«Власник плодового саду позрізав дерева, бо нікому працювати»

У 2024 році аграрний сектор України та Львівської області зокрема, зіштовхнувся з викликом гострого браку кадрів. Через мобілізацію чоловіків, на фермах не вистачає працівників, які можуть виконувати суто «чоловічі функції» — орати поле трактором, проводити полив насаджень, вантажити товар…

Як повідомила у коментарі для «ВЗ» директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА Тетяна Гетьман, наслідок браку кадрів — на Львівщині власник плодового саду позрізав дерева, бо нікому було працювати… Аграрій з жінкою вдвох намагалися збирати врожай, але не стягнули. Кілька років виготовляли соки, але через кризу кадрів закинули бізнес та садівництво.

У рамках Львівського ярмарку смаку журналіст «ВЗ» відвідала дві крафтові сироварні в нашому регіоні. На одній із сироварень власниця відкрито нарікала на відтік кадрів, як наслідок — нікого навіть відправити торгувати на ярмарок сиром. Людина, яка добре знала цю справу, виїхала у Велику Британію. Жінка виграла грант, де кращі умови для роботи та життя.

«До 50% сільгосппродукції в регіоні виготовляється у тіні»

«Друга проблема аграрного сектору на третьому році війни — брак коштів на розвиток. Фермери змушені активно брати участь у проєктах фінансової підтримки (обласні програми, державні програми та міжнародні гранти. — Авт.), — продовжує розмову чиновниця. — Аграрії вчаться планувати, бо основою грантових заявок — чіткий бізнес-план. Більшість аграріїв до війни не планували роботу більше, ніж на рік. Зараз треба спланувати на п’ять років. Грантодавець має зрозуміти, що сума міжнародного гранту приведе до розвитку фермера, а той має відзвітувати за кожну копійку. Серед позитивів — гранти стимулюють фермерів до реєстрації свого виду бізнесу. За нашими оцінками, до 50% сільгосппродукції в регіоні досі виготовляється в тіні. До війни трейдер приїжджав на поле, залишав фермеру валізу з грошима і всі були задоволені. Якщо зараз фермери працюватимуть в такому форматі, то залишаються без грантового фінансування. Так ЄС привчає наших аграріїв працювати за правилами цивілізованого ринку».

«Аграрії працюють у мінус»

За словами Тетяни Гетьман, криза українських аграріїв у тому, що за останні два роки вони працювали на межі собівартості, або навіть нижче собівартості. Через блокування морських портів, а потім і польського кордону, значно знизилася вартість пшениці та інших культур, які йшли на експорт. Так, у січні 2024 року собівартість кукурудзи була на рівні 185 доларів за тонну, а ринкова ціна від трейдерів — 150 доларів за тонну.

«Аграрії працювали по кукурудзі в мінус 30−35 доларів за кожну тонну, — продовжує розмову Тетяна Гетьман. — 2021 рік був рекордним за ціною зерна, тоді наші аграрії, справді, заробляли. Тонна пшениці тоді коштувала 9−10 тисяч гривень, а тепер — 5−6 тисяч».