«Західні» солдати готові нас захищати?
Майже всі країни-члени НАТО від такого наміру відмовилися. Але колись вони не хотіли давати нам танки і літаки…
Минулого тижня світовий політикум оживила заява президента Франції Макрона про те, що європейські країни мають зробити все, аби росія не перемогла в Україні. Французький лідер не виключив, що у майбутньому західні країни можуть відправити в Україну свої війська — для її захисту. Ця теза прозвучала після зустрічі в Єлисейському палаці близько 20 глав держав і урядів, які обговорювали активізацію підтримки України. Кажучи про західні війська в Україні, Макрон визнав, що консенсусу у цьому питанні наразі немає. Це підтвердили згодом «відмовні» заяви багатьох представників країн-членів НАТО, у тому числі США — сказали, що своїх солдатів в Україну не посилатимуть. (Лише Литва, Естонія і Нідерланди заявили, що ідея Макрона варта уваги). Але при цьому західні лідери підтвердили: допомагати нашій країні будуть і надалі. Щодо пропозиції французького президента та її наслідків дискутуємо із головою Громадської ліги «Україна — НАТО», кандидатом політичних наук, офіцером ЗСУ Сергієм Джерджем.
Важливо було почати таку дискусію
— Для чого Макрон робив заяву, яка начебто не має під собою ґрунту, ваги?
— Я так не сказав би. Франція завжди проводить свою особливу політику. Раніше багато говорили, що в лідерах підтримки України — Сполучені Штати, Велика Британія, Польща, тепер уже Німеччина вийшла на передній план, — а Франція начебто у тіні. Тому, видно, Макрон вирішив очолити цей процес у Європі. Можливо, хотів натякнути, про що говорив з українською стороною, про те, що хотіли почути від нього у Києві. І в цьому є певний резон. З одного боку, важливо почати таку дискусію. Ми знаємо, що будь-яка ідея проходить різні етапи свого втілення. Спочатку — «Це неможливо!». Наступний етап — «Щось у цьому є…». І нарешті - «Як же без цього бути?». Так відбувалося, зокрема, коли Україна потребувала західних танків, інших видів озброєння.
А згадайте: на початку російсько-української війни, 2014 року, нас «ощасливлювали» хіба що ковдрами, подушками, обмундируванням, шоломами. Йшлося також про аптечки і сухпайки. Ми це пам’ятаємо і дякуємо нашим партнерам про турботу за здоров’я наших військовослужбовців.
Загалом на перших порах йшлося про нелетальну зброю, яка не стріляє. Але як тоді було воювати з ворогом, який нас, українців, вбиває? На щастя, на Заході це зрозуміли.
Нова ідея Макрона має право на обговорення. Як на мене, прозвучала позитивно, бо несе українцям сенс. Це нас певним чином підбадьорює. Бачимо у цій пропозиції французького президента ще один спосіб допомоги Україні. Це, до певної міри, і сигнал кремлю: мовляв, Захід іде до цього, ми будемо захищати Україну, як тільки зможемо! Тож у москві мали задуматися про своє майбутнє.
Щодо «відмовної» заяви німецького канцлера Шольца, обережної позиції США, генсека НАТО Столтенберга про те, що жодного «західного» солдата в Україні не буде, — думаю, вони передчасні. Бо таким чином гостроту питання було знято. Але його треба порушувати — ми ж повинні і психологічно тиснути на противника. І не треба його, так би мовити, лікувати від переляку ще до того, як цей переляк стався.
Головне, що питання про західні війська в Україні постало. Думаю, його ще не раз порушуватимуть, обговорюватимуть. Важливо, щоб окремі країни дали «добро» на те, аби їхні громадяни як добровольці брали участь у війні проти росії. У багатьох країнах юридично заборонено, щоб їхні громадяни служили у збройних силах інших країн, воювали там. Але важливо знайти таку формулу, яка зняла б усі правові застереження, щоб не було переслідування цих людей. Треба відкрити шлюзи для добровольців, для тих, хто хоче прислужитися Україні. Можуть влитися до інтернаціональних бригад або безпосередньо — у ЗСУ. Важлива не стільки кількість цих добровольців, скільки їхня специфікація. Це, зокрема, могли би бути пілоти, які вийшли на пенсію. Військові льотчики рано ідуть на заслужений відпочинок, вони ще довго є цілком активними людьми. Тож було б добре запросити у ЗСУ іноземців, які літали на літаках західного виробництва, у тому числі на F-16 — і дати їм можливість разом з українськими пілотами захищати нашу державу на цих же літаках, які нам ось-ось передадуть.
Війська країн НАТО могли б охороняти наш кордон з білоруссю
— Ви обмовилися, що заява Макрона могла мотивувати українців. Але колективна відмова пристати на цю ідею немовби облила нас холодною водою. Деякі люди роблять висновки, що безпека України — виключно наша проблема, що на Заході від нас відвертаються, намагаються вмити руки, бо мають власні проблеми… Чи це насправді так?
— У міжнародній політиці є своя драматургія, своя режисура. Треба часом витримати паузу, а потім робити заяви. Деякі з них справді прозвучали надзвичайно швидко…
Наші партнери уже переконалися, уже зрозуміли, що Україна захищає Європу — бо кремль погрожує і Варшаві, і Парижу, і Лондону спаленням, ядерним знищенням. Якщо є 55 країн, які входять у «Рамштайн» і надають нам зброю, техніку, якщо таким чином ми разом воюємо, то чому тільки українські солдати виконують цю роботу? Важливо, щоб хоч якоюсь мірою до цього долучилися й інші країни. Воїни західних країн могли б і не бути на лінії зіткнення, а, скажімо, охороняти український кордон з білоруссю. Можна було б розмістити їх біля невизнаного Придністров'я. Це «розвантажило б» українські війська, їх можна було би із цих регіонів перекинути туди, де триває гаряча фаза війни.
