«Єрмак монополізував вухо президента, підсовуючи йому «правильні думки»

«За зросту 1,85 м його фізична присутність стала ще помітнішою під час війни, ніби підживлюючись від зменшених фігур суперників», — зазначає згаданий часопис. Західні аналітики, посилаючись на приватні розмови із кількома високопосадовцями, вважають, що Єрмак, по суті, одноосібно здійснює кадрову політику в Україні, усуває опонентів і розставляє на посади своїх людей. У тому числі - в уряді. The Economist назвало праву руку Володимира Зеленського тіньовою постаттю, яка де-факто виконує роль «головного міністра» без офіційного статусу.

Не любить тих, кого не контролює

Британські експерти дійшли висновку, що лише протягом червня голова Офісу президента здійснив щонайменше три спроби заміни важливих фігур на політичній шахівниці. Єрмаку приписують активізацію корупційної справи проти віцепрем'єра Олексія Чернишова. Останній начебто перейшов дорогу керівнику президентської канцелярії тим, що пропонував Зеленському (з яким у Чернишова давні дружні стосунки) власні послуги із нормалізації українсько-американських відносин. Навіть неозброєним оком видно, що цю місію від МЗС перебрав на себе саме Єрмак, який щомісяця (щоправда, без прогресу) здійснює вояжі за океан. Однак впливові люди у США не ведуть з ним серйозних розмов.
Намір Чернишова стати переговорником вразив самолюбство, зачепив амбіції Єрмака, і той, за свідченням трьох анонімних співрозмовників кореспондента The Economist, дозволив корупційній справі проти Чернишова просуватися — у той час, як проти інших високопосадовців їх було заморожено. Усунення цього віцепрем'єра, робить висновок британське видання, допомогло би Єрмаку просувати по службовій драбині іншого віцепрем'єра — Юлію Свириденко.

Її давно називають протеже Єрмака. Саме Юлію Свириденко керівник ОП хоче бачити у прем'єрському кріслі. Він боявся, що президент може на місце нинішнього очільника уряду Шмигаля, якому давно прогнозують відставку, призначити колишнього віцепрем'єра Чернишова…
Окрім Шмигаля, керівник Офісу президента має намір перетасувати міністрів соціальної політики, фінансів, освіти, культури, охорони здоров’я — які з різних причин Банкову (читай — Єрмака) не влаштовують.

За даними The Economist, ще одну кадрову комбінацію Єрмак хотів провернути із керівником Головного управління розвідки Міноборони Кирилом Будановим. Стосунки між ними наелектризовані уже три роки. 39-річний генерал, Герой України, дратував керівника президентсього офісу тим, що на всі події мав відмінний від офіційного, непричесаний погляд. В очі різав правду-матку, не зважаючи на персони. У тому числі - першій особі держави. Єрмаку така відвертість не подобається. Він не любить людей, яких не контролює.
Журналісти-розслідувачі кажуть, що Єрмак робив уже дев’ять спроб усунути Буданова. Але президент начебто вирішив поки що не рубати з плеча. До того ж своє слово на захист керівника ГРУ не раз начебто казали у Вашингтоні…

Доносить «правильні» думки до шефа

За оцінками The Economist, ступінь контролю Андрія Єрмака над інформаційними потоками, які стікаються до президента і на основі яких глава держави робить висновки, ухвалює рішення, сягає 85 відсотків. І це створює «небезпечну атмосферу натяків і підозр у центрі владної машини». Британське видання цитує одного із чиновників, які добре знають життя на Банковій: «Андрій монополізував вухо президента. Шість років в одному кабінеті, підсовуючи йому „правильні“ думки…».

Західні журналісти висловили занепокоєння тим, як виконавча влада в Україні використовує санкції для усунення політичних конкурентів.

«Небезпека для України полягає в тому, що країна ризикує скотитися до глибокої політичної кризи й стратегічної розгубленості, — зазначає The Economist. — Зростає занепокоєння щодо ознак авторитаризму — наприклад, використання президентської влади для усунення опонентів із публічного життя» (вочевидь, мають на увазі історію політичних переслідувань п’ятого президента Петра Порошенка. — І. Ф.). І наводить цитату одного із високопосадовців: «росіяни смажать нас на повільному вогні, а ми граємося в ідіотизм із дуже серйозними наслідками».

