У місті левів «живуть» і коні

Міфічний, трохи захмелілий кентавр з короною і кухлем у руці вітає містян на кам’яниці, що на площі Ринок, 33. Кентаврів у грецькій міфології наділяли схильністю до непомірних веселощів, буйністю характеру, норовливими вибриками. Такий собі симбіоз людського і конячого характерів. Скульптура кентавра на Ринку з’явилася 1975 року. У ті часи там була кав’ярня-винарня, яка називалася «На Ринку», але завдяки фігурці кентавра отримала «народну» назву — «Кентавр», або «Під кентавром». Це було одне з найулюбленіших студентських місць у Львові. Тієї кнайпи вже немає, а кентавр зберігся.

Найбільш популярними серед львів'ян і гостей міста є два кінні монументи: пам’ятник Королю Данилу і пам’ятник Юрію Змієборцю. Або ж, як їх жартома називають у народі, «Кінь з яйцями» і «Кінь без яєць». Авторка цих рядків особисто не перевіряла, але кажуть, що кінь короля — крутіший… Саме тому закохані парочки найчастіше призначають побачення біля коня Данила Галицького. А фраза «Зустрінемося біля коня!» стала вже звичною у Львові.

Символічно, що пам’ятник Королю Данилу саме у Рік Коня, у жовтні 2026-го, відзначатиме 25-річний ювілей. Скульптори Василь Ярич і Роман Романович, архітектор Ярема Чурилик надали перевагу саме кінному зображенню короля, оскільки великих володарів часто зображають верхи. Тим більше, що Данило Галицький знаний не тільки як державний діяч, а й як полководець. Був учасником багатьох битв, і відомо, що часто сам вів військо, їдучи попереду на коні.

На будівлі на вулиці Бібліотечній, 2 — зовсім незвичний кам’яний кінь: лежачий, у натуральну величину. Колись цю майже фортифікаційну споруду, як арсенал, збудувала родина магнатів Сенявських. А наступні власники — родина Чарторийських — облаштувала тут стайню з манежем. Уже на початку ХІХ ст. з ініціативи родини Баворовських тут відкрили книгозбірню. Саме під час цієї перебудови було встановлено скульптуру білого лежачого коня авторства Йоганна Шимзера.

На фасаді будинку, що на вулиці Лисенка, 2, є скульптура голови коня, яка підтримує балкон. Кілька століть тому це було місце, де можна було їздити верхи взимку — закритий манеж, збудований у 1800- 1801 роках. Його власником був «професор верхової їзди» Йозеф Крупп. Манеж з трьох боків був обладнаний галереєю для глядачів. Тут же виступали циркові трупи, які відвідували Львів у зимовий сезон. У 1890-х роках на місці манежу збудували кілька житлових будинків, проте на фасаді будинку зображення голови коня зберегли.

Кам’яна статуя кінного Святого Юрія, яку встановили у 1760-х роках, височіє над центральним входом собору Св. Юра. Це славетна робота знаменитого Іоанна Георга Пінзеля. Скульптурна група, яку він створив, є шедевром світової пластики. Кінний пам’ятник на соборі - виразний вплив бароко — поєднання монументальності, руху, експресії та сили.

На проспекті Свободи, 19, над брамою, на так званому півциркульному рельєфі, зображені кінь та змія. Це персонажі байки «Розмова змії з конем» французького письменника Жана де Лафонтена. Створена ця скульптурна група у середині ХІХ століття. Кінь та змія зображені у стилі бідермаєр (напрям у німецькому та австрійському мистецтві 30−40-х років ХІХ ст.). Художники бідермаєру зверталися до життя простих людей, навколишньої природи, фольклору.

Навпроти Управління внутрішніх справ, у центрі площі Генерала Григоренка, височіє ще один монумент Юрію Змієборцю, або ж пам’ятник правоохоронцям, які загинули під час виконання службових обов’язків. Кінний Юрій Змієборець, який списом перемагає змія, — патрон усіх лицарів, воїнів-захисників. Цей монумент — робота скульпторів братів Сухорських, Андрія і Володимира, та архітектора Олександра Яреми. Відкритий 1999 року.

Два скульптурні зображення кінських голів — на вулиці Пекарській, 19. Розташовані над брамою, яка веде до колишніх стаєнь палацу графів Сєменських-Левицьких. Власник палацу був засновником і президентом Галицького товариства конярства і кінних перегонів. Граф Костянтин Сєменський ще у ХІХ столітті збудував перший львівський іподром — поблизу Янівської рогатки. Відтоді у місті почали проводити кінно-спортивні змагання.

Перший в Україні пам’ятник ветеринару встановлено на території Львівського національного університету ветеринарної медицини імені С. Гжицького. Його відкрили у серпні 2016 р. Кінь тут зображений як пацієнт, якому ветеринарний лікар подає ліки в чаші. Кошти на встановлення пам’ятника, а саме 550 тисяч гривень, протягом 25 років збирали працівники університету на окремий благодійний рахунок. Монумент є даниною вдячності усім ветлікарям, які від 1784 року працювали у Львові і виховували собі гідну зміну. Автори — скульптор Юліан Савко та архітектор Іван Тимчишин.