«Суддя встановила ціну за зґвалтування неповнолітньої - 60 тисяч грн…»
М’який вирок судді обурив громадськість і змусив владу звернути увагу на резонансну справу
Прокуратура готує оскарження судового вироку щодо сексуального насильства стосовно неповнолітньої. Про це повідомили в офісі Генерального прокурора.
«Воловецький районний суд Закарпатської області 16 березня 2023 р. ухвалив вирок у кримінальному провадженні щодо трьох неповнолітніх осіб за фактом вчинення сексуального насильства стосовно неповнолітньої, — йдеться у заяві Офісу Генерального прокурора. — Наразі вирок, згідно з вимогами кримінального процесуального кодексу, не набрав законної сили.
Прокуратура оскаржуватиме вирок у встановленому законом порядку. Органи прокуратури вживатимуть всіх заходів для захисту прав постраждалої особи та забезпечення справедливого і невідворотного покарання винних у вчиненні злочину".
Ця історія шокує… Два роки тому у селі Верхні Ворота, що на Закарпатті, троє 14-річних хлопців, які на той час навчалися у 8-му класі, зґвалтували свою однокласницю. Усе знімали на відео, яке виклали у закриті шкільні чати… Суддя Воловецького районного суду Оксана Софілканич призначила покарання для негідників у вигляді п’ятьох років позбавлення волі, проте звільнила від його відбування, встановивши іспитовий строк — два роки (тобто призначила умовний термін). І зобов’язала обвинувачених виплатити потерпілій по 60 тисяч грн, а також покрити процесуальні витрати.
Таке м’яке покарання обурило громадськість. Справа набула широкого резонансу завдяки місцевому журналісту Віталію Глаголі. «В Україні суддя встановила ціну за зґвалтування неповнолітньої - 60 тисяч грн», — написав на своїй сторінці у Фейсбуці журналіст і громадський активіст із Закарпаття.
Журналістка «ВЗ» поспілкувалась з Віталієм Глаголою. Він, до речі, це відео бачив, але, зі зрозумілих причин, ніде його не оприлюднює.
— Це відео не було у загальному доступі в Інтернеті, — каже Віталій. — Воно потрапило у закриті чати серед однокласників та односельчан. Це жесть! Без лайки про це неможливого говорити. Якби таке робили з вашою донькою, повірте, ви б не обмежились правовим механізмом.
Участь у зґвалтуванні брали двоє братів та їхній однокласник, який знімав відео. Все відбувалося у його будинку в підвалі. Наскільки мені відомо, ці хлопці між собою пересварилися. І хлопець, що знімав відео, почав все викладати у закриті шкільні чати…
Дівчинка не одразу про все розповіла. Її батьки на той час були за кордоном на заробітках. Дитину виховувала бабуся. Адвоката у них не було, інтереси дитини в суді представляла служба захисту дітей місцевої сільради, в якій мама одного з ґвалтівників працює секретарем… Вона у хороших стосунках з головою ОТГ. Тому і характеристики класні керівники видали ґвалтівникам позитивні.
Зараз батько потерпілої повернувся додому і сказав, що боротиметься за справедливе рішення суду, — каже Віталій Глагола. — Разом з адвокатами готуватиме апеляцію. Є група адвокатів, яка спеціалізується на таких справах. Мама і надалі залишається за кордоном. Наскільки мені відомо, не надто переймається тим, що сталося з її донькою…
— Чому справу перекваліфікували зі зґвалтування у сексуальне насилля?
— Суд перекваліфікував справу зі ст.152 КК України (зґвалтування) у ст.153 КК України (сексуальне насильство, без проникнення). Хоча прокуратура була проти перекваліфікації (У закарпатському суді зазначили, що саме прокуратура змінила обвинувачення на ч.3 ст.153 КК України. — Авт.). Експертиза показала, що дівчинка залишилася з цнотою, і це використали для перекваліфікації статті. (Із рішення Воловецького районного суду Закарпатської області: «У потерпілої тілесних ушкоджень не виявлено; комісійним оглядом виявлено, що дівоча пліва ціла, не ушкоджена; статевим життям потерпіла не жила… — Авт.).
