«У ліцей має йти дитина, яка продовжуватиме навчання у вищій школі…»

«Вимагаємо призупинити реформу старшої школи. В умовах війни діти мають право закінчити навчання у своїх рідних закладах, а не шукати нові ліцеї через зміну документів», — заявив міський голова Руслан Марцінків, який часто вирізняється, скажімо так, оригінальними діями.

За словами депутатки Галини Куницької, франківські ліцеї, яких не обрали для реформи, з 1 вересня 2027 року мають змінити правовстановлювальні документи та стати гімназіями.

«Отже, вони не зможуть видати дітям документи про закінчення 10−11 класу. І стається прецедент», — зазначила депутатка.

Перехід на 12-річну систему освіти в Україні має відбутися у 2027 році. У межах шкільної реформи 5 з 54 комунальних закладів загальної середньої освіти Івано-Франківської громади отримають статус наукових та академічних ліцеїв. Вони будуть розраховані для учнів середньої ланки та старшокласників. Решта шкіл працюватимуть як гімназії, де навчатимуться діти до 9 класу.

Старша школа давно потребує реформи. Свідченням цього є вкрай низькі результати наших учнів, наприклад, на НМТ з математики. А в 11-му класі чимало дітей пропускають уроки, бо займаються з репетиторами. Тільки не у всіх батьків є можливість заплатити викладачеві математики 500−700 грн за заняття.

Нещодавно одна мама давала мені поради (її син давно закінчив школу): «Краще віддайте дитину у професійний коледж, не мордуйте її у школі»…

На Львівщині реформа освіти триває уже три роки (впроваджують поступово). У Львові реформі старшої школи опиралися, довго вносили корективи, але її реалізація все ж розпочалася.

У чому суть реформи старшої школи, у чому її плюси та мінуси?

— Задум добрий, але головне — правильно цю реформу реалізувати, — каже директор департаменту освіти та науки Львівської ОВА Олег Паска. — Тоді діти матимуть більше можливостей. На Львівщині, відповідно до законодавства, обласна рада затвердила мережу ліцеїв. Їх 123. Плюс ще 6 обласних ліцеїв, у них будуть навчатися діти, які не мають ліцеїв у своїй громаді. Але у цих навчальних закладах зможуть отримати освіту високого рівня. У старшій школі (у 10−12 класах) діти зможуть обирати профільні предмети. Наприклад, якщо дитина обирає фізичний чи хімічний напрям, цих предметів на тиждень у неї буде значно більше.

— Тобто у старшій школі буде акцент на майбутню професію учня?

— Після 9-го класу діти мають визначитися: йти у ліцей (у 10−12 класи) та обирати відповідний профіль чи здобувати освіту у професійних коледжах. Коли ми почали втілювати реформу старшої школи, то побачили, що 80% у нас — гуманітарні профілі. Кожна громада керувалася своїм баченням. Але це, на нашу думку, загроза нашій національній безпеці. Країна сильна, коли у ній розвиваються новітні технології. Тому нам потрібно розвивати природничі науки, IT-технології. Під час дискусій у громадах нам все ж таки вдалося досягнути балансу — 50 на 50 (згідно з рекомендацією Міністерства освіти і науки, обласний департамент затвердив профілі ліцеїв).

Що нас тривожить? До 1 вересня 2027 року громади мають провести конкурси на посади директорів ліцеїв. А також конкурси на посади вчителів ліцеїв. Законодавець добре продумав, аби на цих посадах працювали найкращі педагоги.

Згідно з законодавством, департамент освіти і науки не має можливості контролювати організацію цих конкурсів. Побоюємося, що конкурси відбудуться «умовно», для галочки, і на ці посади попризначають кума, свата, брата, як це часто буває у наших громадах. Такі приклади маємо. Це призведе до суттєвого погіршення якості освіти.

Чотири роки тому ми запропонували Міністерству освіти і профільному комітету Верховної Ради типове положення про конкурс на посаду директора ліцею. Документ передбачає створення комісії у трьох рівних частинах: від засновника, органів управління освітою різного рівня та від громадськості. У такий спосіб зможемо досягти максимальної об'єктивності. Нині ті комісії, які існують, як правило, створює засновник (сільська або міська територіальна громада). Але такий конкурс має бути більш відкритим.

Положення, яке ми запропонували, у профільному комітеті досі не розглянули… Хоча голова Львівської ОВА це положення своїм розпорядженням затвердив як типове. Намагаємося донести громадам думку, аби прийняли його за основу.

Якщо ми «виводимо» початкову школу і створюємо на базі школи ліцей, це треба робити рік за роком. Поступово. Щоб можна було переобладнати приміщення, влаштувати на роботу вчителів. Коли все відбувається різко, як в Івано-Франківську, тоді стаються такі процеси… На Львівщині кожна громада створила дорожню карту і прописала у ній кожну школу — куди вона рухається…

Львів найпізніше розпочав цю реформу. Вони декілька разів змінювали її бачення. Дискусії тривають. Ми все це пройшли декілька років тому. Є закон про Нову українську школу, і його треба виконувати.