«Не розуміємо, чому він тут!»

The Economist — не перше впливове медіа за кордоном, яке дає нищівні характеристики діяльності української влади. Не менш гостро про одного з її «стовпів» висловився американський аналітичний портал Politico. В його публікації стверджують, що Андрій Єрмак є «двопартійним подразником у політиці США». Тобто керівника Офісу президента України однаково не сприймають як республіканці, так і демократи. У Politico також вважають, що поведінка Єрмака може загрожувати військовій допомозі України з боку США. Такого висновку журналісти дійшли на підставі спілкування з колишніми чиновниками США та України, помічниками конгресменів. Ці люди називали Єрмака людиною, яка погано орієнтується у політиці США, є різкою у спілкуванні, не здатною єфективно взаємодіяти із політичним істеблішментом на Капітолійському пагорбі. Єрмаку дорікали за нерозуміння дипломатичних нюансів. Американці підозрюють, що Андрій Єрмак міг неправильно формулювати Володимиру Зеленському позицію США.

Багато високопосадовців США уникають зустрічі з Єрмаком. А ті, що спілкувалися з ним, згодом запитували: «Ми не розуміємо, чому він тут». Не секрет, що ще за президентства Джозефа Байдена високопоставлені чиновники його адміністрації не раз просили українську сторону, щоб під час їхніх зустрічей із президентом Зеленським Єрмака не було. Більш ніж нищівної оцінки спроможностей керівника Офісу на Банковій годі було чекати.

А як на такі характеристики свого найближчого соратника реагує президент Зеленський? Завжди однозначно — «у штики». Критики на адресу основного із «п'яти-шести менеджерів» своєї команди не сприймає, дуже нервує, коли йому роблять закиди щодо низького професіоналізму Єрмака і Ко. У червні 2021 року у відповідь на запитання журналістів президент горою став за Єрмака:

«Пан Єрмак — реальний потужний менеджер. І не на словах, не бла-бла-бла, а реальний патріот України, який дуже багато працює 24/7 тільки заради України. Він прийшов зі мною, він піде зі мною. І не буде залишатися на будь-яких посадах.
Єрмак поруч зі мною не просто так, я довіряю цій людині. Служба безпеки надає й надала мені інформацію про все моє оточення, всіх моїх людей. Питання не про недовіру. Я просто знаю, що я би не хотів потім втратити ту чи іншу людину. До Єрмака нуль питань в СБУ, нуль питань в української розвідки…».

P. S. Політолог Віктор Уколов висловився щодо реакції оточення Андрія Єрмака на негативні публікації про нього у західній пресі. Експерт зазначає: «В Єрмака вважають, що критичні про нього статті „замовив“ Андрій Богдан, ексголова Офісу президента… Навіть не смішно, бо це свідчить про цілковиту неадекватність піарників Єрмака — вони так повірили у вигадану ними ж казку, що не припускають, що ці статті викликані об'єктивною реальністю».

Коментар для ВЗ

Євген Магда, директор Інституту світової політики:

«Чому наш президент не реагує на критику своєї внутрішньої політики у західних медіа? Володимир Зеленський неодноразово казав, що він з Єрмаком прийшов у владу, з ним і піде з неї. Щоправда, Володимир Олександрович помилився. Забув, що на Банкову він прийшов не з Андрієм Єрмаком, а з Андрієм Богданом…

Негативні оцінки у зарубіжних виданнях — це не просто ініціатива тамтешніх журналістів. Це сигнали від наших зарубіжних партнерів, які працюють із медіа, доносять їм свої думки, враження. А журналісти ретранслюють ці думки представників влади. Тож поява таких матеріалів не випадкова, а цілком логічна.

Люди, які просували на високу державну посаду Андрія Єрмака, створили модель поведінки нинішньої влади: Єрмак — продюсер, Зеленський — актор, якому треба тільки виконувати написані ролі. Ця модель для Єрмака дуже зручна, він у ній успішно працює".