у більш масштабне протиборство, залежатиме від китайців. За ними — останнє слово: чи стануть повноцінно на бік Ірану, чи прийдуть йому на збройну допомогу? росіяни не прийшли. І це попри те, що минулого року уклали «стратегічний» союз з Іраном. Мовляв, якщо йому буде погано, прийдемо на допомогу. Питання: а з чим прийдуть? Бо ППО американців винесе все, що тільки можна. Єдине, чим росіяни можуть допомогти, — авіацією. Проте американці і її «вилущать» як горіхи.

Треба дуже збалансовано підійти до оцінки війни. Якщо дивитися на нашу, російсько-українську, то вона не просто за виживання. Це війна світових тираній проти світових демократій. Автократи зайшли так далеко у своєму бажанні остаточно ліквідувати демократію у планетарному сенсі, що треба було давати їм відповідь. Дали…

— Як довго може затягнутися війна в Ірані? І які це може мати наслідки?

— Найнебезпечніше те, що ми не до кінця знаємо, що там з ядерною програмою Ірану. Можливе навіть таке явище, як «брудна бомба». Терористи візьмуть звичайну ракету, обкладуть якимись ядерними матеріалами і запустять її у бік того ж Ізраїлю. Ядерного вибуху в класичному розумінні не станеться — не буде світлового випромінювання, електромагнітного імпульсу і ударної хвилі (третій пункт — найважливіший) — але буде забруднення. Ось це крайня небезпека…

Як довго воюватимуть в Ірані? В американців у бойовому спорядженні 7000 «томагавків», навіть більше. На вечір минулого понеділка було застосовано у межах 700−800. Це тільки дві авіаційні ударні групи. А в американців їх 11!

Шиїзм — це світоглядний уклад, традиції. Не тільки найвище керівництво його сповідує, а й звичайне населення. Нагадаю, німецькі нацисти билися до останнього патрона. Коли оголосили, що гітлер вчинив суїцид, було зафіксовано понад чотири тисячі самогубств звичайних німців, які не могли пережити смерть свого фюрера. Ідеологія — непроста річ…

Тож, найімовірніше, режим аятол в Ірані втримається. Але він уже не буде настільки мілітаризованим. На 2020 рік Іран входив як мінімум у десятку, а то й у п’ятірку мілітарних держав. Тепер ці його позиції сильно понижено — якщо не опущено майже до нуля..

— Чи буде відкрито заблоковану Іраном стратегічно важливу Ормузьку протоку, через яку в мирний час щоденно транспортували близько 20 млн барелів нафти?

— Не маю у тому ні найменшого сумніву. Коли це станеться? Прорахувати початок війни завжди легко, а от її завершення — завжди важко. Втім, якщо американці не утнуть дурницю і не почнуть сухопутну фазу своєї війни, то можуть відвести авіаносні ударні групи і сказати, що досягли своєї мети. Це не становить для них жодної проблеми.

На американців навішали собак, що вони зайшли в Афганістан і з ганьбою цю війну програли. Та нічого не програли! Головної мети, яку перед собою поставили тоді, — обнулити діяльність «Аль-Каїди», тобто дуже сильно прорідити ряди ісламських фундаменталістів, — американці майже повністю досягли. Не зробили тієї помилки, що у В'єтнамі, куди прийшли з ідеологічних міркувань.

США добряче потріпають нинішній режим в Ірані. Якщо упаде, для американців це буде дуже хороший бонус. Якщо не впаде, — відійдуть і оголосять на весь світ, що свого досягли. Якщо головна мета — знищити все, що у військових технологіях проростає з радянського союзу, росії та китаю і показати китайцям, що їм ой як далеко до справжньої воєнної величі (ракетно-ядерне питання виносимо за дужки), то тоді США досягнуть своєї мети.

Більше спиратися на власні сили

— Існує побоювання, що Америка захопиться війною в Ірані і забуде про Україну. А Європа більше перейматиметься своєю безпекою і не знайде коштів для закупівлі для нас американської зброї. Відтак залишимося наодинці з росією, що ускладнить наше становище…

— Що заважає нам розробляти нову зброю і викуповувати її у власного військово-промислового комплексу? Наше виживання — у наших руках! Я палкий прихильник концепції Степана Бандери «спиратися на власні сили». Нам є куди розвиватися! Згадайте, ще до війни, до 2014 року, ми входили у десятку найбільших країн-експортерів зброї.

А щодо позиції США і європейців. У тамтешніх виробників зброї з’явився не просто апетит — у них слинка капає! Ненавиджу більшовика леніна, але він був правий, коли казав, що капіталісти настільки жадібні, що продадуть мотузку, на якій їх повісять… Усе те, що США і союзники витратять в Ірані, буде поновлено. Лобісти воєнних гігантів уже виходять з новими збройовими контрактами. Будуть свою продукцію продавати, продавати і ще раз продавати.

Ніщо не заважатиме нам закуповувати зброю. А якщо ще використати наші внутрішні можливості… А якщо взяти до уваги, що Rheinmetall уклав з нами всі угоди на будівництво своєї найкращої бойової машини піхоти Lynx KF41 («Рись»), то я сповнений оптимізму.

Я категорично проти філософії «перемогоньки» — всіх переможемо і опинимося з китайцями на Уралі. Але я так само категорично проти тези, що нам мають допомагати всі. Допомагати собі маємо найперше ми!