Правозахисниця і адвокатка Христина Кіт написала на своїй сторінці у Фейсбуці: «Я не бачила відео та не оглядала усіх матеріалів справи, проте з тексту судового рішення видно, що мало місце проникнення як пальцями, так і геніталіями, проте пошкоджень цілісної дівочої пліви не зафіксовано.
Кримінальний кодекс говорить про те, що достатньо проникнення у тіло особи, незалежно якими предметами чи статевими органами, для того, щоб кваліфікувати дії як зґвалтування. Пошкоджена пліва чи ні, немає жодного значення.
Щодо врахування попередньої поведінки обвинуваченого, його характеристики тощо. Чи зобов’язує КПК суд зважати на таку поведінку обвинувачених, призначаючи міру покарання, — так. Чи справедливо це у справах сексуального насильства — ні. Бо навіть відмінники та надзвичайно тихі і чемні люди у побуті можуть вчиняти сексуальне насильство, і це не має впливати на покарання, зважаючи на наслідки для потерпілих, які цей злочин несе.
Ми ще раз переконалися у тому, що потерпілі від сексуального насильства не одразу звертаються по допомогу і говорять про вчинений злочин. Як наслідок, маємо ситуацію, як у цьому випадку відповідно до рішення суду, коли експертизи не можуть нам показати ні тілесних ушкоджень, ні ушкоджень статевих органів, і часто ми втрачаємо інші докази, що є важливими.
У справах сексуального насильства необхідно змінювати стандартний підхід до розслідування: розуміти, що експертизи не можуть бути визначальними доказами, що у таких категоріях справ потрібно встановлювати більший строк давності притягнення до відповідальності тощо.
І наостанок: неефективна і абсолютно шкідлива система органів опіки та піклування, які не лише не дбають про інтереси дітей, а й шкодять їхнім інтересам. У цьому випадку орган опіки мав залучити до участі у справі адвоката/адвокатку системи безплатної правової допомоги, щоб інтереси дитини були захищені".
Ключове — щоб інтереси дитини були захищені. Я зателефонувала до державної представниці Олени Дубровської і поцікавилася справою щодо зґвалтування 14-річної дівчинки (вона власне представляла її інтереси).
«А ви впевнені, що там було зґвалтування? — перше, що запитала мене державна представниця. — Не даю коментарів нікому, оскільки те, що опубліковано в Інтернеті, на 97% не відповідає дійсності. Це настільки доблесні журналісти перекрутили, не хочу сказати нічого образливого… Але просто нудить від тієї інформації, яка подана в Інтернет. Абсолютно неправдива інформація. Вихопили, скажімо так, смажені факти. Ганьба тим, хто так пише. До побачення…». І кинула слухавку.
Коли справа набула широкого резонансу, «включилися» місцеві чиновники.
Голова Закарпатської ОВА Віктор Микита написав на своїй сторінці у «Фейсбуці»:
— Щойно завершив нараду з керівництвом правоохоронних органів та представниками профільних департаментів і служб ОВА. Прокуратура Закарпатської області подає апеляцію на рішення Воловецького районного суду. Фігуранти з моменту вчинення злочину не відвідували школи разом із потерпілою. Перебували під домашнім арештом. Після вироку суду вони навчаються дистанційно і фактично ізольовані від дівчини.
Відповідним службам дав доручення невідкладно законним шляхом блокувати будь-яку можливість одночасного відвідування школи потерпілою та ґвалтівниками незалежно від кінцевого рішення суду.
Родині потерпілої буде запропоновано інші навчальні заклади області для продовження навчання дитини. Ситуацію тримаю під особистим контролем. Залучено всі необхідні сили та засоби для підтримки потерпілої.
Голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко також прокоментував ситуацію довкола резонансної справи:
— Вища рада правосуддя має розібратися із суддею, яка винесла вирок (Вища рада правосуддя — мертвий орган, який не має жодного впливу на суддів. Якби це було не так, в Україні не було б такого судового безчинства. — Авт.). Обласна прокуратура негайно повинна створити комісію і розстежити дії свого місцевого підрозділу.
Стосовно місцевої територіальної громади: працівники освіти, служби у справах неповнолітніх, які фігурують у справі, повинні бути звільнені з роботи й відповісти за свої дії.
Закарпатська обласна рада готова надати можливість навчатися дівчинці в одному із комунальних закладів краю, де вона буде забезпечена проживанням, харчуванням і належними умовами. Вже ведемо про це перемовини з батьком.
Тим часом на сайті Воловецького районного суду Закарпатської області прокоментували своє рішення так:
— На розгляд кримінальне провадження надійшло з кваліфікацією дій обвинувачених за ч. 3 ст. 152 Кримінального кодексу (зґвалтування). Подія, зазначена в обвинувальному акті, відбулась 24 серпня 2021 року.
Під час судового розгляду у зв’язку із недоведеністю у діях неповнолітніх обвинувачених складу інкримінованого їм злочину, передбаченого ч.3 ст.152 КК України (зґвалтування), Закарпатською обласною прокуратурою змінено обвинувачення на ч.3 ст.153 КК України (сексуальне насильство). За приписами ч.1 ст.337 КПК судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення.
Санкція ч.3 ст.153 КК, на яку прокуратура змінила обвинувачення, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до семи років, і відповідно до ст.75, 104 КК, дає підстави для прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Відповідна мотивація застосування умовної міри покарання наведена у вироці суду.
Таким чином, 16 березня 2023 року ухвалено вирок, згідно з яким вказаних осіб визнано винуватими не у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.152 КК України — зґвалтування, а за ч.3 ст.153 КК України — вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), вчинене групою осіб щодо неповнолітньої особи.
Неповнолітнім обвинуваченим призначено покарання за інкримінований їм злочин згідно з положеннями ст. 66 КК України про обов’язковість урахування пом’якшувальних вину обставин, у межах санкції ч.3 ст. 153 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі; згідно зі ст.104, ст.75 КК України, їх звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, максимально допустимого для неповнолітніх обвинувачених, — два роки.
Саме така міра покарання була запропонована стороною обвинувачення та підтримана потерпілою (в присутності адвоката), яка не вважала за необхідне застосовувати щодо неповнолітніх обвинувачених міру покарання, пов’язану з реальним позбавленням волі.
Цивільний позов потерпілої на суму 450 000 гривень задоволено частково: стягнуто на її користь по 60 000 гривень з кожного обвинуваченого на загальну суму 180 000 гривень. Це з урахуванням тієї обставини, що у добровільному порядку обвинувачені під час судового розгляду справи вже відшкодували потерпілій 60 000 гривень.
У ході судового процесу інтереси потерпілої були представлені законними представниками — батьком та адвокатом. Також під час процесуальних дій у суді була забезпечена присутність психолога. Представник служби у справах дітей був залучений судом за клопотанням самої потерпілої лише під час її допиту, оскільки вона не бажала давати показання в присутності законного представника — батька. При цьому, така процесуальна дія (як і всі інші), відбувалась за постійної участі представника потерпілої - адвоката.
З приводу запобіжних заходів обвинуваченим суд повідомляє, що обвинувальний акт надійшов з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Суд застосував запобіжний захід, заявлений стороною обвинувачення у вигляді цілодобового домашнього арешту, дія якого протягом судового розгляду неодноразово продовжувалася.
Після розголосу справи суддя Оксана Софілканич пішла на лікарняний.
Омбудсмен Дмитро Лубінець взяв на особистий контроль резонансну справу.