Луцькі «несвяті» — на фресках у соборі

У Луцьку тільки й мови про новітніх «апостолів», яких зобразили на стінах місцевого Кафедрального собору Святої Трійці. Серед портретів можна було впізнати будівельників, аграріїв, лікарів і… колишнього голову Волинської обласної ради Ігоря Палицю.

Реставрація Свято-Тро­їцького кафедрального собору у Луцьку триває п’ятий рік. Коли оновлювали бі­блійні сюжети, парафіяни щиро раділи відродженню святині, яка є пам’яткою архітектури національного значення. Але коли побачили у верхній час­тині споруди сучасні портрети, у багатьох мало мову не відібрало…

Фресок мало бути символіч­но — 12. Список імен «як реко­мендацію» надав іконописцям митрополит Луцький і Волин­ський Михаїл, керівник Волин­ської єпархії ПЦУ. Уточнюють: йшлося про ктиторів — лю­дей, чиїм коштом було збудо­вано чи відновлено храм. Уже встигли зобразити бізнесме­нів-будівельників Віктора Чор­нуху й Леонтія Іванішина. Дода­ли власника агропідприємства «Вілія» Євгена Дудку. З-поміж «апостолів» увічнили й одну «мадонну». У ній лучани впізна­ли генеральну директорку місь­кої лікарні Ларису Духневич. Хтозна, кого побачили б іще, якби погляд допитливих вірян не впав на один із головних обра­зів цієї дванадцятки — олігарха Ігоря Палицю. Останній, як нар­деп, а також як колишній голова облдержадміністрації і облра­ди, відомий в області багатьма компрометуючими справами. І понеслося!

У мережі можна прочита­ти тисячі гнівних відгуків. До­рікають і владиці за недалеко­глядність, і героям скандалу, що погодилися на таке увічнення, і родичам тих, хто вже відійшов у вічність. Згадують і Пшонку а-ля Наполеон на до­машній фресці, і Мазепу на Бо­городичній іконі. Наводять ци­тати з Євангелія від Матвія: «А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, щоб та­ємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таєм­не, віддасть тобі явно». Зре­штою, перераховують відомі й невідомі гріхи кожного з «апостолів».

Висловив свою позицію міський голова Луцька Ігор Поліщук: «Активно обговорю­ється тема фресок з бізнесме­нами в кафедральному собо­рі Святої Трійці. Багато містян позначають мене в комента­рях і дописах на Facebook та в «сторіс» у Instagram й запи­тують моє ставлення. Є більш доречні способи подякувати меценатам за внесок у відбу­дову храму, аніж зображати їх на фресках.

Про існування фрески зі своїм зображенням Ігор Пе­трович Палиця дізнався від мене понад місяць тому, коли я побачив її в соборі. Він одразу ж попросив її забрати".

Ігор Палиця зник найпер­шим, про його образ у соборі сьогодні нагадують лише світ­лини, активно поширені в ме­режі. Очевидно, така ж доля спіткає інших «апостолів»… Реставраційні роботи через громадський шум призупине­ні. На сьогодні розглядають­ся інші варіанти — наприклад, вшанування місцевих діячів культури й мистецтва. Парафі­яни просять увічнити й обра­зи героїв, які віддали найбіль­шу жертву за усіх нас — свої життя.