— Один із небагатьох, хто позитивно відгукнувся на ідею Макрона, був глава МЗС Литви Ландсберґіс. Чи може з часом таких заяв від політиків бути більше?
— Звичайно! І не тільки їхніх слів, а й дій. Як перший крок — західні країни могли би дозволити своїм співвітчизникам-добровольцям захищати Україну, водночас не беручи на себе зобов’язання забезпечувати їх зброєю, технікою. Це посилило би наші підрозділи.
Ядерний шантаж росії можуть припинити реальні санкції
— На пасажі Макрона відреагував і путін. Попередив, що країни НАТО ризикують нарватися на ядерний конфлікт, якщо відправлять війська в Україну, пригрозив Заходу новітньою далекобійною зброєю. Наскільки серйозні ці погрози?
— Такі заяви московського правителя — ще один привід для того, щоб європейські лідери предметно подумали над тим, як бодай не військовими інструментами зупинити путіна. А що маємо? На Заході кажуть про санкції, а ми бачимо, що з білорусі в Європу, зокрема у Польщу, йде російська сільськогосподарська продукція. І ніхто її там не блокує, не висипає російське зерно з вагонів і фур на землю… (Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск уже заявив, що запропонує ЄС повністю заборонити імпорт сільгосппродукції з росії. — Авт.).
Якщо Європейський Союз хоче, щоби було менше ядерних погроз з боку путіна, то треба реальні, чутливі санкції застосувати проти «росатому», який торік заробив багато-багато мільярдів доларів на співпраці із західними країнами. А також заборонити ввезення в Європу всієї російської сільгосппродукції. Тобто зробити щось радикальне. Якщо у когось є сентименти до росії і він переживає, як вона житиме у майбутньому, — то росії можна допомогти, вилікувавши її. Зробити це можна у швидкому часі - оперативно знищивши путінський режим. Знищити економічно — щоб він розвалився. І тоді постане нова росія, ліберальна. Тоді з російськими лібералами можна було б вести діалог. Це було би краще для російського народу.
І не треба тягнути кота за хвіст! Виглядає, що західні санкції ніби є, але водночас у росії створюють ракети з європейськими, американськими чипами. Санкції ніби є - а атомні електростанції в Угорщині отримують ядерне паливо з росії. Санкції ніби є, а аграрну продукцію з росії возять в Європу, нафтопродукти перевозять, SWIFT працює у банківській системі росії… Це нікому не приносить користі. Стагнація поглиблює проблему, але не вирішує її.
— Черговим аргументом для Заходу в його тиску на росію мала би бути смерть Навального…
— Реагуючи на цю резонансну подію, важливо було запустити реальні санкції проти росії. Не санкції проти тюремників, які сидять у воркуті й далі колими нікуди не їздили. Бо якщо цим тюремникам заборонити в'їзд у Євросоюз, їм від цього ні холодно ні жарко. Потрібні санкції, які запустять економічний механізм розвалу російської федерації. Це зупинить війну. А зупиниться війна — зупиняться ядерні погрози.
Чим більше дискусій, тим швидше буде рішення
— В останні дні сепаратисти з Придністров'я (Молдова) звертаються до москви по допомогу, про свій захист. Їх у кремлі приймали на вищому рівні. Чому у зв’язку із загрозою, що нависла над нашою країною, по допомогу до своїх західних друзів не може офіційно звернутися легітимна влада України — наш президент, парламент? Колись же керівництво Афганістану зверталося до срср — і той ввів свій, як тоді казали, обмежений військовий контингент…
— Думаю, відповідні звернення надходять, багато чим нам наші друзі вже допомагають. Треба, щоб вони допомогли новітньою зброєю і солдатами. Чим більше точитиметься дискусій із цього питання, тим швидше світ «дозріє» до рішення, викристалізується план, як це зробити. Треба подумати над тим, яким саме має бути цей лист, щоб ми отримали на нього позитивну відповідь. Бо якщо відповідь буде негативною або її взагалі не буде, Україна від цього не виграє. Тут і нашим партнерам не треба ускладнювати внутрішньополітичну ситуацію, а все-таки вийти на можливий компроміс у цьому питанні, а потім уже надсилати відповідні листи. Думаю, українські дипломати це чудово розуміють, і ми у цьому напрямі працюємо.
А тим часом…
Міноборони Франції оприлюднило список воєнної допомоги, яку Париж надав Києву з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року, повідомила «Європейська правда». За цей час Франція поставила Україні військового обладнання на загальну суму 2,615 млрд євро, до яких можна додати 1,2 млрд євро для Європейського фонду миру (EFF), що загалом становить понад 3,8 млрд євро. До списку із 50 пунктів, зокрема, входять захисне спорядження, оптичні, протитанкові системи, засоби ППО (Crotale NG, шість ПЗРК Mistral, одна система SAMP/T, радар GM200), бронетехніка (38 легких колісних танків AMX10 RC та 250 бронеавтомобілів), 160 розвідувальних безпілотників, десять пристроїв для виявлення дронів, ракети SCALP (кількість не розголошують), 30 самохідних артилерійських установок Caesar, шість гаубиць TRF1, чотири реактивні системи залпового вогню, десять 120-міліметрових мінометів, 30 тисяч снарядів та інша зброя й обладнання.