— Батьки платять шалені гроші репетиторам за підготовку дітей до НМТ. Але не усі батьки мають фінансову можливість наймати репетиторів з чотирьох предметів. Що зміниться, коли у старшій школі діти навчатимуться у ліцеях?

— Основна мета реформи — щоб діти мали можливість підготуватися до вступу у ВНЗ на обрану спеціальність.Навіть репетитори реєструються на НМТ (таких учасників видно за віком). Якщо набирають по 200 балів, показують ці результати батькам. Це у них така реклама.

«1 вересня 2026 року будемо формувати класи з дітей, які захочуть перейти на трирічну освіту у старшій школі»

Я поспілкувалася з начальником відділу освіти Шептицької міської ради, вчителем хімії Ігорем Гомонком. У Шептицькому на базі гімназії (для 5−11 класів) створили ліцей.

— Ми пройшли етапи судових процесів. Була ініціативна група, яка перешкоджала нам у реалізації реформи, — каже Ігор Гомонко. — В обласному суді нас підтримала народна депутатка Наталія Піпа.

У Шептицькому була гімназія для 5−11 класів, куди набирали дітей з усього міста. На базі цієї гімназії ми створили Ліцей імені Тараса Городецького Шептицької міської ради (директорка ліцею перемогла за конкурсом на цю посаду. — Авт.).Навчальний заклад розташований у центрі нової частини міста, дітям зручно туди добиратися.

Які переваги ліцею? У навчальному закладі створився певний мікроклімат. Як сказала одна учениця: «У нас є дух навчання!». Ми набираємо усіх дітей, які бажають тут вчитися. Конкурсу наразі немає.

У ліцеї діти обирають профільні предмети. У нас є класи фізико-математичні, інформаційних технологій, а також біологічний та хімічний. Є у ліцеї гуманітарні класи. У них більше уроків з української мови, української літератури, англійської мови, історії та права.

1 вересня 2026 року будемо формувати класи з дітей, які захочуть перейти на трирічну освіту у старшій школі. Ми потрапили у пілотний проєкт. Міністерство освіти профінансувало покращену матеріальну базу навчальних кабінетів.

Чимало педагогів кажуть, що в Україні можуть з’являтися наукові ліцеї як гриби після дощу… Вчителі у таких ліцеях мають надбавку до зарплати — 10%. Чи є такий ризик?

Я також поспілкувалася з директоркою КЗ ЛОР «Обласний науковий ліцей» у місті Дрогобичі, вчителем математики Ольгою Заяць.

— Як «Обласний науковий ліцей» ми існуємо з січня 2024 року, але як профільний ліцей були створені ще у 1989 році, — каже Ольга Заяць. —  Це був педагогічний ліцей, у якому створили фізико-математичний клас. Маємо великий досвід.

У ліцей має йти дитина, яка далі продовжуватименавчання у вищій школі. Дитині, яка обирає робітничу чи професію молодшого спеціаліста, немає потреби йти у старшу школу.

Запровадили у нашому ліцеї п’ять профілів: гуманітарний, клас інформаційних технологій, економічний, природничий і правничий. Не ставимо основне завдання — складання НМТ. Діти добре здають НМТ, вступають до ВНЗ, але вони не готові навчатися далі. Мають труднощі з навчанням в університеті. Тому старша школа повинна готувати дітей до навчання у вищому навчальному закладі.

— Кажуть, що деякі вчителі через реорганізацію шкіл можуть залишитися без роботи…

— Будь-які реформи є болючими… Я йшла на посаду директора ліцею через участь у засіданні вченої ради. На посаду директорів та вчителів ліцеїв мають бути проведені конкурси. Не можна брати до ліцеїв вчителя, який не пройшов конкурсу. Вчитель має бути професіоналом, добре знати навчальну програму. У дитині повинен бачити особистість.

—  Реформа старшої школи дозволить дітям краще підготуватися до вступу у ВНЗ?

— Коли старша профільна школа перейде на трирічну освіту, два роки ми будемо дітей вчити, а третій рік — готувати до НМТ. Понад 20% дітей не здали НМТ з математики. Матеріалу дуже багато, і підготувати дітей до математики непросто. Два роки старшої школи — це дуже мало.

Що робимо у ліцеї? Ми контрольні, самостійні роботи проводимо у вигляді НМТ. Дитина сідає за комп’ютер і вчиться. Цього року починаючи з 1 березня по 20 травня будемо це робити в 11 класі.

Діти в 11-му класі матимуть чотири пари і вивчатимуть предмети, які здають на НМТ: українська мова, математика, історія України і четвертий предмет на вибір. І так щодня! Цього року мали п’ятеро дітей, які отримали 200 балів з математики. І це діти, які навчалися в одного вчителя. Це свідчить про високий професіоналізм педагога.