Константінов робить вигляд, що вболіває за Пагорб Слави, а насправді мріє про геноцид

Газета дезінформує кримського читача, стверджуючи нісенітницю про те, що нібито «влада Львова остаточно знесла Пагорб Слави, ексгумувала останки радянських воїнів, які брали участь у звільненні міста від фашистів у 1944 році, і хоче міняти їх на військовополонених бойовиків ЗСУ».

Газета брехливо стверджує, що нібито це «викликало бурхливу реакцію в суспільстві, і не тільки в нашій країні», тобто в росії, він має на увазі. Газета вводить в оману своїх читачів, стверджуючи, що «український режим продовжує послідовну боротьбу з реальною історією… переписує її на свій лад».

Сам Владімір Константінов показав, наскільки він не розуміє того, що відбувається у Львові та надає читачам підлу дезінформацію. Він сказав, що «доля львівського Пагорбу Слави — це символ трагедії, яку переживає колишня Україна», за його словами, та «Україна, до складу якої колись входила республіка Крим, знищена. Тепер її доречно називати Руїна… Ті, хто захопив владу на Руїні, викорінюють та викорчовують усе те, чим жителі цієї території могли б пишатися, все конструктивне та перспективне. Тобто вони залишають мешканців Руїни без майбутнього, але й без минулого теж…» Звісно, про те, що саме імперська росія вкрала минулу історію України і брехливо трактує її на свій лад — ні слова.

Константінов не оминув нагоди ще раз полякати кримчан міфом про «Крим у складі України». Він сказав: «можна уявити, якою була б наша доля, якби Крим не вислизнув із рук цих катів і гробокопателів».

Кримський спікер вдає, що «відставні військові», які начебто ведуть «антифашистську боротьбу» від імені росії, мають право розпоряджатися долею всіх львів'ян. Він каже, що «Львів — не Севастополь, але й там нещодавно близько 20% населення становили росіяни. Вони стійко трималися, це були переважно відставні військові. Це вони не давали зникнути пам’ятникам, спільній пам’яті. Кожне святкування 9 травня було для них випробуванням на міцність.Підтримка приходила з Криму, який делегував до Львова активістів руху „Русское единство“. Тоді нам ще було до кого їздити до Львова. Там ще були наші соратники з антифашистської боротьби. Пагорб Слави був символом цієї боротьби…»

Спікер сам того не бажаючи, відкриває правду про міфічність такої «боротьби». Він визнає, що «це докір тим, хто відмовляв нас у 2014 році від рішучих дій, вважаючи, що ми перебільшуємо загрозу, що нависла над Кримом…» Константінов при цьому не визнає воєнних злочинів російської армії, здійснених в Україні, а захист Сил Оборони України в Курській області називає «безчинствами». Він стверджує, що у Львові ведеться «війна з пам’ятниками», забуваючи, яку справжню війну з пам’ятниками і пам’яттю вели і ведуть зараз росіяни на окупованих територіях, що ще раз підкреслює справедливість процесу декомунізації.

Самозваний спікер окупаційного парламенту Криму Константінов обманює читачів, висуваючи свої недолугі вимисли щодо того, що «вони ще й виставляють потривожених ними покійників на обмін».

Константінов, окупаційний політик, стосовно якого відкрита кримінальна справа за підозрою в державній зраді, і який перебуває під санкціями України, Європейського Союзу, Великобританії, США, Канади, Швейцарії, Австралії, Японії, не соромиться вживати мову ворожнечі і називає українців «некрофілами», «нечистю», та мріє про те, що «мир і спокій у нас настануть лише після того, як уся ця мерзота буде знищена». Що це як не мрія про новий геноцид українців? Таке вже моральне обличчя руського політика…